№ 56 (21527) четвер 24 липня 2014 року

У вівторок соціологічна група «Рейтинг» оприлюднила результати опитування, проведеного 28 червня — 10 липня, щодо ставлення українців до ситуації на Сході.

Опитавши 4000 респондентів, соціологи отримали таку картину у цифрах (помилка репрезентативності дослідження не перевищує 1,5%).

Більше половини респондентів (58%) вважають, що за збройними протистояннями на Сході України стоять російські спецслужби, а майже половина (49%) — що до цього має причетність оточення колишнього президента В.Януковича. Ще чверть покладають відповідальність на Партію регіонів (28%) та на місцевих олігархів (24%). Кожен п’ятий (18%) відповів, що за цим стоять місцеві мешканці, невдоволені по-літикою нової влади, 15% — радикальні нацiоналiстичнi організації, 11% — західні спецслужби, 6% — українські спецслужби. Інший ва-ріант назвали 4%, не визначилися з відповіддю — 11%.

У вівторок ввечері «Громадський сектор Євромайдану» в рамках всеукраїнської акції на Приморському бульварі орга-нізував та провів захід на підтримку Харкова.

Поруч з Дюком були розставлені стенди з фотографіями, що ілюструють, до яких наслідків призводить зрада і потурання сепаратистам. Кілька десятків одеситів при-йшли висловити свою підтримку харківським «євромайданівцям», які нещодавно стали об’єктом нападу: там, з поверненням горезвісного «Гепи», є прояви відродження сепаратистських настроїв.

На думку організаторів акції, в Одесі ситуація схожа і сепаратизм як явище ще не викоренений з нашого міста. В умовах прямої воєнної агресії з боку Росії всі патріотичні сили повинні бути готові контролювати ситуацію й адекватно діяти. Проявом такої пильності стало виявлення в одній з машин, що стояла буквально навпроти пам’ятника Дюку, «колорадської стрічки». Авто тут же заблокували «альтфатером» і змусили водія зняти символ сепаратизму.

Путин веде війну з Історією. Чи ж виграє? Історія винесла вирок імперії зла, і вже два рази виконала його: перший раз — 1917—1920, другий раз — 1991. Перший раз вирок тягнувся три роки, другий раз — пару місяців. Історія має в запасі й такі випадки, коли вирок виконувано в один день.

Перше ніж біда сталася з Росією, Історія кінчала дні десятків імперій: не стало арабської імперії, розпрощалась із світом Священна Римська імперія, віддала кінці Порта — Османська імперія, а перед нею — Золота Орда в Евразії, і зовсім недавно врятувала свою імперію Британія, демократизувавши її. Історична приреченість імперій аж он як проглядає крізь віки й тисячоліття.

Народні депутати ухвалили закон «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Згідно з документом збільшено вік військовозобов’язаних, які перебувають у запасі другого розряду та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, а також молодшого та старшого офіцерського складу — до 60 років, а вищого офіцерського складу — до 65 років.

На пленарному засіданні 232 депутати проголосували за зміни до регламенту, які дозволяють голові Верховної Ради розпускати фракції за відсутності мінімально необхідної кількості членів.

Олександр Турчинов запевнив: як тільки закон підпише президент, «я оголошу про розпуск фракції комуністів... Це чесне і справедливе рішення, яке повинне відновити історичну справедливість перед мільйонами українців, яких зраджувала ця політична сила».

«Необхідність прийняття рішення про часткову мобілізацію зумовлена поширенням проявів тероризму на території України, що призводять до загибелі мирного населення, військовослужбовців і працівників військових формувань та правоохоронних органів у східних регіонах держави», — йдеться у пояснювальній записці до закону.

Ще одна необхідність введення часткової мобілізації, як зазначається в документі, пов’язана «з концентрацією угруповань військ (сил) зі значним наступальним потенціалом на території Російської Федерації поблизу державного кордону України, загрозою нападу, небезпекою державній незалежності України».

Майже щосуботи одесити збираються біля колонади на Приморському бульварі та співають українських пісень.

Традицію вуличних співанок перейняли від львівських побратимів — організації «Борець», які ще в жовтні 2010-го почали співати українських пісень на площі Ринок. Ідея вуличних співанок дуже сподобалася одеським активістам, і вони підтримали її, втіливши у формі музичної вулиці.

У вівторок, 22 липня, виконувач обов’язків генерального директора Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» Михайло Паньків представив колективу Одеської дирекції підприємства її нового очільника (наразі, у статусі в.о.) Дениса Петрова.

Для нашого регіону новий начальник — свій. Денис Петров — одесит, закінчив місцеві юридичну академію та регіональний інститут держуправління при Президентові України. Раніше працював в головному управлінні розвитку інфраструктури та енергозабезпечення Одеської обласної державної адміністрації, був заступником голови Біляївської райдержадміністрації.

Представництво Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні розпочинає інформаційний тур «Твій безпечний шлях до мети!», аби привернути увагу до проблеми торгівлі людьми.

Кампанія, яка проходитиме за підтримки Швейцарської Конфедерації, звертатиметься до молоді та інших груп ризику через со-ціальні мережі, телебачення та пресу. Відбудуться також заходи в чотирьох містах — Ізмаїлі (Одещина, 26 липня), Самборі (Львівщина, 2 серпня), Долині (Івано-Франківщина, 10 серпня) та Дніпро-дзержинську (Дніпропетровщина, 16 серпня). Ці регіони було обрано тому, що вони мають традиційно високий рівень міграції, а віднедавна до них у пошуках прихистку прибуває дедалі більше вимушених переселенців.

Відома українська співачка, волонтер Майдану Руслана Лижичко оприлюднила звернення до гарантів суверенітету та цілісності України, європейських друзів та союзників, світових лідерів та партнерів.

У ньому зокрема, йдеться:

«Скільки часу ви ще будете закривати очі на відверту агресію та порушення всіх писаних та неписаних правил з боку Путінської Росії? Невже недостатньо анексїї Криму, неогеноциду кримських татар, бойових ударів з прикордонних територій на південному сході України, «зелених чоловічків», танків, БТР-ів, зенітних комплексів й останнього «нововведення Кремля» — потужних ракетних комплексів у руках терористів?..

Служба безпеки України упередила вчинення в Одесі терактів у місцях масового скупчення людей та проти політиків з використанням саморобних вибухових пристроїв.

У ніч з 21 на 22 липня співро-бітники СБУ затримали п’ятьох громадян України, учасників терористичної організації, яка ставила за мету дестабілізацію ситуації в регіоні. Раніше вони вже вчиняли підрив банківських установ у місті. Зловмисники також готувалися знищити будівлі військових комісаріатів в Одесі.

У липні 2009-го на засіданні Державної думи Росії, під час обговорення теми 300-ліття Полтавської битви, депутат С. Багдасаров сказав: «Наступні президентські вибори 2010 року в Україні — це не просто вибори чергового президента, це наша Полтавська битва-2, тільки не воєнним, а іншим шляхом». Ця ідея Путіну дуже сподобалася, хоча він і сам про це не раз думав.

Справді, шляхом застосування «м’якої сили», на «українському фронті» вже здобуто чимало перемог. Було чим пишатися. Незважаючи на Помаранчеву революцію, у Києві все ж вдалося посадити ро-сійську маріонетку Януковича. Втім, останнім часом він так увійшов у роль «самостійника», що почав навіть дратувати Путіна. Особливо дратувало Путіна те, що Янукович уже надто загрався в євроінтеграцію і протягом тривалого часу не погоджувався призначити його кума В. Медведчука на посаду прем’єр-міністра України. Однак шляхом тиску і шантажу Януковича вдалося поставити на місце і нагадати йому про ту роль, яка йому була визначена у Кремлі ще у 2004-у.

Досвід поїздок по сходу України показує, що долю своїх міст так чи інакше визначають прості жителі. Трястися городянам від страху за забитими вікнами серед руїн або гуляти в центрі з дітьми та морозивом — вирішують зовсім не політики, і навіть не військові. На прикладі двох міст — Маріуполя і Слов’янська — добре видно, що збройне захоплення і звільнення території умовні, свобода — в головах.

Обидва міста були захоплені, і там, і там порядкували терористи, над обома державними адміністраціями висіли прапори так званої «Донецької народної республіки», під’їзди контролювали схожі блокпости. Обидва міста були звільнені, й українські прапори повернулися в гнізда. Але тільки в одному кипить життя і торгівля, а в іншому панує голод і запустіння, а ночами триває стрілянина.

Кадрова політика яскраво характеризує сутність будь-якого режиму. Досить лише проаналізувати кадрові призначення, щоб усе стало зрозуміло з тим, хто саме прийшов до влади і чиї інтереси представляє. Виходячи зі знання того, хто призначався здебільшого керувати в Україні відомствами, можна відносно непомильно визначити ступінь незалежності, суверенітету й міжнародно-правової суб’єктності Української держави.

Ідеться не лише про громадян Російської Федерації, що керували тут Міністерством оборони, СБУ, МВС, розвідувальними структурами за часів Януковича, навіть не присягнувши на вірність українському народові, йдеться про загальний напрямок у кадрових питаннях, починаючи з каденції президента Леоніда Кравчука. Вже тоді люди патріотичні розглядалися як небажані (хоча Кравчук на хвилі національного ентузіазму мас певний час був змушений з ними примирятися), незручні, яких намагалися за-мінити на антиподів, на людей-флюгерів, здатних коливатися разом із коливаннями «генеральної лінії» чергового начальника головного кабінету країни на вулиці Банковій.

У ході останніх звітів щодо збитого літака малайзійської авіакомпанії, рейс 17, західні ЗМІ і багато хто навіть в урядах продовжують використовувати неточний термін «українські сепаратисти» для опису терористів у Донецькій області. У той час як засоби масової інформації та представники уряду схильні до поспішних семантичних недоліків, ця погано вибрана характеристика ударяє прямо в серце точності в ЗМІ та малює абсолютно помилкове уявлення про ситуацію. Термін «українські сепаратисти» має на увазі, що існує значне число етнічних українців або громадян України, які беруть участь у революції, щоб відокремити свій регіон від України. Ніщо не може бути далі від істини ніж це твердження! Революціонери часто несуть позитивну конотацію. Загарбники, найманці і терористи — ні.

Ще один термін, який помилково використовується в західних колах, це — «громадянська війна», що є ще більш недоречним. Громадяни України не борються чи вбивають інших громадян України. Російські окупанти вбивають українських та інших етнічних жителів у двох південно-східних областях України. Термін «українські» може бути застосований лише до сил, відправлених до цих двох регіонів урядом України в Києві, щоб подолати загарбників, захищати місцеве населення і повернути територію, яку загарбники зайняли.

Ці два свята відзначаються в один день невипадково. Саме князеві Володимиру приписують остаточний вибір державної релігії на користь православ’я.

Переказ розповідає, що в ті далекі часи, коли гостро постало питання про вибір «стратегічного вектора розвитку держави» і пошук союзників, на запрошення князя в Київ приходили проповідники з різних країн: посли від болгар-мусульман, німці-латиняни, іудеї і греки. Але найсильніше враження справив на нього православний грецький проповідник, який у кінці бе-сіди показав князеві картину Страшного суду.

Сьогодні всьому світові відкрилося справжнє обличчя «братньої» нам Росії: анексія Криму, неоголошена війна на сході України, тисячі біженців, поранених і вбитих... І все це — Росія, на державному прапорі якої всівся імперський двоголовий орел із забагреними людською кров’ю дзьобами.

Здавалося б, у кожного українця цей символ мав би викликати тільки відразу, бо вже стільки горя приніс він Україні у минулому, що сприймати його інакше — понад людські сили. Але, затамувавши біль, ми якось намагаємося сприймати його, бо добре розуміємо, що так уже склалося у тій державі, що вона повернула на свої скрижалі найгірше, що можна було повернути з минулого, — імперську символіку російських монархів, які топили у крові цілі народи тільки за те, що вони хотіли не те щоб кращого, а хоча б подоби людського життя.

У 2014-у цивілізований світ вшановує 450-у річницю від дня народження геніального поета і драматурга епохи англійського Відродження Вільяма Шекспіра.

Феномен італійського та англійського Відродження віддзеркалює не випадковість, а природну та історичну закономірність розвитку людства. Можна запропонувати гіпотезу, яка полягає у припущенні можливості змішування генетичних кодів та їхньої подальшої багатовікової природної ферментації. Результативним прикладом цього слугують італійське та англійське Відро-дження.

Триває благодійна акція щодо увічнення імені живописця Герасима Семеновича Головкова (1863—1909).

Меморіальну дошку буде встановлено на фасаді будинку Головкових (вул. Михайлівська, 62). Усі, хто бажає підтримати цю благодійну акцію, можуть переказати кошти за такими реквізитами: «ПриватБанк», карта № 5168757209874470.

Населення Землі спілкується майже сімома тисячами мов. Проте лише кілька десятків з них мають офіційний статус у тих чи інших країнах і світове значення. Наприклад, в ООН є лише шість офіційних мов: англійська, арабська, іспанська, китайська, російська та французька.

Сьогодні ж «Укрінформ» пропонує топ-10 найпоширеніших мов світу. Головним критерієм для оцінки поширеності стала кількість людей, які вважають ту чи іншу мову рідною.

Люди втікають від війни. Наша область гостинно приймає тих, хто вимушений рятувати власне життя і родини від небезпеки. До нас прибувають сотні переселенців, які знаходять на одеській землі прихисток і співчуття.

Про державні документи, що регламентують порядок дій стосовно ситуації в країні та про законні права осіб, які вимушені залишити місця проживання внаслідок тимчасової окупації Автономної Республіки Крим і м. Севастополя та кровавих подій, спровокованих терористами на території Луганської та Донецької областей, а також про діяльність у цьому контексті фахівців головного управління юстиції в Одеській області йшлося на бри-фінгу начальника цього управління Костянтина Продіуса (на знімку).

19 липня рятувальники зустріли 112 особливих пасажирів, які прибули на залізничну стацію «Одеса-Головна» з Луганської та Донецької областей. Допомога працівників ДСНС була вкрай важлива тому, що в основному приїхали сім’ї з дітьми-інвалідами. Серед малечі були і немовлята, найменшенькій — лише місяць. Рятувальники допомогли всім зійти з потяга і добратися до автобусів. Декотрих інвалідів перенесли на руках.

«В Одесі ми у безпеці. Головне, що тепер мої діти не бачитимуть танків і не чутимуть пострілів. Дуже хочеться, щоб в Україні встановився мир та спокій!» — сказав, сидячи в інвалідному візку, мешканець Макіївки, що приїхав з дружиною та трьома дітьми, молодшому з яких нема ще і двох років.

Благодійна організація «Фонд відродження українського флоту» звертається до керівників підприємств та організацій, усіх небайдужих громадян по допомогу вдовам загиблих у Криму українських військовослужбовців.

У зверненні, зокрема, йдеться: «Кожен свідомий українець розуміє, що зараз вирішується доля України. Все почалося з Криму, зараз продовжується на Донбасі. В скрутному становищі опинилися вдови військово-службовців, що загинули у Криму, їм дуже потрібна наша допомога. Вони були першими полеглими від рук окупантів: прапорщик Сергій Кокурін та майор Станіслав Карачевський... Чекаємо вашого співчуття з позначкою: «Благодійна допомога вдовам від ПІБ (або від юр. особи)».

14 липня колектив Одеської національної наукової бібліотеки ім. М. Горького розпочав благодійну акцію зі збору предметів першої необхідності для тимчасово переселених осіб з районів Донбасу, які знайшли притулок у нашому місті.

Адресна допомога бібліотекарів-волонтерів — це 17 пакунків речей, переважно з дитячим літнім та зимовим одягом, взуттям, іграшками. 19 липня зібрані речі були передані в санаторій ім. М.І. Пирогова «Куяльник».

Уже другий рік поспіль спекотний липень в Одесі стає часом проведення «водних баталій». Так, у неділю, 20 липня, кілька тисяч молодих містян взяли участь у цих вельми приємних розвагах з нехитрими правилами.

Учасники, розбившись на дві команди, одягнені в білі і чорні майки, намагалися, якомога більше облити одні одних водою. «Бійці», які зорганізувалися через соцмережі, спочатку зібралися біля фонтана на Театральній площі, поруч з оперним. Та оскільки фонтан завчасно відключили, суперникам довелося задовольнятися водою, що залишилася в чаші. Перейшовши потім до пам’ятника Пушкіна на Думській, молодь швидко вичерпала всю воду і в чашах пам’ятника, фонтани якого також були вимкнені. Потім пройшли «мокрим маршем» Дерибасівською і продовжили «бій» уже в Міському саду, де також фонтан не працював, але води було більше. Тут, нарешті, вдалося досхочу повеселитися.

56 «Запорожців» різних моделей та тюнінгу взяли участь у всеукраїнському зльоті шанувальників цих автівок, який пройшов 20 липня на Дерибасівській.

А почалося все з того, що одного разу в голову Микиті Хрущову прийшла ідея обігнати Штати і за кількістю автомобілів на душу населення. Щоправда, на відміну від Америки, наша машина (як і квартири) мала бути малогабаритною. Ну, не подобалися Хрущову великі речі! І вибір випав на «фіатівську» новинку зразка 1957 року. Незабаром обширна доповідь про «Фіат-600» лягла на стіл генсека, і почалася розробка радянської моделі для трудящих.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2010 року № 1042, при Малиновській районній адміністрації м. Одеси створено спостережну комісію, до складу якої входять представники громадських організацій, органів влади, підприємств та інших установ.

Основне завдання спостережної комісії — ви-правлення і ресоціалізація засуджених осіб та надання їм допомоги у соціальній адаптації. Малиновський райвідділ внутрішніх справ налагодив взаємодію з цією комісією задля вжиття спільних, скоординованих заходів щодо підтримки звільнених осіб, які втратили соціальні зв’язки з рідними та бажають стати на шлях виправлення. Йдеться насамперед про сприяння таким особам у праце-влаштуванні та забезпеченні належних житлово-побутових умов.

Цими днями на перетині вулиць Старопортофранківської, Колонтаївської та Тираспольської одесити побачили оновлену електричну підстанцію.

— Це — старовинна бельгійська підстанція, — уточнює помічник голови правління ПАТ «Одесаобленерго» Борис Трасован. — Вона живить електроенергією житлові будинки, офіси та магазини. Її зовнішній вигляд, м’яко кажучи, був не вельми привабливим. Наша компанія, продовжуючи свою програму з облагороджування і ремонту мережних споруд, зайнялася і цим об’єктом.