№ 53 (21524) cубота 12 липня 2014 року

Після перших успіхів антитерористичної операції на сході країни стало ясно, що чекає попереду, як складно не те що перемогти, а просто війну закінчити. І скільки сил для цього потрібно.

Два перші
успіхи

Українські прапори над адміністративними будівлями, кинута при відступі зброя терористів, знищена вогнем сил АТО російська тех-ніка, населення визволених міст, що виходить з підвалів, — усе це змушує думати, що ще трохи, ще трішки — і перемога буде за нами. Після смуги суцільних поразок, починаючи з втрати Криму, нічого дивного в таких настроях нема.

Польський прем’єр-міністер заявляє, що він ніколи не буде очолювати «хрестового походу» проти Росії, засвідчуючи тим, що він плутає Росію з каґебістською хунтою, яка є ворогом Росії, як і решти світу.

Як на мене, то державі — члену Европейського Союзу треба глибше дивитися на те, що діється на світі.

Тож «хрестовий похід» проти Путіна — це похід не проти Росії, а проти ворога Росії. Польському прем’єру варто б це розуміти, будучи прем’єром европейської держави, щоб не змушувати мене тратити дорогий час на витлумачення такої простої істини.

9 липня відбулося засідання Кабінету Міністрів України, яке транслювалося у прямому ефірі. У вступному слові прем’єр-міністр Арсеній Яценюк акцентував увагу на основних по-літичних, економічних та соціальних аспектах нинішньої ситуації у державі. Зважаючи на важливість порушених питань, на те, що вони безпосередньо чи опосередковано стосуються кожного з нас, пропонуємо вашій увазі, шановні читачі, основні моменти цього виступу, наданого «ЧН» департаментом інформації та комунікацій з громадськістю секретаріату КМУ.

…Вчора на доручення Кабінету Міністрів Міністерство юстиції подало позов про заборону Комуністичної партії України. Це заборона не політичної партії, а заборона тих, хто підриває українську незалежність, хто бореться з Українською державою і хто замахнувся на основи конституційного ладу в державі. Будь-хто, хто вчинятиме злочини проти Української держави, а саме посягатиме на її територіальну цілісність, суверенітет, недоторканність кордонів, буде переслідуватися за законом.

Служба безпеки України зруйнувала злочинні плани російських спецслужб дестабілізувати ситуацію у мирному Одеському регіоні, повідомляє прес-центр СБУ.

Спецслужби Росії створили та глибоко законспірували мережу резидентури, плануючи захопити владу та створити так звану маріонеткову «Одеську народну республіку». СБУ встановила, що штаб резидентури налічував до 50 осіб. Кожен мав свою роль у спланованому заколоті. Був готовий план силового захоплення влади, дій бойових груп, які чекали сигналу з Росії.

Упродовж тижня, з 22 по 29 червня, у Львові проходила літня школа «Соціальна думка митрополита Андрея Шептицького: міжнаціональні стосунки та державне будівництво». Її учасниками стали 30 осіб віком від 18 до 40 років із різних регіонів України: Шахтарська, Донецька, Києва, Харкова, Луцька, Львова, Тернополя, Дніпропетровська, Житомира, Черкас, Ковеля, Полтави, Сум, Вишнівців, Миколаєва, Дрогобича, Мукачева, Виноградова і, звичайно ж, з Одеси… Вчителі, студенти, аспіранти, наукові співробітники, волонтери, журналісти і навіть чиновники (кожен зі своїми переконаннями, різного віросповідання і конфесій) за якихось вісім днів спромоглися зробити, в умовах війни й агресії, майже неможливе — досягли взаємопорозуміння і мирного діалогу, змогли почути одне одного, потоваришувати.

Їхати до Львова в такі непрості для країни часи для мене було трохи незвично. І не тому, що всі російські і проросійськи налаштовані ЗМІ вже давно охрестили жителів цього прекрасного українського міста (до речі, архітектурно дуже схожого на Одесу) якимось, я б сказала, «зневажливим» (хоча для самих львів’ян, скоріше, «компліментним») найменуванням «бандерівці». Все трохи банальніше: у Львові в мене чимало рідні й знайомих, але приїхати до них і погостити за свої 26 ніяк не виходило — то часу не було, то поїздки пріоритетніші випадали.

З нагоди дня народження нашої газети запрошуємо на зустріч у редакції читачів, авторів, героїв публікацій «Чорноморки», всіх, кому не байдужа доля газети, до щирої розмови про її минуле, сьогодення і майбутнє.

Чекаємо на вас у редакції 21 липня о 16.00 за адресою: пл. Бориса Дерев’янка, 1, шостий поверх, кабінет 601.

9 липня на прес-конференції в інформаційній агенції УНІАН соціологи Центру дослідження суспільства представили результати моніторингу протестів, репресій та поступок упродовж періоду Майдану, який здійснюється за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Національного фонду підтримки демократії.

Протягом усього Майдану соціологи Центру дослідження суспільства фіксували всі протестні події, які відбувалися на території всієї України, разом із репресіями з боку влади Януковича. Створена унікальна база даних усіх протестів та репресій на всіх майданах, антимайданах та поза ними дозволяє тепер з точністю відповісти на багато актуальних питань про учасників Майдану, його загальнонаціональне поширення та роль насильства, щодо яких продовжуються гострі дискусії, тривають маніпуляції з боку політиків, подається ви-кривлена картина у ЗМІ.

Проблема взаємостосунків військової інтелігенції і влади в Україні фактично ще не отримала належної уваги з боку вітчизняної наукової думки. Можливо, так сталося тому, що військовій інтелігенції притаманні такі ж риси, що й інтелігенції взагалі як певному соціально-історичному феномену.

Але роль військової інтелігенції у суспільстві, в системі державної влади має особливе значення. Нерідко від позиції або безпосередніх дій військової інтелігенції залежала і залежить історична доля політичних режимів, державної влади і цілих народів.

Невипадково соціальний статус військовослужбовців і, в першу чергу, тих, хто складає військову інтелігенцію, визначається спеціальною нормативно-правовою базою. Діяльність військової інтелігенції детермінована такою жорсткою регламентацією з боку влади, якої не знають представники інтелігенції інших суспільних сфер життя.

Про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів)

Відповідно до пункту 21 частини 1 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пункту «є» статті 10 Земельного кодексу України, пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, частини 2 статті 23 Закону України «Про оцінку земель», статей 17, 31 Закону України «Про землеустрій», рішення Овідіопольської районної ради від 28 березня 2014 року № 587-VI «Про проведення нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Овідіопольського району Одеської області», розглянувши розроблену державним підприємством «Центр державного земельного кадастру», Одеська регіональна філія, технічну документацію про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів), висновку державної експертизи землевпорядної документації від 04.07.2014 року № 824, листа начальника відділу Держземагентства в Овідіопольському районі Іноземцева Є.П. від 18.06.2014 року № 17-1520-0.13-1967/2-14, висновку та рекомендацій постійної комісії з питань аграрної політики, земельних відносин, адміністративно-територіального устрою, екології, природокористування та рекреаційної діяльності від 08.07.2014 року № 6/1, районна рада

Право на ім’я належить до особистих невідчужуваних прав громадян. Стаття 28 Цивільного кодексу України передбачає, що фізична особа набуває прав та обов’язків і здійснює їх під своїм ім’ям, яке надається їй відповідно до закону. Ім’я фізичної особи, яка є громадянином України, складається з прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить. Громадяни України мають право змінити своє ім’я у встановленому законодавством порядку.

Державна реєстрація зміни імені громадян України провадиться за їх заявою відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем їх проживання. Державна реєстрація зміни імені (прізвища, власного імені та по батькові) проводиться лише стосовно громадян України. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім’я.

Проходячи влітку полями, луками, узліссями, можна побачити деінде цього народного лікаря — на ймення звіробій. Він причаївся і чекає. Чекає, щоб запропонувати свою цілющу допомогу людині.

Ще грецькі лікарі Діоскорид та Пліній застосовували в медицині цю рослину. В середні віки знаменитий Парацельс часто рекомендував і не без успіху використовував звіробій. Стародавні знахарі казали, що трава звіробою має велику силу й може зцілити від дев’яноста дев’яти хвороб. У народі існувало повір’я, що звіробій — це «зброя проти відьом і чортів», і тому люди давали цій рослині різні імена: божа трава, божа милість, трава ісусових ран, іванове зіллє, кров’яна трава, жорстке сіно, ранова трава, стокровиця, калмицький чай, божа крівця, заяча крівця, кривавник, стокрівця, святоянське зілля, пожарниця тощо.

У Бразилії завершується чемпіонат світу з футболу. На його старт вийшли 32 збірні, а на сьогодні з них залишилося лише дві — команди Німеччини та Аргентини, які у неділю поміряються силами і з’ясують, хто з них стане найкращою на планеті.

Цей чемпіонат увійде в історію як чемпіонат великих несподіванок. Найбільшою з них став роз-гром командою Німеччини збірної Бразилії з фантастичним рахунком 7:1. Бразильці, заколисані казками про те, що вони є неперевершеними королями м’яча, бо з дитинства грають на піску і т.д., здається, втратили відчуття реальності. Складається таке враження, що гравці досі уявляють футбол як гру невимушену, легку і видовищну, як, можливо, дивовижної краси квітку в джунглях Амазонії. Але в джунглях водяться й жорстокі створіння. Зіткнувшись з прагматичною і дисциплінованою командою Німеччини, бразильці розгубилися і не змогли їй анічогісінько протиставити. Ні в нападі, ні в захисті, і нерідко виглядали, як дворова команда. Ганебна поразка. Розтрощені вітрини, спалені павільйони...