Де тепер торішній сніг, або Ціна і собівартість імені народного депутата

Досвідчений студент знає «навчальну вартість» свого імені: спочатку ти працюєш на заліковку, потім заліковка працює на тебе! У кожної людини, партії, а тим більше у кандидата в депутати ВР — своя «заліковка». На вартість імені впливають десятки чинників: особистий авторитет, перспективи зростання, гроші, розкрутка в ЗМІ, дружба з популярними людьми, чарівність, вольові якості і т.д. Стартова вартість імені партії чи окремого кандидата, можливості максимально підняти цю вартість до дня голосування вирішальним чином впливають на перемогу. На ім’я людини працюють усі його ресурси: особисті, сімейні, фінансові, дружні, партійні, психологічні, духовні і т.д. Вся його, так би мовити, «Енциклопедія капіталів», всі його «главності» («Kapitalis» з латини означає «головний»).

Наприклад, в один із періодів 2004—2005 років на «партійному ринку» України вартість бренду Партії регіонів становила 550 мільйонів гривень, блоку «Наша Україна» — 450, КПУ — 180, Юлії Тимошенко — 150, СПУ — 120, СДПУ(о) — 120, Литвина — 110, Вітренко — 60, Лазаренка — 40, ПППУ — 12, НДП — 8 млн і т.д. Пропорційно вартості імені партії отримали відповідну кількість голосів виборців. Потім ціна брендів цих партій і блоків зазнала суттєвих змін.

Запитаємо себе: і де тепер «Наша Україна», Партія зелених, СДПУ(о), Вітренко, Лазаренко?.. Де Народно-демократична партія, Народна партія, Народна самооборона, Фронт змін, Соцпартія, Партія ре-гіонів? Як кажуть філософи: «Де тепер торішній сніг»...

Вартість імені — продукт, який швидко псується. Через призму іронії скажу, що вартість «затухаючого» політика або партії схожа на зміну ціни «представниці найдревнішої професії»: спочатку їй дають багато грошей за послуги, а через роки й даром не хочуть. У книзі давньоримського поета Марціала є така епіграма:

Двадцять тисяч з мене
запросила Галла колись,
І дорогою, скажу,
не було це ціною.
Рік минув: «Згодна
за десять тисяч», — сказала.
Я подумав:
«Вона просить дорожче тепер».
Через півроку,
коли дві тисячі тільки запитала,
Тисячу я їй давав...
Епіграма закінчується так:
Хіба здатна була вона впасти
ще нижче?
Здатна: даром готова прийняти
 Галла мене. Не хочу!

Доречно нагадати, що більшість виборців — жінки. А вони оцінюють незнайомих чоловіків за дві хвилини за 40 параметрами: розум, привабливість, сексуальна енергія, вартість вбрання, можлива посада, сила м’язів на ногах, ширина плечей, чарівність, фінансовий стан, «п’є — не п’є?», ступінь свободи, «віддамся — не віддамся?», перспектива відносин і т.д. Як кажуть у Франції: якщо жінка на «нього» не дивиться, то це не означає, що вона його «бренд» не бачить...

Ціна партій змінюється в кожному регіоні. Наприклад, якщо загалом по Україні ім’я Партії регіонів на початку 2010-го коштувало близько 1,6 мільярда гривень, то «частка» вартості в Донецькій області була 300 мільйонів, у Сумській — 100, а у Львівській — 10 мільйонів. Але навіть у межах однієї області вартість партійного бренду дуже сильно коливається. Вона залежить від «яскравості» місцевих партійних лідерів, інтриг у керівництві, особливостей місцевих традицій, напрямів розвитку бізнесу, вміння подати перспективні для регіону проекти, заходи «турботи» про народ і багатьох інших факторів.

Головна проблема на виборах — війна і прийдешня зима.

Випадок із власної практики. У 1998 році на Кіровоградщині схльоснулися два головних претенденти у народні депутати: відомий письменник В. і «газовий король» С. Письменник був уже діючим депутатом від цього округу, мав відмінну команду, перевагу в пресі, його ім’я коштувало мільйон, але його суперник запросив у команду групу київських та місцевих журналістів, у тому числі популярних телеведучих, «подарував народу» газ на суму в два мільйони (роздавав газ майже безкоштовно) — і переміг. У холодну пору року, за тиждень до виборів(!), у будинках стало тепло! Тепло виявилося ви-рішальним фактором!

Очевидно, що багато кандидатів у депутати захочуть, особисто в кінці жовтня, «підключати» котельні і розповідати про ці подвиги населенню. І... обпечуться! Клініка виборів у тому і полягає, що часто виборці голосують не зовсім «адекватно»...

Гасла — локомотиви виборчих кампаній. Багато консультантів, іміджмейкерів пропонують свої «клінічні» послуги партіям й окремим кандидатам. Зараз час жнив... Час боротьби гасел, концепцій, технологій. Гасло дня: «Вдаримо автопробігом по бездоріжжю і нехлюйству... у ВР!»

Очевидний прогноз: на виборах-2014 переможе Блок Петра Порошенка і К... Потенційна коаліція в майбутній ВР: суміш вужака і їжака... Переможці будуть «дружити» проти Росії. В моді партія війни. Війна міняє в людині все, ламає і калічить юнацькі ідеали, високі почуття... Партія війни почала раніше за всіх кампанію «Хто на новенького?». У неї всі шанси зайняти призове місце за кількістю депутатських мандатів.

Крім прохідних партій, «за версією соціологів», можуть також пройти в парламент «Народний фронт», «Опозиційний блок», «Сильна Україна» і Блок лівих сил — Комуністична партія капіталізму. Передвиборне гасло «Повернемо країну народу» спрацює. Ніхто не буде замислюватися над тим, що ніде в світі країна не належить народу, вона належить тільки номенклатурі: чиновній, партійній, військовій, фінансовій, кримінальній і т.д. А люстрація дозволить у черговий раз забрати майно у сімейства Монтеккі на користь сімейства Капулетті. Чи навпаки...

Верховна Рада — це дзеркало суспільства. Змінюється «конфігурація країни» — зміни відбуваються й у ВР. Підсумки виборів покажуть «ціну питання»: хто скільки коштує? Технологія приблизного розрахунку проста: кількість голосів «за» множиться на вартість одного голосу. При явці 35—45% (близько 10 мільйонів виборців) тільки витрати держави на один голос складуть 100 гривень (мільярд гривень ви-ділено на виборчу кампанію). Додамо витрати партій і мажоритарників (300—500 гривень). Разом, у середньому, один голос обійдеться в 500 гривень. Припустимо, мажоритарний кандидат отримав двадцять тисяч голосів. Значить, у рідному окрузі він «коштує» 20000 х 500 = 10000000. Десять мільйонів! Вартість його імені серед керівників України — комерційна таємниця. За цією спрощеною формулою можна буде розрахувати і партійні бренди...

Ті, хто проектує і стверджує бюджети виборчої кампанії, враховують насамперед стартову вартість імені кандидата в депутати. Потім потрібно придумувати образи захисників народу, «інформаційні приводи» появи в пресі і на телебаченні, організовувати «рукостискання», витрачати гроші на зовнішню рекламу, подарунки, польових командирів, психологічну підтримку, юридичний супровід, благодійність, масові акції і т.д. Це дорого. Делікатне питання: а в яку суму обі-йшлися вибори? Як жартують колеги-іміджмейкери: важливо знати не тільки собі ціну, але й собівартість...

Михайло АРОШЕНКО,
автор серії «Енциклопедія капіталів».
м. Дніпропетровськ.