Переглядів: 6197

Віктор Вовк. Халява

У газеті, яку взяв у сусіда почитати, натрапив на гороскоп на наступний тиждень. Мимоволі намацав очима Рака (мій знак) і прочитав: «У середу нарешті повернуть вам борги».

«Дивно», — подумав я. Бо звик все життя брати в борг. А щоб у мене хтось позичав, то такого не пригадую.

Але далі йшло таке, що зовсім мене спантеличило: «Застережіть своїх близьких від необдуманих вчинків, пов’язаних з фінансами, які можуть завдати вам чималих прикрощів і розчарувань». Оце так! Ну хто ще може завдати більших «прикрощів і розчарувань», ніж власна дружина?

Притьмом побіг очима вниз і загальмував. Скорпіон: «У понеділок при активній допомозі знайомих удасться одержати великі прибутки. Та витрачайте гроші економно, бо вони можуть зникнути так же легко, як і з’явились». Ну, як вам таке? То це означає, що моя Олена неждано-негадано одержить чималі гроші? І тут мене понесло. Значить, так. Чи повернуть мені борги і хто цей боржник, я не знаю. А от що нам Марії Малюті слід віддати 40 грн, Мелашці Проценчисі — 19 грн, Івану Зоценку — 7 грн, то це факт. Крім того, ось уже п’ятий рік мріємо з Оленою при-дбати хоч сяку-таку корівчину. Не зайвим було б купити мені більш-менш пристойні штани на вихід, та й Олені не завадила б нова кофта. А якби жінчиних грошей вистачило ще й на телевізор, нехай і чорно-білий — ото був би, як каже наш бригадир, кайф. Та чи досить буде на все це отих «великих прибутків»? Скільки це у грошовому вираженні? Що ж, доживемо, як то кажуть, до понеділка.

У понеділок, пославшись на погане самопочуття, відпросився у бригадира раніше з роботи і хутенько додому. Хата замкнена. Значить, Олена ще не поверталась з ферми. Через годину, яка чомусь здалась мені вічністю, повернулась дружина, якась, як мені здалося, трохи збуджена і ніби чимось схвильована. Ну, думаю, збулось-таки, не збрехав гороскоп. А сам виду не подаю. Нехай, мислю собі, сама розповість.

Повечеряли, вляглись спати. Саме слушна нагода поділитися зі мною радістю. Та не встиг я це подумати, як чую: засопіла моя Олена.

«Стомлюється бідолашна», — подумав я вперше за багато років про неї з ніжністю. А сам, утупивши очі в стелю, ще довго не міг заснути. Все прикидав, чи вистачить тих грошей, щоб пофарбувати дах, бо залізо вже гнить почало; непогано було б купити штахетник для огорожі та й велосипед не був би зайвим, бо на роботу щодня добиратися — не близький світ.

Отак за думками й не згледів, як задрімав. І сниться мені, що повертаємося ми з Оленою, молоді й красиві, на власній автомашині з якоїсь подорожі додому. А нас зустрічають односельці з квітами. З натовпу виходить мій бригадир тракторної бригади і сільський голова, тиснуть мені руку, вітають з поверненням. І раптом — дзвінок. Будильник.

— Миколо, вставай. Вже п’ята ранку. На роботу запізнишся.

Весь день з нетерпінням чекав завершення роботи, щоб швидше потрапити додому. Але й цього вечора Олена не поділилась зі мною радістю. Ну, що ж, не буду і я наполягати. Довго однак не витримає, розповість.

У середу, як я й передбачав, ніхто ніяких боргів мені не повернув, бо ніхто не був мені винен. Хіба що господарство, яке не виплачувало за роботу жодної копійки ось уже третій рік поспіль. Так воно й не мало наміру цього робити. Добре, хоч у кінці року дали якусь тонну зерна та літрів 15—20 олії.

Мовчала й дружина. Була якась заклопотана, занепокоєна чимось.

«Щось з грошима сталося!» — блискавкою обпекла думка. Як це там у гороскопі? Ага: «…витрачайте гроші економно, бо вони можуть зникнути так же легко, як і з’явилися».

«Оце ж звикла своїм розумом жити, — з досадою подумав я. — Але ж розуму того катма. От тепер маєш. Купили корову, дах пофарбували, новий паркан поставили… Та і я гарний. Треба ж було ще в понеділок увечері забрати у неї гроші. А то знайшов кому довіритися. Сказано: мізки курячі. Єдиний раз у житті, можна сказати, пофортунило. І то як не в добрих людей».

— Олено!

— Що тобі?

— То де ти гроші поділа?

— Про які гроші ти верзеш?

— Ну ті, що в понеділок одержала.

— Від кого одержала? Я вже забула навіть, як вони виглядають.

Мене аж пересмикнуло від злості:

— Ти що, за дурня мене маєш? На ось, читай!

І тицьнув їй під писка сусідову газету з гороскопом.

— А ти у мене й справді дурень, — констатувала вона, прочитавши газетне пророкування. — Хіба ж можна вірити цій маячні?

— То ти справді не одержувала ніяких грошей? — почав приходити я до тями.

— Ну, звичайно ж, ні.

— А я, телепень, губу розкатав. Покупки почав планувати, «на халяву».

— Нічого, любий, — відповіла лагідно дружина. — Все найнеобхідніше у нас є. А без того, чого нема, обійдемось якось. Може, колись і нам гороскопи не брехатимуть. Дожити б лиш до цього часу.

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua