Переглядів: 3736

Крутись, жінко, біля печі?

Коли отримала від організаторів запрошення взяти участь у засіданні «круглого столу» на тему «Гендерна політика в суспільно-політичному житті України: сучасні механізми реалізації», то чомусь подумала: а чи до цього нині людям і що нового там почую? Не до балаканини. Нині для більшості з нас найважливішим у повсякденному житті є добробут і спокій у родині та в державі, заробіток, робота, якої треба триматися, або ж пошук самої роботи, щоб годувала сім’ю, виховання дітей та онуків.

Попри легкий скептицизм, яким переймалася, почула на тій зустрічі небайдужих багато чого нового й вагомого, яке згодиться і для особистісного росту, і для роботи. Не зайвими стануть отримані знання та участь у дискусіях і для 30 моїх колежанок, які представляли жіночий актив області.

Організаторками та ведучими засідання виступили голова Південноукраїнського центру гендерних проблем, професор Людмила Кормич та голова ГО «Асоціація жіночих організацій Одеської області» Світлана Дигуляр (на знімку вгорі), люди, які, переконана, найкраще в нашому краї знаються на цих питаннях. Як теоретично, так і в практичному вимірі.

Тим більше, якщо ми вже свідомо зорієнтовані на Європу, то мусимо розбиратися в таких питаннях, вчитися, часто ламаючи як свої власні, так і суспільні переконання та устої, сприймати кожного як окрему унікальну особистість, без прив’язки до її статі, зважаючи винятково на її ділові та суто людські якості.

Бо й справді виходить парадоксально: закони України передбачають гендерну рівність, без жодних обмежень і заперечень, гарантуючи кожному життя без статевого утиску. Мало того, у підмогу нашим жінкам (адже саме вони, а не чоловіки, у своїй домінуючій більшості відтиснуті на задній план суспільно-політичного життя і держави, й обласної громади) — і міжнародні правові документи, а цієї рівності нема. Тому що нерівність, про що і йшлося на засіданні, — у нашій підсвідомості. А в цьому захаращенім сховищі розібратися надзвичайно складно. І ще складніше, якщо ти одна, а не в гурті однодумців.

Дали слово науковцям, які у своїх виступах говорили про гендерні цінності та гендерні стереотипи, про європейський досвід досягнення гендерної рівності, про гендерну освіту, яка на наших теренах часто носить досить теоретичний (відсторонений від дійсності) зміст, адже замало реального досвіду, із життя, який би мав силу прикладу для наслідування, покликом до реальних дій на результат.

Про роль Асоціації жіночих орга-нізацій Одеської області у впровадженні гендерної політики говорила Світлана Дигуляр. Саме ця асоціація, до складу якої увійшли кілька десятків жіночих організа-цій з чисельним складом понад 10 тисяч осіб, є координатором і на-тхненником такого руху на Одещи-ні. Масштабні кампанії проти раку молочної залози, за тверезу громаду, робота з розбудови районних жіночих громадських організацій, відродження діяльності жіночих рад у селах, значна робота з правової освіти жінок… Актив практично відійшов від благочинної допомоги, надавши перевагу освіті наших землячок, проведенню масштабних акцій, згуртуванню акти-вісток у селах, у райцентрах.

«Влада може мінятися, але це ніяким чином не впливає на зміну статутної діяльності нашої асоціації, — підкреслила Світлана Олександрівна. — Ми — поза політикою. Під нашою опікою — 25 тисяч родин області, що є неблагополучними, малозабезпеченими, де ростуть діти. При цьому проблеми, які ми вирішуємо на місцях, не дублюють функцій влади, а гармонійно доповнюють їх. Ми свої старання скеровуємо на позитив, а не на руйнацію».

На порі — нові проекти, які будуть, швидше за все, подані до участі у конкурсі соціального замовлення. Можливо, проситимемо підтримки в міжнародних фондів. Один із таких проектів буде скерований на турботу про здоров’я чоловіків. Це важливо і потрібно, адже, виявляється, розлад у родинах найчастіше трапляється… через хвороби чоловіків. Жінки і живуть довше за них. Здоров’ю жінки приділяють багато уваги, тоді як чоловіки опиняються десь збоку, ніби їх здоров’я — то момент другорядний, і це при тому, що з кожним роком збільшується кількість чоловічого безпліддя, травматизму хлопчиків і чоловіків, хвороб, які переростають у хронічні, вкорочуючи віку людині та приносячи їй багаторічні страждання. Асоціація на рівні області задасть приклад вирівнювання ситуації, підключивши до роботи урологів, проктологів, спе-ціалістів з репродуктивного здоров’я тощо.

Серед найважливіших завдань жіночого активу Одещини була і залишається турбота про здоров’я та внутрішню гармонію дівчаток і молодих жінок, виховання у них засад материнства, зорієнтованості на повноцінну родину, підтримка у складних ситуаціях. Чималу роботу планується провести з сільськими дівчатами, які здобувають вищу освіту в обласному центрі. Вони — резерв асо-ціації, її молоді пагони.

Головне наше недопрацювання, говорилося у виступах активісток, що нема довіри до жінки, на яку вона справді заслуговує. Згадайте, як колишній очільник уряду привселюдно заявляв, що підняти реформи в державі під силу тільки чоловікам, що жіночі плечі такого тягаря не витримають. Якщо вже зверху так налаштовані, то що й казати про містечкові настрої?..

Нам, жінкам, постійно вказують на наше місце. І хоча українська жінка традиційно була й зали-шається берегинею родинного вогнища, турботливою матір’ю, трудівницею, така самопожертва заради своєї сім’ї, щоденна тяжка праця на сім’ю відводять їй місце... біля печі, нехай нині вже й мікро-хвильової. Лідерство ж за межами дому — за чоловіками, які перші претенденти і на посади, і в полі-тиці.

Жінка-лідер — це не чоловік у спідниці, це — жінка, яка проявляє лідерські якості. Часто колежанки, досягнувши впливового статусу чи керівної посади, на що вказували під час обговорення учасниці заходу, починають діяти стереотипно, поводячи себе, як чоловіки, тобто, діючи мускулами, з демонстрацією сили. Сила ж, як правило, ні авторитету, ні суспільної ваги не додає, не прибавляє і довіри. Можна і треба, казали, маючи посаду чи вплив, залишатися самою собою, не копіювати поведінку чоловіків. Це буде прикладом, нашим спільним рухом уперед до виправлення ситуації, до рівноваги значущості в суспільстві чоло-віка і жінки.

Один із способів пробитися для багатьох стає заснування чогось свого, де жінка сама буде управителькою та розпорядницею. Це також варіант. Та не завжди треба мудрувати, вигадуючи колесо, простіше — інтегруватися у суспільно-політичні процеси, долучитися до діючих суспільно-політичних програм і проектів, вносячи до вже існуючого свою частку ідей та намірів.

Скоро вибори. Можливо, цього року й не одні. Жіночий актив області рекомендуватиме до владних органів своїх представниць, підтримуватиме гідних соратниць на виборах усіх рівнів.

Ніна ЗАЛЕВСЬКА,
голова правління обласної жіночої громадської організації «Самодостатність».
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua