Духовні ліки від «Шансу»

«Зараз в Одесі близько 20 тисяч молодих інвалідів. Всього ж їх, разом з дітьми і дорослими, понад 54 тисячі. На обліку нашої організації — хворі на ДЦП, шизофренією, синдром Дауна, діабетики, молодь з вадами зору та ампутованими кінцівками. Сьогодні до клубу приходять лише 15—20 осіб. Інші ж — інертні і воліють відсиджуватися у чотирьох стінах, у домівках», — зауважив Валерій Габерстро, голова правління благодійного фонду «Молодий інвалід». Саме відсутність бажання до спілкування, страх перед новими знайомствами, за словами Валерія Едуардовича, і є най-більшою проблемою молоді з фізичними вадами.

«Навіть якщо і вдасться переломити цю проблему і витягнути їх з хати в соціум, то перспектив для таких хлопців і дівчат небагато. У місті чиновники багато чого проводять і роблять для дітей-інвалідів, дорослих і людей похилого віку, а молодь залишилася ніби за бортом. За прикладом далеко ходити не треба: на 29 червня, у День молоді, для інвалідів на місцевому рівні не заплановано ніяких заходів, лише для здорових. Багато хто скаже, що молодь з фізичними вадами може відвідати загальні заходи, але не все так просто: без попередньої адаптації їм боязко і вони нікуди не підуть. До них потрібен особливий підхід», — зазначив Валерій Габерстро. І саме новостворений при фонді проект «Православний просвітительський клуб «Шанс» на духовному рівні зніматиме з інвалідів страх перед своєю інакшістю. Спе-ціально навчені волонтери й священнослужителі пояснюватимуть молодим людям, що перед Богом усі рівні, що краса людини — в її душі, а зовнішні вади аж ніяк не впливають на сприйняття інвалідів іншими людьми.

«У духовному сенсі інваліди нічим не відрізняються від здорових. В кожного є душа, і вона потребує якогось заняття, так само як тіло потребує фізичного навантаження. Той, хто бажає знайти духовні ліки, рано чи пізно все одно прийде до Бога», — розповів один із «вчителів» клубу «Шанс», диякон Валерій (Спасо-Преображенський собор). Разом з церквою «Молодому інвалідові» втілити проект у життя допоможе благодійна організація «Дорога додому». «Ця організація опікується безпритульними дітьми. Ми віримо, що, побачивши наших молодих інвалідів, познайомившись ближче з їхніми проблемами й спілкуючись із психологом та священнослужителями, безхатченки «підуть з вулиць», облишать свої шкідливі звички, тягу до алкоголю, куріння, наркотиків», — пояснив Валерій Габерстро.

Втім, одними заняттями з молоддю ситуацію з небажанням адаптуватися до життя в соціумі не вирішити, потрібно окремо працювати ще й з батьками молодих інвалідів. «Сьогодні до нас, як правило, батьки приходять просити лише грошову допомогу. Вони не розуміють, що тільки грошима проблему не вирішити. Таких дітей треба задіювати в громадських організаціях, не можна закривати їх у чотирьох стінах», — пояснила Олена Китайська, директор департаменту праці і соціальної полі-тики Одеської міської ради. Щоб переломити споживацьке ставлення батьків і включити їх у процес одужування та адаптації їхніх дітей у суспільстві, при «Молодому інвалідові» збираються проводити спеціальні тренінги з психологами.

Іванна ДЕРЕВ’ЯНКО.