№ 44 (21515) субота 7 червня 2014 року

У Варшаві, Брюсселі, Парижі, містах Нормандії цього тижня пройшов бенефіс української дипломатії. Сольні партії на зустрічах виконували, правда, не українці, але увага – як учасників, так і експертів – була зосереджена на людині, якій більшість з нас на виборах довірила долю держави.

День свободи
й інші свята в Європі

Польща першою з країн Східної Європи завдала удару по табору соціалізму. 25 років тому, 4 червня 1989-го, опозиційні сили на чолі з «Солідарністю» Леха Валенси на парламентських виборах із «сухим рахунком» розгромили комуністичний режим. Президент Броніслав Коморовський, виступаючи на юві-лейному мітингу, сказав, що народ тоді «отримав можливість сам вирі-шувати свою долю, виграв за допомогою бюлетеня для голосування, без насильства, без єдиної краплі крові».

Ініціативна група «Першого грудня» виступила із заявою, в якій називає невідкладні вибори парламенту моральним обов’язком влади. У заяві йдеться:

«Вибори Президента України, які відбулися 25 травня, мають історичну вагу. Наш народ захистив рідну державу, підтвердив її соборність та унітарність і схвалив європейський вибір.

Обрання нового глави держави, на якого покладено виняткову відповідальність перед людьми, є лише першим кроком до перевтілення країни.

«Майже 70% виборців підтримують проведення дострокових виборів до Верховної Ради у 2014 році», — про це під час прес-конференції «Президентські вибори-2014: остаточні підсумки і попередні роздуми про вибори  майбутні» повідомила директор Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Ірина Бекешкіна.

Експерт зазначила, що соціологічне опитування проводилося напередодні позачергових президентських виборів і, згідно з результатами опитування, навіть на сході України, зокрема на Донбасі, більшість людей підтримують ідею проведення позачергових парламентських виборів вже цього року. Так, на Донбасі за проведення виборів висловилися 48,6% опитаних, проти — 30,3%. На сході в цілому, відповідно, 73,1% та 9,7%.

Глави держав — члени «Великої сімки» — під час дводенного саміту, який відбувся цього тижня у Брюсселі, ухвалили комюніке щодо ситуації в Україні. Зауважимо, що вперше за останні 17 років зустріч відбулася у форматі семи — без Росії, членство якої в клубі найбільш розвинутих промислових країн світу призупинили ще у березні — у відповідь на незаконну анексію Криму.

В ухваленому документі, зокрема, йдеться:

«У зв’язку з неприйнятним втручанням у суверенні справи України з боку Російської Федерації ми підтримуємо український уряд і народ. Ми закликаємо незаконні озброєні угрупування роззброїтися. Ми спонукаємо українську владу і надалі дотримуватися зваженого підходу у проведенні операцій з відновлення закону та порядку... Ми також спонукаємо Верховну Раду та уряд України продовжувати конституційну реформу з метою створення рамок для поглиблення і зміцнення демократії та узгодження прав і прагнень людей в усіх регіонах України.

Та картинка добре запам’яталися Євгенові з дитинства. Ранок, невимовно хочеться спати… Але ще більше кортить покермувати трактором! Женя відкидає ковдру: «Тату, я з тобою!». Перші борозни у ранковому мороці батько прокладає сам; Женя лишень придивляється, як треба управляти гідравлікою, як розвертатися в кінці гону. Туманний степ дедалі більше прокидається: он жайвір злетів, а там заєць дременув… А ось уже і сонце пробилося — як знак: тепер і тобі за кермо можна!

Зараз Євгенові Корлату 18 років. Він закінчує Цебриківський аграрний ліцей, що у Великомихайлів-ському районі. Сам Женя з Гаївки сусідньої Роздільнянщини. Як одному з кращих учнів йому нещодавно доручили взяти участь в обласному етапі Всеукраїнського конкурсу фахової майстерності з професії «Тракторист-машиніст сіль-госпвиробництва». Із 60 можливих балів назагал набрав 45, а в одній із номінацій рівних собі не залишив. Не соромно було повертатися до товаришів по навчанню. Незабаром — у Євгена захист диплома. Мама, Світлана Йосипівна, вже зачекалася, коли ж він до неї приїде. Відіспався б, вареничків із вишнями, борщу домашнього скуштував, відпочив би трохи після навчання. А у хлопця інші плани. Після закінчення ліцею жнива ж одразу починаються!

Учора в Одесу спеціальним поїздом прибули майже 500 дітей віком від 3 до 17 років з інтернатів для дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування Луганської області.

Керівники і персонал одеських інтернатів, у яких юні луганчани проведуть перші три дні свого перебування в гостинній Одесі, зустрічали їх на пероні. Зустрічали маленьких гостей і представники одеського «Правого сектора», роздаючи всім повітряні кульки.

Після триденного знайомства з Одесою луганчани переїдуть у комфортабельні санаторії Сергіївки, де на березі Чорного моря і проведуть усе літо.

Зауважимо, що до Одеси дітей з Луганщини змогли вивезти лише з другої спроби — спочатку сепаратисти чинили опір таким намірам української влади. Та, на щастя, «Укрзалізниця» таки виконала відповідальне завдання.

У травні основними викликами для свободи слова в Україні стали напади на офіси місцевих ЗМІ, напади на журналістів та відключення українських телеканалів на Сході. Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації «Барометр свободи слова».

У травні уперше в Україні загинув співробітник іноземних ЗМІ, що висвітлював події на сході країни. Італійський журналіст Андреа Рокеллі та його перекладач Андрій Миронов потрапили під обстріл мінометів під Слов’янськом.

...Не йде з думки дуже стримана розповідь командира батальйону «Донбас» про те, як 23 травня у бою під Карлівкою гинули його бійці. Двом із п’яти — за 60.

Один з Макіївки — позивний «Дід» — був важко поранений. З двома гранатами чекав на кадировців, щоб підірвати і себе, і їх. Не встиг. Знищив двох терористів. Більше про нього не відомо.

Другий — позивний «Матвій» — 61 рік, військовий пенсіонер, колишній начальник прикорд-застави. Загинув, прикриваючи товаришів, які потрапили в оточення. Позивний взяв на честь діда, який воював з фашистами під Ленінградом. Народився у Сибіру, служив у Грузії, оселився в Україні. І помер за неї.

На мою статтю «Війна як справа честі» електронною поштою надійшов лист з Донбасу, пише журналіст «Укрінформу» Євген Якунов, на сайті інформагенції (http://www.ukrinform.ua).

«Дід» — мій тато!» — написала його авторка. І розповіла про свого батька, 60-річного бійця батальйону «Донбас», який був тяжкопоранений у нерівному бою й очікував кадировців-терористів з двома гранатами, щоб підірвати себе і їх.

Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Дорогі читачі, вдумайтеся в ці прості, але такі хвилюючі слова поета Василя Симоненка. Так, Батьківщину, як і рідну матір, не можна вибирати. Тут закопана пуповина кожного з нас, тут бабуся розказувала казку про Івасика-Телесика, а дідусь — бувальщину, мама співала колискову, а батько вчив працювати. Вишневий цвіт, чорнобривці, калинові кетяги… Якщо все це увійшло в серце змалечку, любов опромінює вас до кінця життя. Скажете: та ж головне — економіка. Тим часом економіст В. Сікора наголошував: «Культура, норма етики, поведінки, сфера мистецтва, сфера освіти, науки — без цього сучасний економічний розвиток неможливий». Ці ж ідеї несуть у маси просвітяни впродовж півторастолітньої історії своєї організації.

(З далекої війни)

Німці тоді, в сорок першому, влітали в наші села весело-задерикувато й найперше нишпорили по хатах.

— Млєко, яйка! — почула баба Варка вимогу білявого молодого чужинця, який заглушив свого мотоцикла посеред її подвір’я.

— Та бери й подавися! — показала вона чужинцеві на курник. Той гукнув «гут-гут!», але не встиг відчинити дверцята, як на нього, закудкудакавши, хвилею вихлюпнулися молоді несучки з когутом-здорованем попереду.

До 70-річчя визволення України від фашистських загарбників

Широка, вкрита свинцево-блискучими брижами течія ріки, на березі якої зупинився Максим Величко, гарячою хвилею спогадів хлюпнула йому в груди.

— Дніпре, ми повернулися! — сказав уголос.

— Сержанте, ви вже самі з собою розмовляєте?

Національний банк підтримав ініціативу громадськості та випустив пам’ятну медаль «Небесна сотня на варті», вшанувавши пам’ять Героїв Небесної сотні, які загинули під час трагічних подій у Києві на початку цього року.

На аверсі медалі зображено архангела Михаїла в оточенні українського орнаменту; під ним написи: «Мамочко, вибач за чорну хустину, за те, що віднині будеш сама. Тебе я любив і любив Україну, вона, як і ти, була в мене одна» та «Героям слава!». На реверсі — герої подій українського Майдану на барикаді, один із яких тримає синьо-жовтий Державний прапор України (використано тамподрук); угорі напис «Небесна сотня на варті»; унизу рік карбування — 2014.

(Закінчення. Початок у номерах за 24 та 31 травня.)

Скільки в Україні тюркських мов корінних народів? Кримськотатарська, караїмська, кримчацька, гагаузька. Чотири, не мало.

Та якщо придивитися ближче, їх може стати ще більше. Чи менше — залежить від того, як рахувати.

Власне мова кримських татар — це насправді кон-гломерат трьох говірок, які належать до різних гілок тюркської мовної сім’ї.

Одним із головних питань порядку денного засідання колегії обласної Держсанепідслужби був детальний аналіз сан-епідситуації на Одещині.

З інформацією виступила начальник відділу санепіднагляду Людмила Красницька, яка, зокрема, наголосила на особливій настороженості фахівців служби щодо кишкових інфекційних захворювань, зосередивши увагу на циркуляції ротавірусної інфекції, раніше характерної для сезону весна—осінь, а тепер її визначають як таку, що втратила сезонність. Крім іншого, ця інфекція набула стійкості до більшості дезінфікуючих засобів.

У зв’язку з потеплінням у лісі, у заростях уздовж доріг, ярів, чагарників пробудилися і почали своє «полювання» кліщі. Деякі з них можуть бути переносниками небезпечних захворювань людини: енцефаліту, кліщового бореліозу (хвороба Лайма), висипного тифу та інших.

Кліщ — це дрібна членистонога комаха, яка належить до класу павукоподібних. У світі налічується величезна кількість їх видів, і мешкають вони в абсолютно різних місцях.

П’ятий фестиваль німого кіно та сучасної музики «Німі ночі», який пройде в Одесі 27 — 29 червня, цьогоріч буде присвячений темі толерантності: національної, статевої, релігійної.

Традиційно ця непересічна мистецька подія відбудеться на причалі яхт-клубу (27, 28 червня) і в концертно-виставковому залі Одеського морвокзалу (29 червня).