Одеса визначилася з національністю і готова себе захистити

Отже, за результатами опитування, проведеного наприкінці серпня 2014-го (статистична похибка — 2,5%), 73,3% одеситів вважають себе українцями, 16,6% — росіянами. Нагадаємо, що за даними переписів населення,  в 1989-у  українцями назвали себе 48,9% мешканців нашого міста, а в 2001-у — 61,6%.  Тобто бачимо тенденцію (і значну) збільшення тих, хто усвідомлює себе українцем, передусім за рахунок групи тих, хто вважає себе росіянином (у 1989-у росіянами назвали себе 39,4%, а в 2001-у — 29% одеситів).

На думку соціолога Кирила Ліпатова, у даному випадку зміна національності одеситів має не демографічну причину, а перш за все —ситуаційну.  Більшість городян, які раніше називали себе росіянами, просто «дрейфують» у бік українства.

З ним погоджується й Анатолій Бойко,  голова Одеської обласної організації  Комітету виборців України:

— Результати дослідження сенсаційні. Зрозуміло, що люди називали себе українцями і патріотами під емоційним впливом.  Ці дослідження додають нам упевненості в тому, що Кремль остаточно втрачає Одесу зі свого поля зору. Коли йде абсолютно безпринципна війна, такі дослі-дження можуть стати нашою потужною зброєю у боротьбі проти міфів на зразок  «Одеса — це російське місто». Такі дослідження — на стіл Путіну — й Одеса буде захищена.

Отже, підтвердилося, що Одеса — таки українське місто, хоча в цьому випадку національність — питання не безпосередньо етнічної групи, а, передусім, питання самови-значення.

Як зазначив Андрій Юсов, керівник обласної організації партії «УДАР», багато одеситів можуть вибрати свою національність з великої кількості можливостей:

—У мене в роду — поляки, росіяни, українці та інші, але я обираю бути українцем, і більшість одеситів так вважає. Сьогодні ми можемо констатувати: Одеса перестала бути багатонаціональним містом, хоча залишилася містом з багатьма національними культурами, які потрібно розвивати. На жаль, ми бачимо мало людей, які вважають себе греками, італійцями, чехами, це би нам лише допомогло, і дуже шкода, що з Одеси кудись поділися євреї. Те, що більшість одеситів вважає себе українцями, — це стабілізуючий для міста фактор, більший, ніж армія та міліція. Ми бачимо, що не зовсім здорова психіка Володимира Путіна скеровує свою агресію на такі території, де значна частина населення вважає себе росіянами: Крим, Луганськ, Донецьк. Це точки ризику. Якщо у нас менше 20% вважають себе росіянами, у Путіна не підніметься рука, щоб захищати «російськомовне» населення.

Понад 80% респондентів заявили, що добре воло-діють українською мовою, читають, пишуть, розмовляють нею. Андрій Юсов зіронізував, що більшість з них, мабуть, «німі», оскільки українську мову не дуже часто можна почути в Одесі, особливо у владних кабінетах,  хоча значна частина представників влади — етнічні українці.  Чому вони не розмовляють українською — це тема окремого дослідження.

Ще одна добра новина від соціологів. За даними дослідження, більшість одеситів — патріоти. На запитання, чи вважаєте себе патріотом України, 58,9% опитаних відповіли позитивно, не вважають себе такими  22,6% респондентів і 18,5% не визначилися зі своєю позицією.

Експерт Кирило Ліпатов зауважив, що в цьому опитуванні вперше відсутній конфлікт між локальною та національною ідентичністю, тобто твердження «я — одесит» і «я — українець» переважно є тотожними.

Здивувало опитування і в частині приналежності до певної релігійної громади. По-перше, зазначив Олександр Доброєр, вперше з’ясувалося, що 27% респондентів вважають себе парафіянами УПЦ Київського патріархату і  тільки 17,5% відповіли, що належать до УПЦ Московського патріархату. І це тоді, коли на мільйонне місто УПЦ КП належать лише п’ять храмів, а Московський патріархат отримує різні преференції з боку влади, земельні ділянки під забудову, пряму бюджетну підтримку. Такі результати — привід для влади замислитися і змінити, врешті, своє ставлення до питань релігії. Люди хочуть бачити Київський патрі-архат належно представленим у місті.

По-друге, значно зросла кількість атеїстів — із звичних 10% до 18,8%, і це також, зазначають експерти, ознака нинішнього непростого часу.

На запитання «Якою є сучасна  політика влади Путіна до України?» одесити відповіли так: ворожою — 46,5%, нейтральною — 23%, дружньою — 15,5%, не змогли відповісти 15% одеситів.

40,7% респондентів відмовилися відповісти на запитання «Якби Російська Федерація ввела війська до Одеси, чим би це було для вас?», 46,7% сприйняли б такі дії сусідньої країни як окупацію, а 12,6% зізналися, що розцінили б це як звільнення міста. Кількість тих, хто вважає введення російських військ окупацією, і тих, хто визнає це звільненням міста, становить 80% до 20%, тобто чотири проти одного.

На жаль, є серед нас і такі, хто вважав би введення російських військ звільненням. З-поміж них до будь-яких активних дій готові  8,1% опитаних (зі зброєю в руках готові підтримувати російські війська 2,1%, залишаться в місті й активно допомагатимуть російській армії — 6%).

Серед тих, хто введення російських військ визнав би окупацією міста, свою готовність до активних дій задекларував кожен четвертий (залишаться в місті й допомагатимуть українській армії та підпіллю  12,9%,  активно боротимуться — 11,4 %,  покинуть місто — 22%). На щастя, кількість тих, хто готовий активно відстоювати українську Одесу, — 24,3%. Це втричі перевищує кількість прихильників російської окупації.

Як зазначив журналіст  «Дейлі Одеса» Леонід Штекель, одесити розділені на групи і кучкуються за принципом: «давайте дружити разом проти когось». Рівень довіри до влади, до ЗМІ — вкрай низький. За його словами, опитування показало розділення міста, й необхідно думати про те, як налагоджувати містки між людьми.

І все ж основний результат дослідження — це позитивна динаміка зростання українськості в Одесі. Завжди інертне місто, де всі конфлікти на комунальній кухні переводять у жарти,  прокидається перед лицем ворога, і величезна кількість городян готова зі зброєю в руках відстоювати  територіальну цілісність України.

Звичайно, потрібно збільшити рівень довіри одне до одного, оскільки лише через довіру ми можемо змінювати країну. Учасники «круглого столу» одностайно підтвердили, що сьогодні наш головний захист — це єдність, що супроти спільного ворога ми повинні бути єдині, попри те, що  всі ми такі різні.

Ольга ФІЛІППОВА.