Струни душі

Вдова Юрія Миколайовича, Валентина Сергіївна, так пише про нього у своїх спогадах: «Прожила життя людина. Віддала свою добру, люблячу енергію людям, що її оточували, своїм дітям, онукам. Що залишилося після неї? Юрій Миколайович залишив Україні свої пісні, вірші, в яких тремтливо бринять струни його душі. За свій недовгий вік він устиг зробити на Землі все, що призначає Господь: виростив дітей, діждався онуків, посадив сад, залишив сім’ї будинок, поховав батьків та й сам пішов у Зоряні Світи».

Тільки-но вшанував Іллічівськ пам’ять Юрія Штельмаха, а вже стартував восьмий всеукраїнський пісенний фестиваль «Серпневий заспів» його ж імені. Юрія Миколайовича пам’ятають, співають його пісні.

Своєрідним епіграфом концерту стали слова ведучої: «Пісня не має кордонів, вона об’єднує українців у націю». Звучить пісня «Єднаймося, люба родино».

У концертній програмі вдало поєдналися вірші й пісні Юрія Миколайовича з фактами його біографії. У житті цієї людини якнайкраще втілене гасло «Схід і Захід разом». Народився в Одесі, навчався у Львові, потім продовжив навчання в Одесі. Все своє творче життя прожив в Іллічівську, разом з ним ріс, мужнів, радів кожній новій будові. Працював у музичній школі, співав у церковному хорі, а потім керував хором «Червона калина». Якраз у цей період розквітла його поетична й композиторська творчість. Чи ж можна таку людину уявити поза «Просвітою»? Багато заходів проведено з його участю.

Все життя Юрій Миколайович роздумував над сутністю явищ та подій, був небайдужим до всього, що відбувалося в світі, палко любив свою Батьківщину.

Край мій рідний південний,
материнська колиско,
Я до тебе всім серцем припав.
І куди б не літав я, чи далеко,
чи близько,
Я до тебе завжди повертав.

Ставлення до Бога, до церкви, до віри в Юрія Миколайовича було трепетним і святим.

Тиха молитва від серця до Бога
Тихо лети в небеса.
Не зупиняйся, не слухай нікого,
Поки тебе не почує Він сам.

Юрій Миколайович був прекрасним сім’янином, люблячим батьком. Життя подружжя Штельмахів — то пісня лебединої вірності і великого кохання. Його ліричні пісні з надзвичайною душевністю виконав Василь Старов.

Красу творчої вдачі Юрія Штельмаха донесли до слухачів хористи колективу «Надія» під керівництвом Віри Сокур, акомпаніатор — О.І. Голубєв.

З віршами, присвяченими па-м’яті поета й музиканта, виступили іллічівські літератори — Леонтій Павлюк та автор цих рядків. Ці слова схвилювали всіх:

За двох живе тепер дружина,
Червоне й чорне на рушник кладе.
Його велична половина
Онуків у життя веде.

У мене була ще й особлива місія: вручити Валентині Сергіївні грошову премію від Іллічівського міського об’єднання «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Вона тут же оголосила своє рішення: передати ці гроші на будівництво Миколаївської церкви Київського патріархату. Їй подякував і поблагословив на добрі справи отець Михайло.

Заключні слова пісні «Хай живе, хай живе наша Україна!» слухачі вітали стоячи, бо ж у сьогоднішніх умовах вони мають особливе значення: життєстверджуюче, переможне!

Валентина СИДОРУК,
член НСПУ,
член Іллічівської міської організації ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка.