Переглядів: 1114

Берлін квітував бузками...

З відстані пройдених літ усе виразнішим і зримішим постає перед нами безсмертний подвиг легендарних витязів священної Перемоги. І з кожним днем невтримно відлітають за журавлиними вервечками до вирію невороття обкидані снігами сивини мало вже не останні з тих, хто кував великодній день перемоги над лютим ворогом. У когорті таких був і він — Яків Савченко, який з 16 юначих літ уже став грудьми на захист Вітчизни. Дочасно подорослішали його ровесники, чимало з котрих уже з перших днів війни зодягнули солдатські шинелі.

Спізнавши злиденного дитинства, зарано зоставшись сиротою, коли жнива Голодомору викосили разом з іншими і його батька-матір. І він, дитя з Шевченкового краю, добувся, як і багато з тих, хто спізнав сирітську долю, до берегів Чорномор’я, де віднайшов прихисток у дитячому будинку ім. Комінтерну, що був на 4-й станції Великого Фонтану. Всякого випало хлопчику-сиротині, а тому, як тільки на нашу землю ступив фашистський чобіт, Яків Савченко відразу ж однайшов зв’язок з підпіллям, увіллявшись до партизанського загону імені Дзержинського, де був за вправного розвідника. Потім, забігаючи наперед, усе пережите юним месником в окупованій ворогом Одесі ляже сторінка за сторінкою до сюжетів його душевних сповідей, які складуть змістовні книги «Юність наша вогнева», «Тіні нічного міста». Справжніми животрепетними мемуарами означить Яків Савченко воєнну тематику і в своїй трилогії «Одеса — Берлін»: сповідь душі й серця полкового розвідника, який здолав шлях від Чорноморської перлини до фашистського лігва.

У день, коли йому сповниться славних 20 літ, а було це 2 травня 1945-го і він у складі 902-го полку 148-ї Одеської Червонопрапорної стрілецької дивізії ступить разом з іншими бійцями-визволителями до стін поверженого рейхстагу, зненацька буде прошитий кулеметною чергою. Знекровленого Якова доправлять до шпиталю, де хірурги винесуть безнадійний вердикт. А він, як мовиться, всім смертям на зло виживе, перенесе кільканадцять операцій, ампутують ногу, залишиться назавше з покаліченими руками... І все ж опісля тривалого ушпиталення Яків Андрійович Савченко повернеться до рідної серцю Одеси.

І навіть через гони десятиліть йому все ще снитиметься той день, коли Берлін так звабливо потопав у бузковому квіті, мов салютував визволителям, котрі вирятували світ від коричневої чуми, здолали лютий фашизм.

Величезною ціною дісталася та свята Перемога! Свій звитяжний внесок зробив у неї і наш ювіляр — Яків Савченко. Він — з осердя тих, хто всупереч гіркоті долі йшов уперед, долав крутизни всіляких житейських негараздів, не лякався ні труднощів, ні найжорстокіших випробувань, і виходив із них переможцем. На його грудях зоріють аж три ордени Червоної Зірки, два — Вітчизняної війни, низка інших бойових нагород.

У повоєння ця мужня і великодушна людина — легенда Одеси — знайшла в собі силу дужості успішно завершити середню освіту у вечірній школі, закінчити університет. Певний час був директором в одній із сільських шкіл Одещини, винайшов терпіння для наукової роботи і захистив дисертацію, здобувши учений ступінь кандидата історичних наук, чимало років працював на посаді доцента Одеського регіонального інституту держуправління НАДУ при Президентові України. І навіть сьогодні, у свої шановані літа (а 2 травня Яків Андрійович зустріне своє 90-ліття) він активно вникає в громадську діяльність, є почесним членом президії обласної Ради миру, часто зустрічається з учнівською та студентською молоддю і не лише у столиці Причорномор’я, а й у районах краю.

Мемуарна трилогія Якова Савченка «Із небуття — в безсмертя» — це воістину літопис пройдених ним фронтових доріг і партизанського підпілля. Цей згусток патріотичної наснажливості є настільки довершеним, що може цілком слугувати своєрідним допоміжним підручником студентові чи старшокласнику в опануванні історії.

...Над світом буяє переможна весна. Навіть за гонами далеких літ вона завше пересотується в пам’яті солдата Великої війни з тією незабутньою, що квітувала різнобарв’ям бузків у розхристаному бойовищем Берліні. Спогади Якова Андрійовича наміцно увійшли і в мою душу, бо вже чимало років я добре знаю цю легендарну людину. Моя мала батьківщина — в синьоокому Надроссі, але доволі часто стежка приводить мене до Одеси, де завше чекає друг шкільної юності Володя Павліченко. Наші батьки також пройшли всю війну і вже, на жаль, повідходили до світу кращого за білими журавлями пам’яті. Тому-то ми сьогодні щиро, по-синівськи тепло горнемося до свого старшого друга, мов до рідного Батька. І Яків Андрійович відповідає нам теплом батьківської взаємності, називаючи нас своїми синами.

По десятках років од кривавого грозоліття минулої війни цій легенді Одеси все ще сняться атаки, крізь які він таки дійшов до бузкових салютів у Берліні. І так нестерпно й надокучливо болять фронтові рани, вже не хоче слухати бійця одна вирятувана нога, невмолимо згасає зір... От тільки серце вчорашнього нашого визволителя все ж у розповні весни, з приходом якої знову і знову розбуджує пам’ять про ту, майже 70-літньої давнини весну, що квітувала бузками в поверженому Берліні, коли він стрів своє 20-річчя. На вістрі тих споминів — найсокровенніше для його серця — свята і світла Перемога! А це завжди — ЖИТТЯ...

Едуард ПОДІЛЬСЬКИЙ,
журналіст.

м. Погребище над Россю-рікою — м. Одеса.

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

Вихід газети у четвер. Вартість передплати:

  • на 1 місяць — 70 грн.
  • на 3 місяці — 210 грн.
  • на 6 місяців — 420 грн.
  • на 12 місяців — 840 грн.
  • Iндекс — 61119

Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.

Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net