Перша депортація
Серед злочинів, які вчинила Російська імперія щодо сусідніх народів, хочу нагадати ще один. Тим більше, що він боляче зачепив і мою родину. Про нього прихильники й організатори «русского міра» на теренах нашої держави, либонь, не знають чи вигідно для себе забули. До речі, через рік мине століття від початку першої страшної масової депортації. Її зазнали українці, латиші, литовці, естонці в 1915-у. Увесь трагізм цієї події збігся з Першою світової війною, а далі — з більшовицьким переворотом і громадянською війною на території царської Росії і Радянського Союзу.
Російська імперія невдало воювала в Першій світовій. Влітку 1915 року німці добре натискали на росіян. Вони захопили майже всю територію Польщі і значну частину Прибалтики. При відступі російські війська відправили українців східної Польщі, а це приблизно півмільйона осіб, у товарняках разом з худобою в глибину Росії. Поряд з українцями проживали в Польщі й інші народи, та їх не чіпали. Чому така «любов» до українців? Бо вони працьовиті, хазяйновиті, тож справно наймитуватимуть.
Сім’я мого діда Івана по батьковій лінії і діда Миколи Волощука по материній потрапили до Рязанської губернії. Поселили їх у різні сім’ї. Батькові моєму на той час було чотири роки, а матері — три.
Хазяї діда Івана самі поїхали на заробітки до Пітера. У них були родичі у Воронезькій губернії, які й загітували туди переїхати. У 1917 році перевезли дідову сім’ю, яка поселилася в родині старообрядців.
Почалася громадянська війна. Влада часто змінювалася. І білі, й червоні однаково грабували сільських жителів. У 1918-у українці почали повертатися на рідну Холмщину. До Росії вони їхали з худобою, реманентом, а поверталися з вузликами та валізами.
Діду Івану поталанило більше — Воронезька губернія значно ближче до Харкова, і сім’я швидше дісталася додому. Дорога зайняла понад два місяці — йшла громадянська війна. Довелося моїм рідним пережити ще одну біду: в ту пору лютував тиф. Майже всі перехворіли на цю страшну хворобу. Дід Іван помер, а шестеро дітей і бабця Мотря, дякувати Богові, вижили. Польща на той час стала незалежною державою. Їй відчутно допомагала Англія, лікарі якої лікували поляків від тифу, надавали велику гуманітарну допомогу.
А ось дідові Миколі випала важча доля. З Рязані повертатися було довше. Епідемія тифу зачепила його сім’ю у Харкові. Бабця Фросина і їхня найменша донька померли. Повернувся дід Микола додому з двома неповнолітніми дітьми. Кожна депортована сім’я когось тоді втратила...
Я читав багато художньої літератури про долю, поневіряння депортованих. І Віліс Лаціс описав це про свій народ у романі «Родина Зітарів». Тільки латишів запроторили аж до Сибіру. Жили нещасні в землянках, які самі облаштували, бо ніякого прихиску для них ніхто не передбачав. Така ж доля спіткала й багатьох естонців. Одне слово, чимало прибалтів скуштувало тоді великоросійської «доброти».
До речі, саме Антанта допомогла Польщі, як і прибалтам, відстояти незалежність. А ось Україну кинули тоді на поталу російському монстру. На превеликий жаль, сусідні «великодержавники» і досі зазіхають на нас. І зазіхатимуть...
Мої земляки-забужани пережили депортацію і в 1945 році. Про неї теж розповім. Не забуваймо свою гірку і повчальну історію.
Володимир КОТОВИЧ.
Овідіопольський район,
с. Санжійка.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):
- на 1 місяць — 50 грн.
- на 3 місяці — 150 грн.
- на 6 місяців — 300 грн.
- на 12 місяців — 600 грн.
- Iндекс — 61119
суботній випуск (з програмою ТБ):
- на 1 місяць — 40 грн.
- на 3 місяці — 120 грн.
- на 6 місяців — 240 грн.
- на 12 місяців — 480 грн.
- Iндекс — 40378
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
