№ 57 (21528) субота 26 липня 2014 року

«Це більше, ніж злочин. Це помилка». Більше двохсот років тому так сказав соратник Наполеона — і вислів став крилатим. Його найчастіше адресують лідерам, які приймають рішення не тільки незаконні, але, в підсумку, такі, що завдають шкоди їхнім же країнам.

«Великий брат»
між війною і миром

Помилки такого штибу не рідкість. До них можна зарахувати рішення політбюро ЦК КПРС про введення радянських військ в Афганістан або рішення президента США Буша-молодшого почати війну проти Саддама Хусейна. До таких помилок (і це вже очевидно) належить війна, яку Володимир Путін розв’язав проти України.

Під час війни, може, і недоречно обговорювати прорахунки ворога, але у нас є мотив для

Звернення ініціативної групи «Першого грудня»
до Президента та Верховної Ради України

Складність нинішнього становища полягає не лише у війні, яку розгорнула проти України Росія.

Героїчну відповідь на російську агресію чинять наші військові.

У боях з терористами гинуть українські захисники, миротворці, мирні люди.

На підтримку Збройних сил постало суспільство: ми вражені численними прикладами волонтерства і добродійної допомоги, яку звичайні люди роблять на користь поранених і покалічених. Власне, маючи на увазі оцих добрих людей, яким на серці лежить добро своїх співвітчизників і цілого народу, й оприлюднюємо дане звернення.

У середу в облдержадміністрації відбулася прес-конференція керівників структур, що займаються справами тимчасово переміщених людей із зони бойових дій: Держслужби з надзвичайних ситуацій, департаменту соціального захисту, управлінь у справах сім’ї та молоді, охорони здоров’я, Державної міграційної служби.

Заступник начальника ГУ ДСНС України в Одеській області — керівник регіонального штабу з питань соціального забезпечення громадян України, які переміщуються з тимчасово окупованих територій, Юрій Кунтій зазначив, що Одеса практично кожного дня приймає нових жителів з Донецької та Луганської областей. Для їх доставки у місця тимчасового проживання організовується транспорт, зокрема спеціально обладнаний для осіб з обмеженими фізичними можливостями. Під час зустрічі та перевезення до місця призначення переселенців супроводжують медики та психологи.

25 липня у кризовому медіа-центрі на запитання журналістів відповідав начальник медичної служби військового госпіталю Одеси Юрій Сахно.

Він розповів, що станом на ранок п’ятниці у шпиталі перебуває 117 поранених військово-службовців із зони АТО. З них шестеро — в реанімації, двоє у вкрай важкому стані.

Уміємо ми, українці, навіть найлютішого ворога любити, ніжно во-ріженьками називати.

Для нас, особливо нинішнього часу, це о-го-го який виклик! Бо ж хіба є сила стріляти в того, хто, нібито, твій брат, слов’янин? А він, бач, не переймається братерською любов’ю: тисне на спускові гачки автоматів, «градів» і не тільки, запускає смертоносні «привіти» й аж за хмари…

А чи вміємо ми, українці, любити, шанувати і підтримувати своє? Для нас, газети, яка вистояла чотири роки найвигадливіших «палиць у колесах», що мали за мету назавжди загальмувати українську періодику Одещини, це питання стоїть дуже гостро. Але відповідь залежить не від тих, хто ті палиці вставляв, бажаючи навічно вкоренити «русскую весну» в «малорасєйскую душу», а від кожного з вас, шановні земляки.

Одеські  медики  повернули  зір  льотчику, який  був  поранений  при  проведенні  АТО

Пораненого військовослужбовця доставили до Одеси, у міську клінічну лікарню № 4, яка спеціалізується на лікуванні тяжких травм ока.

Після численних консультацій та успішно проведених оперативних втручань одеські медики не тільки зуміли зберегти пацієнтові око, а й повернули зір. Складна операція проводилася під безпосереднім керівництвом головного лікаря закладу професора Галини Венгер. На молодого чоловіка, розпо-віла вона, чекає тривала реабілітація, але медики дають гарантію, що військовий згодом повернеться до своєї професії.

Про міжнародний досвід дотування виробників молока

В останні роки український АПК значно зміцнив свої позиції на вітчизняних та світових продовольчих ринках. Фахівці визнають, що значною мірою це стало можливим завдяки успіхам, досягнутим у рослинницькій галузі. Зокрема, торік Україна зібрала рекордний врожай зернових — 63 млн тонн. Очікується, що нинішній виявиться дещо скромнішим, але також буде вагомим.

У молочному секторі також уже не перший рік відбуваються серйозні зміни. Щоправда, йдуть повільно. Що треба зробити для того, аби вони переросли на стабільно зростаючі тенденції, чим у цьому може зарадити держава та закордонний досвід? Про це говоримо з Михайлом ПАВЛИЧЕНКОМ, координатором молочних програм Міжнародної фінансової корпорації (IFC, група Світового банку), проект «Розвиток агрофінансування в Україні».

Держземагентство разом з Інститутом охорони ґрунтів України розробляють спільний регламент внесення відомостей до Державного земельного кадастру про якісні характеристики ґрунтів сільськогосподарських угідь.

— Ми підтримуємо позицію інституту щодо необхідності систематичного внесення інформації про якісний стан ґрунтів до Державного земельного кадастру, що дозволить землевласникам та землекористувачам мати повну та достовірну інформацію про якісний стан земельних ділянок. Це дасть можливість зберегти унікальний ґрунтовий покрив країни та створити необхідні умови для його ефективного використання наступними поколіннями, — наголосив голова Держзем-агентства Сергій Рудик під час міжнародної науково-практичної конференції «Агрохімічна служба України: роль і місце в розвитку агропромислового комплексу держави», присвяченої 50-річчю цієї служби.

100 років тому почалася  Перша світова війна

Цими днями народи Європи відзначають соту річницю початку Першої світової війни. Вшановують пам’ять полеглих. Чимало було їх і серед українців, які воювали по обидва боки фронту. Стріляв брат у брата. Окупувавши влітку 1914 року Галичину, росіяни, спираючись на п’яту колону щирих галицьких москвофілів, серед провідників яких було й чимало спритних «рубльофілів», у кінцевому результаті вилікували західних українців від москво/русофільства.

В соту річницю початку Першої світової війни ватажки Кремля на чолі з президентом Путіним, самі того не усвідомлюючи, на Донбасі лікують багатьох національно дезорієнтованих українських громадян від совкового мислення та радянсько- і русофільства.

— Якщо не заперечуєте, — сказав Ілля Ілліч Азаров, тоді вже віце-адмірал у відставці, — то ми продовжимо розмову там, біля Вічного вогню, біля Невідомого матроса. Завжди, коли буваю в Одесі, — серцю тісно стає в грудях, хочеться на морський простір поглянути. Та й слова там, на Алеї Слави, точнішими будуть. Заодно і з усіма, хто там лежить, поговорю, про що ми тоді не договорили, а вже потім...

Ми мовчки неквапливо пройшли по парку Тараса і зупинилися біля самого цоколя стели. Адмірал нахилився і поклав на гранітну плиту букет квітів.

29 липня — 165 років від дня народження видатної українки

Поетеса, автор прозових та драматичних творів, перекладач, фольклорист, редактор, мистецтвознавець, етнограф, публіцист, видавець, активна громадська діячка — це все про Ольгу Петрівну Косач (у дівоцтві — Драгоманова; літературний псевдонім — Олена Пчілка).

Не було такої сфери гуманітарної науки та культури, до якої б ця жінка не доклала своїх старань. За словами Панаса Мирного, вона була «родюча, як земля, а робоча — як бджола». Причому, у більшості напрямів своєї діяльності Олена Пчілка відзначилася якимось нововведенням, започаткувала якусь справу. Зокрема, була однією з перших українських жінок-видавців, а праця «Український народний орнамент» принесла їй славу першого в Україні знавця цього виду мистецтва. Оцінюючи її оповідання «Чад», Іван Франко писав: «Ви перші і досі одинокі виводите в українській мові правдиву, живу конвертацію (розмову) освічених людей. Досі ми її ніде не бачили: ні у Нечуя, ні у Мирного, ні у Кониського. Всі вони дуже гарно вміють підхопити розмову селянську, але розмови освіченого товариства — годі...» Як бачимо, і в цьому питанні сам Великий Каменяр визнає її першість.

Після тріумфу на Каннському міжнародному кінофестивалі та успішного прокату в різних країнах Європи фільм Сергія Лозниці «Майдан» був показаний на Одеському міжнародному кінофестивалі, а цими днями з’явився в українському прокаті, у тому числі й в Одесі.

Дуже важко та, певне, що й неможливо уявити собі — у глобальному вимірі, звісно, — що ж воно відбулося в Україні наприкінці пізньої осені та нинішньої зими.

Надмірне сонце — усьому живому не в радість. Літня засмага, яку й досі багато хто сприймає як панацею від застуд на весь рік, нічого доброго людині не дає. Шкіра, особливо наших рук та обличчя, від сонця швидше старіє. Ультрафіолетове опромінення не «прогріває легені», на що помилково сподівається дехто з нас, а безжально смалить тіло й може спровокувати різні види раку шкіри, серед яких найагресивніша меланома. Ця хвороба розвивається миттєво і дуже часто призводить до непоправного.

Питанням профілактики меланоми й була присвячена прес-конференція головного лікаря Одеського обласного шкірно-венерологічного диспансеру, головного позаштатного дерматовенеролога управління охорони здоров’я облдержад-міністрації, кандидата медичних наук, заслуженого лікаря України Івана Фучижи.

За інформацією одеської держсанепідслужби, проби морської води, взяті на пляжах міста, відповідають нормативним вимогам. Офіційна статистика свідчить, що захворюваність на гострі кишкові інфекції не перевищує сезонного рівня, а випадки сальмонельозу чи дизентерії поки що зовсім не фіксовані. Чи не ідеальні умови для літнього відпочинку?

Якби ж лише цими умовами все й обмежувалося… Чимало гостей-пляжників нарікають на інші обставини. А деякі з цих обставин, на жаль, в Одесі просто за всілякі рамки пруть. Стосується це і «кусючих» цін на житло, і нав’язливих платних «послуг» на територіях пляжів, що іноді супроводжуються ще й невмирущим «совково-сервісним» хамством. Одне слово: колеться і кусається пік сезону.