«Просимо на виступці»
Українська мова напрочуд делікатна. Коли гість аж надто обридає, йому пропонують його туфлі — «виступці». Мовляв, виходьте! Людина, хоч би з крихтою моральності, збагнула б: пора й честь знати. Не всі, однак. Історія, фольклор свідчать: є такі, що ти його — за двері, а воно — у вікно лізе. Як ось російська пропаганда: «Нехай би назва «Україна» залишалася, а держави такої щоб не було». Ярослав Мудрий поступив інакше: державну Україну зберіг у своїх кордонах, а всі навколишні землі відпустив на свої хліби — «Порайтеся собі самі».
Прочитайте «Слово о полку Ігоревім». У геніальному творі, метриці держави, в кордонах України названі: Сіверщина, Чернігів, Переяславщина, Смоленщина, Галичина, Волинь та Полоцьке князівство. Про Москву чи Волгу — ні слова. Згадка про Всеволода на Москві — штучна вставка, здійснена Мусіним-Пушкіним при переписуванні оригіналу, щоб зробити давню історію «спільною», а прочитання вислову «в Лозі» як «по Волзі» — химера вчених.
Або. Прочитайте листа Запорізького війська Олексію Романову. Козаки застерігають його від зазіхань на землі Козацьких вольностей (прав) — сучасний Донбас. «Ці землі, — пишуть козаки, — справіку козацькі». Прочитайте повість Миколи Гоголя «Страшна помста», і в ній ви так само знайдете не тільки зображення минулого, але й відповіді на сучасні проблеми. В українському суспільстві доби Миколи Гоголя чудово розуміли, що «дружба народів», як вона сприймалася московитами, стала для українського народу згубною обузою.
Повість Миколи Гоголя не прив’язана до конкретного часу, в ній поєднані пласти часу — роки гетьмана Богдана Хмельницького і гетьмана Івана Мазепи. Притому, головний герой повісті сотник Данило Бурульбаш — уособлення постаті чигиринського сотника, а згодом гетьмана Богдана Хмельницького. «Бурульбаш» — «буйна голова», а так граф Потоцький назвав Хмельницького: «буйна голова». Йому в повісті протистоїть кощун Копрян, нібито батько Данилової дружини Катерини. Теж відома постать років Руїни.
Копрян: «Я бачу, Даниле, я знаю, ти прагнеш сварки. Хто криється, у того, без сумніву, на думці не добрі наміри».
Данило Бурульбаш: «Думай собі що хочеш, думаю і я собі. Слава богу, в жодному ще нечесному ділі не був; завжди стояв за віру православну і Вітчизну, — не так, як деякі бродяги вештаються бог зна де, коли православні січуться до смерті, а після налітають збирати не ними засіяне жито».
Конфлікт козака Данила і кощуна Копряна завершується в епілоговій частині повісті, в жахливій історії про те, як Петро зламав клятву, дану побратиму Івану. А перед епілогом Микола Гоголь нагадує про причину і наслідок: «За Києвом показалось нечуване диво. Всі пани і гетьмани зійшлися поглянути на те диво: раптом стало видно далеко у всі боки світу. Вдалині засинів Лиман, за Лиманом розливалося Чорне море. Бувалі люди впізнали і Крим, що горою піднімався з моря, і болотний Сиваш. По праву руку видно було землю Галицьку...» Якщо дивитися з Києва на південь, то «по праву руку» від Криму — Кубань, але ж, здавна там була так звана Тмуторокань, українська земля, до якої йшов князь Ігор — «пошукати града Тьмутороканя» («Слово о полку Ігоревім»).
Державним мужам України високого рангу, мабуть, не варто наслідувати сусідніх мужів того ж ґатунку, які сплять і марять «новоросіями» на запорізьких землях. Це — завдання істориків-академіків НАН України, Міністерства освіти, Всеукраїнської «Просвіти», яка носиться з «Трипільською культурою», як курка з яйцем, але нехтує Метрикою України — «Словом о полку Ігоревім».
На мій же погляд, навчальний рік у школах України має розпочинатися із «Слова о полку Ігоревім», але виправленого, без тих більш як 60 хибних прочитань, якими й досі рясніє геніальний твір української літератури, історії і духовної культури України.
Оксентій ОНОПЕНКО.
м. Москва (Російська Федерація).
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
