№ 24 (21495) четвер 27 березня 2014 року

За Путіна риторику зовнішньої політики Росії можна охарактеризувати як фантазії всередині ілюзії, яка загорнута у тканину з брехні

Державний секретар США у 1997—2001 роках Мадлен Олбрайт та повноважний представник президента США на Балканах в адміністрації Клінтона Джим О’Брайєн аналізують ситуацію, у якій опинилися США та їх європейські союзники через агресію Росії у Криму. Політики пропонують свій варіант відповіді авантюризму Путіна, повідомляє http://ipress.ua з посиланням на The Washington Post.

Під час зустрічі президента Обами та його європейських союзників, вважають ці експерти з величезним досвідом у міжнародній по-літиці, мало розпочатися формулювання змістовної відповіді на авантюризм Володимира Путіна. Ця нова стратегія повинна врахувати те, що світогляд Путіна ґрунтується на небезпечних вигадках.

У вівторок на охорону морського державного кордону і виняткової (морської) економічної зони України вперше разом вийшли прикордонники Севастопольського та Одеського морських прикордонних загонів.

«Змішаний» екіпаж приступив до несення служби на кораблі морської охорони «Павло Державін» (Одеського загону). Як пояснили у прес-центрі Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, це зроблено задля обміну досвідом між екіпажами. Кримчанам, які три тижні тому на своїх кораблях і катерах передислокувалися з Балаклави, потрібно вивчити особливості нової для них ділянки кордону.

Тільки в Одесі: із Євросоюзом єдналися просто на Привозі, зате із симфонічним оркестром та оваціями.

Музиканти Національного одеського філармонійного оркестру непомітно пробралися до рибного ряду ринку і влаштували флешмоб. Поступово, один за одним, вони долучалися до виконання «Оди до радості» Людвіга ван Бетховена, яка є гімном об’єднаної Європи, посеред приголомшених покупців і продавців Привозу. До музикантів долучилися і солісти — хор Одеського національного академічного театру опери та балету.

Старий фільм з такою назвою відразу сплив у пам’яті, коли прийшовши на вербувальний пункт Національної гвардії, розташований в Одесі за адресою Люстдорфська дорога, 7, начальник відділення комплектування та проходження служби особовим складом Південного територіального командування Внутрішніх військ України (на базі ВВ і створюється Національна гвардія) підполковник Леонід Берзлапін познайомив автора цих рядків із серйозною миловидною дівчиною-добровольцем.

Двадцятитрирічна Ганна Коваленко закінчила Одеський державний університет внутрішніх справ і хоче вступити на службу в Національну гвардію. Як пояснила вона: «Я з того покоління українців, які народилися і виросли вже в незалежній країні. І я хочу, щоб Україна залишалася незалежною. У зв’язку з останніми подіями з друзями ми довго обговорювали ситуацію в країні. І, звичайно ж, говорили про те, що в разі необхідності треба зі зброєю в руках захищати Батьківщину. Тому зараз, коли оголошена часткова мо-білізація, кожен має зробити вибір: сидіти вдома чи йти у військкомат, на вербувальний пункт. Я свій вибір уже зробила».

Всеукраїнська громадська організація «Комітет виборців України» учора презентувала результати загальноукраїнського соціологічного дослідження, проведеного чотирма авторитетними соціологічними службами — центром соціальних та маркетингових досліджень «СОЦИС», Київським міжнародним інститутом соціології, соціологічною групою «Рейтинг» та Центром Разумкова.

Як показало опитування, українці демонструють наразі дуже високий рівень електоральної активності: близько 84% виборців готові чи скоріше готові взяти участь у волевиявленні. При цьому тих, хто протилежної думки, — 11%.

Із 17 березня в Україні стартувала кампанія з часткової мобілізації військовозобов’язаних. Начальник головного управління юстиції в Одеській області Костянтин Продіус провів спеціальний брифінг, на якому йшлося про права та обов’язки, соціальний і правовий захист військовозобов’язаних, призваних на військову службу у зв’язку з мобілізацією, резервістів, а також військовослужбовців, прийнятих на військову службу в добровільному порядку (за контрактом).

«Відповідно до статті 1 закону «Про військовий обов’язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов’язком громадян України», —  зазначив Костянтин Васильович. Хочуть того хлопці-чоловіки (а подекуди й дівчата) чи ні, а треба забути свій звичний спосіб життя, розваги, подорожі і т. д. й згадати про громадянський обов’язок. Тут є три варіанти: чекати, поки призвуть, піти самому добровольцем (за контрактом) або ж перебувати у військовому резерві. «Головний обов’язок резервістів у тому, щоб з’явитися за викликом по повістці у військовий комісаріат у той час і в те місце, куди їм вкажуть. Після оголошення мобілізації таким громадянам забороняється змінювати місце проживання без відома і письмової згоди комісаріату. У цьому випадку призову не підлягають військовозобов’язані, яких «забронювали», тобто вони служать у місцевому самоврядуванні або є правоохоронцями, а також працівники підприємств, організацій, перелік яких визначено Кабміном (маються на увазі ті підприємства, що пов’язані з обороною). Мобілізації не підлягають чоловіки, на утриманні яких п’ятеро і більше дітей, та жінки з дітьми», — пояснили в управлінні юстиції.

Ще 1 січня 2013 року набув чинності Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який передбачає запровадження земельно-реєстра-ційної реформи. Та чи запрацювала вона на повну силу? Про це — інтерв’ю з головним юридичним радником проекту USAID «АгроІнвест» Павлом КУЛИНИЧЕМ.

— Наскільки результативною виявилася земельно-реєстраційна реформа?

— Загалом ця реформа мала всі підстави розраховувати на позитивні результати. Невідкладного вдосконалення потребувала система реєстрації прав на земельну та неземельну нерухомість. Адже до запровадження законодавчих змін власники земельних ділянок та розташованих на них будинків для реєстрації прав власності на них «розривалися» між різними установами — вистоювали в кожній із них у черзі, кожній платили окрему суму, прилаштовувалися до їхніх вимог та особливостей роботи. На практиці навіть траплялися випадки, коли після проведення реєстрації однієї і тієї ж садиби земельна ділянка мала одну адресу, а розташований на ній будинок — зовсім іншу.

Міністр юстиції Павло Петренко анонсував реформи, які уряд планує провести в органах юстиції, у чинному виборчому законодавстві та в судовій системі нашої держави. Про це керівник Мін’юсту розповів під час відеоконференції з представниками регіональних органів юстиції, громадських орга-нізацій та засобів масової інформації.

Як розповів міністр, невдовзі буде презентована програма реформ Державної реєстраційної служби, де одними з найактуаль-ніших питань є спрощення реєстрації власності та викорінення корупції. Йшлося про те, що планується максимально унеможливити контакт державного службовця-реєстратора з громадянином, який хоче отримати дозвільні послуги. Нині на цьому фоні процвітає корупція. Люди, сплативши державні мита, роками не можуть вирішити питання з приватизацією земельних ділянок, помешкань, спадщини. Вистоюючи довжелезні черги до кабінетів службовців-реєстраторів, часто отримують відмови, якщо не всунуть хабара. Хто знає, про що йдеться, той підтвердить. У цьому переконує й статистика скарг на дії чиновників-реєстраторів.

Початок п’ятдесятих. Я, курсант Миколаївського військово-морського авіаційного училища, вкотре стою в двошеренговому строю на кафедрі бомбометання. Увага зосереджена на великому портреті з написом «Герой Радянського Союзу капітан А.К. Кондрашин. Льотчик-пікірувальник Чорноморського флоту». А трохи нижче портрета — планова аерофотозйомка Одеського порту з палаючим фашистським транспортом. Чорний шлейф диму перетинає навскоси Потьомкінські сходи і далі через кірху тягнеться до Ближніх Млинів. На знімку добре читається берег Лузанівки, видно руїни Воронцовського маяка. Під фото підпис: «Перший в строю, з першого заходу, першою бомбою в ціль. Курсанте, вчися у героя!»

Пролітавши і відлітавши своє, я роками збирав відомості про бойову біографію Андрія Кондрашина.

Вони вже 40 років разом — вишівська багатотиражка «Кадри — будовам» Одеської державної академії будівництва та архітектури та її редактор — Світлана Павлівна Стаселькова. А це, до речі, вже більше 1700 випусків!

Що не кажіть, а журналіст — це боєць, людина, озброєна словом. Коли ж до сили слова долучається людська мужність, тоді журналіст здатен на великі справи. Саме тому Світлані Павлівні протягом першого двадцятиліття (1974—1994) вдавалося випускати газету щотижня, будучи єдиним штатним працівником; до того ж, перебуваючи у скрутній життєвій ситуації: за кілька років до редакторського призначення її чоловік загинув на судні, залишивши двійко синів (дев’ятирічного і восьмимісячного) та хвору свекруху. Та це не завадило справжньому бійцеві «тримати висоту», і вже 1983-го на ІІІ республіканському конкурсі серед багатотиражних вишівських газет «Кадри — будовам» посіла третє місце.

Вшановуючи 200-ліття від дня народження Тараса Григоровича Шевченка, студенти Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського провели низку заходів, як-от конференцію, виставку стіннівок-ілюстрацій до творів Великого Кобзаря, поетичні зустрічі, обговорення його образотворчої спадщини тощо. Серед ювілейних заходів — «круглий стіл» «Мовна картина світу Т.Г. Шевченка», який організувала кафедра української філології і методики навчання фахових дисциплін на факультеті української філології інституту мов світу.

Серед присутніх — представники Одеського і Білгород-Дністровського педагогічних училищ, турецького і білоруського національно-культурних товариств, письменники, журналісти.

У рамках програми, присвяченої 200-річчю від дня народження Т.Г. Шевченка, в Одеському художньому музеї відкрили реконструйований зал українського декоративно-ужиткового мистецтва.

Відновлена експозиція включає понад 200 експонатів — твори відомих народних майстрів та професійних художників у таких видах, як килимарство та ткацтво, вишивання та гончарство, різьблення по дереву, художнє оздоблення шкіри та металу, склоробство та писанкарство. Ці твори  охоплюють період ХІХ—ХХ ст. і представляють різні землі України. Тут можна бачити роботи митців, чия творчість стала хрестоматійною: Ганни Собачко-Шостак, Марії Приймаченко, Ростислава Палецького та інших.

В Одеському академічному українському музично-драматичному театрі ім. В. Василька відбулася прем’єра дитячої казки «Білосніжка і сім гномів».

Діти із захопленням дивилися історію про Білосніжку, її друзів, Принца й злу мачуху, а також із задоволенням спілкувалися з акторами, які постійно радилися з маленькими глядачами.

Саме так розпочалася 25 березня в Одеському національному театрі опери та балету презентація найпотужнішого музичного інструмента у складі оркестру — органа, який знову зазвучав після тривалого мовчання і ремонту.

Презентацію провела спеціально за-прошена керівництвом театру музикант зі світовим ім’ям — органістка Домського собору (м. Рига, Латвія) Євгенія Лисицина.

27 березня світова спільнота відзначає Міжнародний день театру прем’єрними показами вистав, капусниками, святковими шоу-програмами. І все це — за сміхотворні ціни на вхідні білети або й взагалі безкоштовно. Саме так служителі Мельпомени популяризують театральне мистецтво та залучають глядачів.

Одеські театри тут не виняток. Наші актори й художні керівники візьмуть чи не найактивнішу участь у відзначенні професійного свята: у всіх театрах пройдуть дні відкритих дверей. З 27 по 30 березня на сценах покажуть найцікавіші вистави та розважальні програми. Символічним буде і продаж квитків — за 1 гривню.

Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос — більш нічого.
А серце б’ється — ожива,
Як їх почує!.. Знать, од Бога
І голос той, і ті слова
Ідуть меж люди!..
Т.Г. Шевченко.

У музеї історії Іллічівського порту з нагоди 200-річчя геніального поета, художника і мислителя Т.Г. Шевченка відбувся творчий вечір. Його гостями стали учні загальноосвітніх шкіл, курсанти місцевих морського коледжу ОНМУ та професійного судноремонтного ліцею, городяни.

Портовики і гості вечора акцентували на суголосності творчості Кобзаря із сьогоденням, обговорювали його літературні та малярські твори, а також ділилися сокровенним, що лягло у власні прозові чи віршовані рядки.

Харчування — один із найвагоміших факторів не лише у профілактиці, але й у лікуванні раку. Щоб максимально убезпечити себе і рідних від небезпеки, лікар-дієтолог Оксана СКИТАЛІНСЬКА (її особистий сайт — 100rokiv.com) рекомендує уважно ставитися до раціону і, за необхідності, внести у своє харчування відповідні зміни.

Щогодини, застерігає фахівець, в Україні реєструється понад 20 нових випадків захворювань на рак, помирає — 10 людей. Онкологічні захворювання — на другому місці після серцево-судинних — щороку забирають життя 90 тисяч українців, 35% з яких працездатного віку. У кожного третього чоловіка, та кожної п’ятої жінки діагностуються ракові захворювання. Понад 75% смертей зумовлені неправильним харчуванням та водою.

Відповідно до чинного природоохоронного законодавства України, Правил любительського і спортивного рибальства, інших законодавчих актів, наказом начальника управління «Західно-Чорноморська рибоохорона» встановлюється заборона на промисловий та любительський лов риби у внутрішніх водних об’єктах Одеської області.

Заборона встановлюється з 1 квітня до 30 червня на річках Південний Буг, Кодима, Тилігул, Великий і Малий Куяльники, Барабой, інших малих річках Одещини та їх придаткових системах.

Нещодавно у приміщенні і за сприяння Українського клубу Одеси (вул. Катерининська, 77) благодійний фонд «Пантократор» провів триденну благодійну виставку-продаж творів, виготовлених дітьми з обмеженими можливостями.

Мета акції: привернути увагу широких кіл громадськості та просто небайдужих людей до проблеми соціальної адаптації дітей, хворих на синдром Дауна та аутизм, показати можливість розвитку їхнього потенціалу, а зібрані кошти використати на придбання матеріалів, необхідних для творчості. Людям з такими діагнозами притаманне особливе неагресивне світо-сприйняття, і за це їх називають «со-нячними дітьми». В Одесі такими дітьми опікуються два заклади: реабілітаційний центр та дім-інтернат для дітей-інвалідів на вул. Макаренка, 20. Тут втілюють програми з догляду та залучення до суспільного життя за допомогою творчості.

Чимало років поспіль колектив Держфінінспекції в Одеській області (донедавна — КРУ), яке сьогодні очолює Сергій Страшний, посильно опікується маленькими пацієнтами дитячого відділення Одеського обласного протитуберкульозного диспансеру.

Сьогодні у цьому відділенні лікуються 35 дітей. Серед них — сироти та вихованці шкіл-інтернатів. Діти перебувають на лікуванні від кількох тижнів до одного-двох років. Тут малі пацієнти і навчаються, і проводять своє дозвілля. Колектив за-кладу намагається зробити їх перебування у лікарняних стінах більш комфортним і, по можливості, старається урізноманітнити відпочинок. Діти мають ігротеку, займаються у гуртках, співають, переглядають мультфільми та кінострічки.

Результати масштабного дослідження, яке провели вчені престижного університету США на замовлення МОЗ цієї країни, скоріше за все, покладуть край теорії про існування «парадоксу ожиріння» — начебто при діабеті шкоди від зайвої ваги не буває.

Останнім часом частина дослідників, які раніше вважали схуднення обов’язковою умовою успішного лікування діабету 2-го типу, стали вже не настільки категоричними щодо зайвої ваги. Причина — «парадокс ожиріння». Відповідно до цієї гіпотези, для частини діабетиків наявність надмірної ваги менш небезпечна, ніж схуднення. Або, іншими словами, серед тих, хто потерпає від діабету нібито існує велика підгрупа хворих (переважно старшого віку), для яких ризик смерті знижується при наявності зайвих кілограмів.