Святослав ВАКАРЧУК: «Я в стаді жити не хочу, не буду і вам не раджу»
У вівторок, 20 травня, в актовій залі корпусу гуманітарних факультетів ОНУ ім. І. І. Мечникова відбулася зустріч музиканта, лідера гурту «Океан Ельзи» Святослава Вакарчука зі студентами Одеси. Розмова у форматі прямої дискусії «питання—відповідь» велася понад дві години.
Бажаючих поспілкуватися з відомим музикантом було багато — в залі заповнили кожен сантиметр вільного місця, всі проходи, дехто сидів і на підлозі. Навіть більше: коридор перед залою теж заповнився людьми — там встановили спеціальний екран, аби кожен мав змогу побачити й почути улюблену зірку.
Але це не було спілкування фанів із кумиром. Пат-ріотичний тон задали від самого початку: замість звичних оплесків і привітального «ура!» Вакарчука зустріли таким актуальним сьогодні «Слава Україні!» — «Героям слава!». Й оце вітання лейтмотивом пронизало весь захід, це був наче код зустрічі.
Кожне питання, яке ставили, починалося з цього шифру, зрозумілого лише українцям. Цікавилися всім: і тим, як прославитися музикантам-початківцям, і самим творчим шляхом «Океану Ельзи», де шукати натхнення і як порозумітися з батьками та викладачами, а дівчата навіть запрошували Славу на каву. Але про «ванільне», за порадою самого Святослава, говорили мало. Найбільше молодь хвилювала ситуація в Україні: свобода, патріотизм, вплив пропаганди, те, як порозумітися з друзями-однолітками, в яких зовсім інші полі-тичні вподобання, концепції будування «нової України» і довіра до виборів.
У своїх відповідях Святослав Вакарчук був щирим і відвертим.
Свобода
— Що таке для мене свобода? Для мене моя індиві-дуальна свобода — понад усе, це найбільша цінність у житті. Цей принцип заставляє постійно боротися, йти вперед. Тому що людина не може бути автоматом вільною. За свободу треба боротися: деколи словом, деколи вчинками, а деколи і зі зброєю в руках. Здавалося б очевидно, але не для всіх.
В деяких країнах і для деяких людей найбільшою цінністю є безпека чи стабільність. Такі країни готові змиритися із втратою свободи заради мирного неба над головою або щоб знати, що завтра буде не гірше, ніж сьогодні. Так теж може бути, це вибір кожного. Можливо, для когось щастя полягає в тому, щоб усе було однаково і ніхто його не рухав. Але не для мене. Просто існування не робить людину щасливою. Потрібно з ранку до вечора пам’ятати, що ти сам творець свого щастя.
Чехов писав: «Треба по краплі видавлювати з себе раба». Він дуже добре розумів, що живе у суспільстві, в якому люди готові жити рабами, просто тому, що їм так простіше і легше, вони бояться змін. Страх і байдужість роблять нас неефективним суспільством, суспільством, яке легко роздратувати, яке має дитячі первородні комплекси. Таке суспільство незріле, замість того, аби аналізувати, думати самому, воно перетворюється на стадо, бо в стаді не страшно. Стадо — це прекрасно для людей, яким важлива безпека. Для мене важлива свобода. Я в стаді жити не хочу, не буду і вам не раджу.
Патріотизм
— Патріотизм — це не тоді, коли ти радієш, що виграв. Патріотизм — це коли ти підтримуєш, коли програв. Цьому треба вчитися, це як у коханні: любиш не за щось, а тому, що не можеш не любити. Так само й патріотизм: ти підтримуєш, бо не можеш не підтримувати — тут твої батьки, діти, твоя земля, це все твоє! Має бути відчуття, що своє, хоч і не завжди краще, проте ближче.
Пропаганда
— Великою помилкою було в країні, яка є очевидно історично й географічно країною з як мінімум двома мовами, а можливо, й культурами, не створити укра-їнськоналаштований російськомовний якісний продукт. Це стосується і телеканалів, і фільмів, і будь чого, що зв’язано із сприйняттям масової культури. Якщо російська мова є рідною як мінімум для 20% з чимось населення України, то це неправильно показувати фільми, передачі сусіда, для якого ця мова є рідною і він їх створює. Треба створювати своє. В Україні повинні бути популярні російськомовні канали, єдине що важливо: ці мас-медіа мають захищати питання українських цінностей, безпеки, ідею сильної держави як такої. Людям, яким простіше сприймати російською, про українські інтереси треба говорити на зрозумілій їм мові — російській. Тоді ми виграємо.
Порозуміння
— Це складний процес. У чому я абсолютно впевнений: треба нести добро. Агресивна політика натовпу не принесе результатів. Той, хто нападає, завжди програє. Треба більше говорити про речі, які вас об’єднують. Такі речі завжди є. давайте візьмемо Одесу. Хіба є хтось з одеситів, хто не вважає Одесу найкрасивішим містом? Говоріть про те, які тут є красиві будинки, що ними треба займатися, дивіться на вулиці... Зробіть спільну акцію, приберіть парк, урешті-решт. Це ж точно об’єднує! Знаходьте ті речі, які спільні для обох сторін, а наступним кроком вже стане «момент зближення». Ви почнете говорити і з’ясовувати, що ж саме вас роз’єднує.
Концепції «нової України»
— Перше. Всі зусилля, які тільки можемо, треба спрямувати на підсилення української армії.
Друге. Треба зняти якомога більше регуляторних правил в економіці. Дати можливість людям працювати так, як вони хочуть. Усі обмеження і дозволи зменшити до мінімуму. Залишити одне просте правило: всі — без винятків — повинні сплачувати податки. За невиконання саджати в тюрму. І це дасть результат.
Третє. Якщо ми зараз не почнемо займатися освітою, то перше і друге не знадобиться. Тому що через 10—15 років не буде кому цим займатися.
Довіра до влади
— Ще ніхто не переміг. Влада зараз перехідна. Реально почне змінюватися вона 25 травня, коли Україна обере нового президента. І кожен з нас повинен поставитися до цього кроку дуже відповідально — прийти і проголосувати.
Під час розмови співак зазначив, що дуже переживав за Одесу і співчував постраждалим в подіях 2 травня. Зі свого боку він і його колеги з гурту вирішили якось допомогти: постраждалим одеситам перекажуть частину грошей з концертів «Океану Ельзи».
Наостанок, замість пісень гурту, Святослав Вакарчук заспівав разом з одеськими студентами Гімн України.
Підсумовуючи зустріч, музикант зазначив журналістам, що у зв’язку з подіями в країні очікував напруженої обстановки, але все пройшло на позитиві, хоча в залі й були присутні люди з різними політичними поглядами. «Зустрічі зі студентами дають мені дуже багато. Це дозволяє побачити й почути, чим дихає і що думає передова частина українського суспільства, а саме такими є студенти. Вони найбільш патріотично налаштовані», — наголосив він.
Уже в Твітері на своїй сторінці Святослав Вакарчук написав: «Одеса — одне з найкращих міст на землі! Дякую студентам за зустріч і за натхнення!».
Нагадаємо, візит «Океану Ельзи» до нашого міста, в рамках туру на честь 20-ліття гурту, заплановано на 28 червня. Концерт проходитиме на одеському стадіоні «Чорноморець».
Іванна ДЕРЕВ’ЯНКО.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206