№ 34 (21505) (суботній випуск) cереда 30 квітня 2014 року

«І Я вам кажу: просіть, і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам!»
(Євангеліє від Луки, розділ 11).

Березень 2008-го, Бухарест. Саміт НАТО вдався, але… для Москви. Путін повертається додому тріумфатором. Справу зроблено: Україна та Грузія не отримали ПДЧ. Російські друзі — Франція та Німеччина — сказали «ні!». ПДЧ Україні та Грузії не надано, але в декларації зазначено: «НАТО вітає євроатлантичні прагнення України та Грузії щодо членства в НАТО. Ми погодилися сьогодні, що ці країни стануть членами НАТО». Нам залишилася надія.

А ось відомий фрагмент розмови Путіна з президентом США Джорджем Бушем «Ты же понимаешь, Джордж, что Украина — это даже не государство! Что такое Украина? Часть её территорий — это Восточная Европа, а часть, и значительная, подарена нами!»

Серпень 2008-го. На Грузію падають «братні» російські авіабомби. З боку Кремля нахабно-цинічне «прінуждєніє к міру», а від Заходу — мляво-розгублена стурбованість. Грузинська армія чинить героїчний спротив окупантам, падають збиті ворожі літаки. У Чорне море з гуманітарною метою входять кораблі країн НАТО. Бойові дії припинено. Грузинські території Південна Осетія та Абхазія досі окуповані «братом». А Росія все ще залишається членом «Великої вісімки».

Всеукраїнський референдум щодо територіального устрою України можуть провести 15 червня, у день, коли в Україні відбуватиметься другий тур президентських виборів (звісно, якщо у першому турі не оберемо главу держави).

Як розповів учора з парламентської трибуни лідер фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв, напередодні питання референдуму обговорювалося на засіданні РНБО, де домовилися ухвалити закон про всеукраїнський референдум одноразової дії. Втім, депутати з фракції Партії регіонів наполягають на тому, що всеукраїнський референдум щодо державного устрою України повинен відбутися не пізніше 25 травня.

Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт заявив, що Білий дім миттєво відреагує на порушення Росією українського кордону. Дипломат також застеріг сторони від ескалації і закликав сепаратистів на сході України звільнити адмінбудівлі.

«Якщо російські війська пере-йдуть кордон, це буде дуже великою ескалацією і на це буде миттєва реакція США. Такий розвиток подій буде драматичним і спричинить трагічні наслідки», — цитує американського посла http://ipress.ua.

За результатами нового всеукраїнського опитування, оприлюдненого IRI, незважаючи на розбіжності в країні, супротив російській військовій інтервенції залишається високим, виборці в усіх регіонах очікують майбутніх президентських виборів і, незважаючи на кризу, що триває, довіра до уряду залишається стабільною.

По всій країні високим залишається супротив російській військовій інтервенції — переважна більшість респондентів (85%) виступають проти введення ро-сійських військ для захисту російськомовних громадян. Ця переважна більшість поширена у всіх регіонах (97% — на Заході; 94% — у Центрі; 69% — на Сході; 75% — на Півдні), серед усіх вікових груп, а також і серед чоловіків, і серед жінок. Варто зауважити, що серед російськомовних громадян проти військового втручання Москви також виступає більшість — 68% опитаних.

Нам не звикати до коливання цін. Щороку перед весняними роботами в полі підскакувала вартість бензину, а під час консервування ягід дорожчав цукор. Але такої лихоманки, як нині, не було давно. Падіння гривні болюче позначилося на купівельній спроможності населення. Цими днями наша грошова одиниця дещо стабілізувалася, але ціни не квапляться повернутися на попередній рівень.

А що ви хочете: жити в період неоголошеної, але фактичної війни, коли російські диверсанти деста-білізують ситуацію на Сході країни, не просто. Проте пояснити лише цією обставиною катастрофічний спад економіки було б неправильно. Треба чесно зізнатися, що за 23 роки незалежності України жодна влада не спромоглася кардинально поліпшити ситуацію. Становище ускладнила неефективна економічна політика останньої команди під керівництвом Віктора Януковича. До того ж, втікаючи від гніву повсталих на Майдані людей, колишні високопосадовці ще й прихопили з собою купу грошей. За останніми даними, вони вивезли до Росії 32 мільярди доларів.

Одеська міська виборча комісія зареєструвала кандидатами на посаду одеського міського голови: АЗАРОВА В’ячеслава Валентиновича, АЛАЙБОВА Віталія Васильовича, АЛБУ Олексія Дмитровича, ГУРВІЦА Едуарда Йосиповича, ДУБЕНКА Сергія Олександровича, КІСЛОВСЬКОГО Андрія В’ячеславовича, КИРИЛЕНКА Павла Веніаміновича, МАРКОВА Олега Олеговича, СИДОРЕНКА Андрія Леонідовича, ТРУХАНОВА Геннадія Леонідовича, ХИТРИЧА Сергія Анатолійовича, ЧЕКІТУ Геннадія Леонідовича. Більшість претендентів на головне крісло на Думській — самовисуванці, лише Павло Кириленко та Андрій Кісловський делеговані партіями, відповідно ВО «Свобода» та КПУ.

Проаналізувавши декларації про доходи більшості із зареєстрованих кандидатів (із самими документами можна ознайомитися на сайті міста в розділі «Вибори» — http://www.odessa.ua/ru/essential/59022), «Думская.net» зробила кілька попередніх висновків.

Закінчення. Початок у номері за 26 квітня

Але перед тим була німецька окупація Криму. Вона істотно не відрізнялася від окупації інших теренів України. Відмінність полягала в тому, що німці також не утрималися від спокуси вголос помріяти про майбутнє Криму, як суто німецької землі з домінуючим німецьким населенням. З огляду на об’єктивні причини, ці мрії витали недовго. У 1944-у на зміну Третьому рейху у Крим повернулася новітня Російська імперія. Разом з нею повернулася і мрія про суто ро-сійський Крим. Для початку, у травні 1944 року з території півострова виселили 183155 кримських татар (не враховуючи солдатів армії, які були відправлені на спецпоселення після демобілізації

1945-го). Татари були не поодинокі. У червні 1944 року виселили кримських вірмен, болгар, чехів і греків. Загалом було вивезено близько 300 тисяч осіб. Населення Криму в черговий раз скоротилося приблизно до півмільйона осіб. Приводом послужило звинувачення кримських татар і всіх інших народів у співпраці з німецькими окупантами. Більше таке звинувачення мало б стосуватися самих росіян, з огляду на великий відсоток росіян у складі вермахту і військ СС. Лише на дивізійному рівні на боці німецьких збройних сил служило 27 суто російських дивізій або зі змішаним російсько-німецьким складом. Але хто міг заступитися за кримських татар? А хто міг би заступитися за українців всієї України, щодо яких існував аналогічний наказ про депортацію, з різних причин так і не виконаний стовідсотково?

У Росії проблема неофашистських угруповань значно актуальніша, ніж в Україні. В Україні не зафіксовано жодного факту утиску російськомовного населення. Так само ніхто з громадян не звертався зі скаргами на «Правий сектор». Про це в інтерв’ю «РБК-Украина» заявила виконавчий директор представництва міжнародної правозахисної організації Amnesty International («Міжнародна амністія») в Україні Тетяна Мазур.

«Ми дуже уважно ставимося до будь-якої інформації, що стосується прав людини, — наголосила правозахисник. — Ми чули звинувачення України в утиску прав російськомовного населення, але не зафіксували таких фактів».

Кримська війна 1854 року як предтеча світових війн. Гортаючи зарубіжні видання: Orlando Figes. Krimkrieg. Der letzte Kreuzzug (Berlin).

У Кримській війні 1854 року, що стала прообразом світової, загинуло до 750000 солдатів.

«З усіх картин жахів війни, які були у світі, — написав кореспондент Times 27 вересня 1855 року, — шпиталь Севастополя демонструє найбільш нелюдське і відразне видовище. Після того, як я увійшов в нього через одні з дверей, побачив таке, що, слава Богу, не багато людей перенесуть: гниючі і розщеплені трупи солдатів, які без догляду і допомоги були звалені щільними рядами і залишені вмирати в жахливих муках». Серед цих жертв не менше половини були рекрути з України. В умовах бездержавності України та війна залишила глибокі рани в народній пам’яті, в українській пісні.

Неякісні списки виборців (наявність «мертвих душ», помилки у даних, взагалі відсутність даних виборця у списках) — одна з ключових проблем виборів упродовж всієї історії їх організації.

І знову про списки

Певна надія на вирішення проблеми з’явилася із введенням Державного реєстру виборців по кожній адміністративно-територіальній одиниці. Цей реєстр функціонує не тільки під час виборів, а постійно — оновлюються його дані, вносяться зміни до персональних відомостей, удосконалюються технології, створюється нове програмне забезпечення. На основі поданих у встановленому порядку документів працівники відділу ведення Держреєстру вносять зміни до персональних даних виборців, змінюють виборчу адресу, вносять нові записи про виборців.

Нещодавно в Одесі відбулося кілька творчих зустрічей і презентацій книжкових новинок відомого харківського видавництва «Фоліо». Одна з них — в ОННБ ім. М.Горького. Незважаючи на дещо спонтанний характер, зустріч з авторами — Ладою Лузіною та Іриною Потаніною — була змістовною і цікавою. Ірина Потаніна розповіла про свій останній доробок під назвою — «Одесская кухня».

Генеральний директор видавництва Олександр Красовицький розповів: «Щонайменше десять років я намагався знайти автора, котрий був би одеситом і міг би написати книжку, яка відповідала б нашому задуму: щоб це була кухня не в сенсі лише кулінарії, але «кухні» як прихованої історії. Щоб це були суто одеські, справжні історії. Такого одеського автора з різних причин нам знайти не вдалося. Втім, Ірина має певний зв’язок з цим містом (тут жила сестра її прабабусі — тьотя Соня)».

Традиційний недільний Євромайдан біля Дюка 27 квітня пройшов не зовсім звичайно.

Цього дня перед одеситами виступив Piano Extremist з київського Майдану. Музикант на ім’я Богдан, більш відомий як Piano Extremist, був безпосереднім учасником київських подій нинішньої зими. Якось він зіграв на піаніно перед будівлею Київської міськдержадміністрації. Його крок отримав величезну підтримку Майдану, а саме піаніно стало одним із символів Революції гідності.

Незважаючи на складну політичну та економічну ситуацію, що склалася в Україні та довкола неї, 20-й міжнародний фестиваль сучасного мистецтва «Два дні та дві ночі нової музики», успішно стартувавши 26 квітня на сцені Одеської філармонії, настільки ж успішно фінішував там же в ніч з 27 на 28 квітня.

Дуже приємно, що, представивши весь спектр пошуків у галузі музичного мистецтва, фестиваль уже два десятиліття перетворює наше місто у ці дні в центр світової культури і демонструє, що одеська публіка справді відповідає світовому рівню мистецтва. Навіть найвитонченіші і найскладніші його зразки знаходять і сприйняття, і розуміння.

Одеська обласна Рада миру, Одеська єпархія та БФ «Медичний центр «Надія, Добро і Добробут» запрошують земляків на традиційний благодійний культурно-просвітницький фестиваль «Великодні зустрічі», який проходить у ці травневі дні у Концертно-виставковому залі, що на Французькому бульварі, 32 (вхід з Шампанського провулка).

5 травня, 16.00 —  із циклу «Душі і клавіш поєднання». Концерт фортепіанної музики. Виконавці: студенти класу завідувача кафедри спеціального фортепіано, доцента ОНМА ім. А.В. Нежданової Павла Мулера. Ведуча лектор-музикознавець, заслужений працівник культури України Анна Розен.

Як відомо, Всевишній створив людину душею живою. З цієї причини всі ми не тільки розумні, але й емоційні. Втім, єство людське після гріхопадіння стало зіпсованим та хибним. Тому в кожному з нас періодично можуть бушувати емоції, почуття і пристрасті. Будь-яка людина час від часу опиняється під тиском зневіри чи атакою страху, збентеження або пригніченості, образи і роздратування.

Причому в складні життєві обставини потрапляють люди «як духовні, так і не дуже». Однак, дивлячись на вагання Ісуса в Гефсиманії і на інші біблійні історії, можна зрозуміти, що духовність — це не відсутність емоцій, а навичка брати їх під контроль і не бути керованими ними.

Нещодавно у конференц-залі готелю «Чорне море» пройшла конференція-обговорення міжнародного проекту «Чорноморська мережа сталого туризму — стратегії спільного маркетингу та розвиток туризму у Чорноморському регіоні». До відкритого діалогу запросили тур-операторів, представників готельного бізнесу, чиновників, експертів з екологічної тематики, краєзнавців та журналістів.

Головною метою проекту орга-нізатори конференції називають створення умов для взаємовигідної транскордонної співпраці у сфері туризму на суміжних берегових територіях Чорноморського басейну. Результатом співпраці стане формування спільної маркетингової стратегії для туроператорів та туристичних компаній нашого регіону в популярних напрямках СПА-, винного й екологічного туризму.