Тридцять друга «Степанова весна»

У переповненій залі студенти, курсанти, майбутні моряки, учні слухали й гаряче аплодували за чудові виступи артистам Центру української культури та юним виконавцям з Овідіополя.

...Подолавши неймовірно розбиту асфальтівку, гості від київської швидкісної траси добралися в чарівний край — Балтщину. Представницьку групу у райцентрі зустріли господарі на чолі з головою благодійного фонду імені Степана Олійника Валерієм Бойченком, який відрекомендував гостей голові райради Вадимові Сороці, вихідцеві із Пасицел, де народився великий пересмішник Степан Олійник і де батько нинішнього очільника району директор школи Петро Сорока 17 років тому засновував «Олійниківські читання».

Гості поклали квіти до встановленої на шкільному подвір’ї меморіальної стели з викарбуваним на ній портретом шанованого земляка.

Ведуча — директор пасицелівської школи Валентина Мазур — запросила на сцену учнів-аматорів, які в національних строях з великим ентузіазмом проявили свої таланти. Переповнена зала (багатьом довелося навіть стояти) щирими оплесками вітала переможців своєрідного олійниківського конкурсу, в якому відзначилися школярі Оксана Пужайло, Валя Богач, Дмитро Салатян, Уля Салатян, Вадим Сорока, сестрички Ліна й Оля Мазури… А бачили б ви, з яким артистизмом  читали гуморески Люда Какарук, Владислав Вдовиченко, Степан Вдовін, Вадим Дудич, Наталя Околот і Ганна Луцюк — вихованці освітнього закладу, де в пошані українське слово й, особливо, гумористична поезія Степана Олійника, пуповина якого закопана саме тут, у Пасицелах, в одному з найкрасивіших сіл краю, куди примагнічується завжди увага не тільки любителів гумору й сатири, а й шанувальників зеленого туризму. Кращим аматорам вчителька Оксана Сорока вручила призи — збірки творів для дітей їхнього земляка.

З привітальним словом виступили й шановні гості: Леся Степанівна Олійник, Валерій Дмитрович Бойченко, Вадим Петрович Сорока й артисти — Лариса Дедюх, яка під акомпанемент милозвучної бандури виконала українські пісні, та Ігор Чепіль, що прочитав низку гуморесок. Слово мали також і письменники — Аркадій Музичук з Києва та одесити Віталій Бошков й автор цих рядків. Привітала зі святом присутніх і майстерно прочитала гумореску Степана Олійника «Отакі ще є дядьки» редактор балтської газети «Ваш інтерес» Таїсія Крисько.

Наступного дня в Балті наша делегація поклала квіти до пам’ятника Степанові Олійнику роботи уславленого скульптора-земляка Петра Германа, який нині працює в Кишиневі. До речі, саме тут 3 квітня відбулася традиційна лінійка, присвячена видатному гумористові, й гості відвідали Балтський історичний музей, в якому чомусь майже не знайшлося місця славному минулому давнього міста, яке сім років тому з розмахом святкувало своє 200-ліття, хоч має повне право відзначити 1500-ліття з часу заснування! Адже саме про це місто ще 447 року повідомив візантійський історик Пріск, який перебував у складі посольства, що прямувало через Балту до Києва…

Уже в 32-й раз завітали учасники «Степанової весни» і в Левадівку Миколаївського району. Саме тут промайнули дитячі й шкільні роки Степана Олійника. Саме тут він ще школярем написав свій перший допис у районну газету. Звідси він поїхав в Одесу на студентські хліби.

Левадівці не забувають свого знаменитого земляка. Тут діє музей Степана Івановича. Біля школи, яка носить його ім’я, височіє пам’ятник незабутньому випускникові. Зі жвавим зацікавленням гості оглянули у музеї постійно діючу експозицію, де кожна річ, кожен експонат — коштовність, адже до більшості з них доторкалася рука письменника.

Святкове дійство продовжилося в Левадівському палаці культури. Присутніх привітали голова Миколаївської райдержадміністрації Олександр Чорний, сільський голова Олег Котвіцький та Леся Олійник.

«Степанова весна» — це свято не тільки наших традицій, але й свято сучасних гумористів та сатириків, багато з яких стали лауреатами премії імені Степана Олійника «В ім’я добра супроти зла».

До слова запрошують цьогорічного лауреата премії Аркадія Музичука. Поет, публіцист, кіно-сценарист, заслужений журналіст України розповів, що народився 1942 року в Польщі, в Люблінському воєводстві, звідки їхню родину депортували в Україну. Закінчив Київський державний університет імені Т.Г. Шевченка. За поетичні збірки гумору й сатири «Ой, під куполом» та «Олігарх у пеклі» удостоєний премії імені Степана Олійника.

І знову на високому піднесенні сприйняла тепер уже левадівська зала майстерні виступи Лариси Дедюх та Ігоря Чепіля, а також місцевих танцівниць, співаків, декламаторів, хто з успіхом міг би виступати й на столичній сцені, — Катерини Приходько, Христинки Нападовської, Наталії Подорожнюк, Олени Сергієнко, Ольги Трушковської, Дмитра Павлія, подружжя Яни та Володимира Омельченків…

На прощання всім побажали мирного, світлого, блакитного неба, міцного здоров’я, а також родючих врожаїв і благополуччя.

Дмитро ШУПТА,
лауреат премії
імені Степана Олійника,
заслужений працівник культури України.