Переглядів: 798

Агродиверсифікація

Політична нестабільність змушує українських аграріїв прискорити пошук нових ринків для збуту своєї продукції

Напружена обстановка останнього часу неминуче змушує вітчизняних аграріїв замислитися про те, де вони продаватимуть свою продукцію. Багатьом з них доводиться оперативно переорієнтовуватися. Як швидко вони зможуть це зробити? Про це говоримо з керівником напрямку «Розвиток ринкової інфраструктури» проекту USAID «АгроІнвест» Миколою ГРИЦЕНКОМ.

— Нам потрібно розділити сільськогосподарську продукцію на дві групи, — розпочав розмову Микола Гриценко. — Перша складається із зернових та технічних культур. Це один блок питань, і це одні ринки. До другої групи входить плодоовочева продукція. А це вже інші ринки й інші проблеми.

Якщо ми говоримо про зернову групу продукції, то маємо сказати, що її ринки де-факто сформовані і вони майже не залежні від тих подій, які сьогодні відбуваються в країні.

Нині найбільше проблем виникає з ринками збуту плодоовочевої і м’ясо-молочної продукції. Це пов’язано з тим, що здебільшого вона реалізується в країнах СНД, зокрема в Росії. Тому з огляду на нинішні реалії потрібно подумати про те, як диверсифікувати ринки її збуту. Варіанти можуть бути різними. Та, як на мене, найпривабливішими для нас можуть стати європейські та азійські ринки.

— На цих ринках панує жорстка конкуренція, і чи витримають її наші аграрії?

— Ми вивчаємо рух плодоовочевої продукції на цих ринках. Так, вони зайняті і нам треба докласти багато зусиль, аби відвоювати собі місце під сонцем. Але наша плодоовочева продукція дуже якісна. Вона не перенасичена хімічними речовинами і тому є здоровою. Отож не варто боятися посиленої конкуренції.

— Які країни, понад усе, підпадають під поняття «азійські ринки»?

— На моє глибоке переконання, в першу чергу треба розширювати торговельні контакти з Казахстаном. Це велика за розмірами країна. Вона потребує багато плодоовочевої та молочної продукції. Ми могли б значною мірою задовольнити попит на неї.

— Як виглядають наші можливості поставок сільгосп-продукції до Китаю?

— Це доволі складний ринок. Для того, аби торгувати на ньому, треба вивчити менталітет китайців. Це дозволить ліпше розуміти їх, прогнозувати можливу поведінку.

Китайці зацікавлені у співпраці з нами, але виставляють свої вимоги. Вони в усьому прагнуть мати зиск. І це завжди треба мати на увазі. Я це до того, що китайці не віддадуть нам свій ринок просто так. З ними доведеться довго домовлятися, а нам треба діяти рішуче, терміново ухвалювати вигідні для нас рішення.

— Багато експертів сходяться на думці, що з огляду на нинішні події, які відбуваються на півдні та сході України, ми втрачаємо російський ринок. Що ви думаєте з цього приводу?

— Тут відповідь очевидна. Ми ще минулого року стикалися з торговими війнами. Тоді їх нам оголошувала Росія. Ті протистояння, зокрема, поширювалися на плодоовочеву та молочну продукцію.

Основна частина плодоовочевої продукції з півдня України йшла до сусідньої країни. Тепер аграрії цього регіону відчувають, що втрачають російський ринок. Більше того, вони не знають, чи він взагалі відновиться.

— Як на цьому тлі виглядає позиція Євросоюзу, який в односторонньому порядку погодився відкрити нашим аграріям свій ринок?

— Рішення Європейського Союзу вельми важливе. Воно дасть нам змогу оговтатися. Для пошуку нових ринків потрібен час, і ЄС його нам дає. Маю сказати, що це широкий жест з боку Євросоюзу щодо України. Тим більше, що на європейських ринках панує і без того жорстка конкуренція.

Євросоюз також дає змогу зберегти наше виробництво плодоовочевої продукції. Бо якщо ми втратимо закордонні ринки її збуту, відпаде потреба її вирощувати у нинішніх обсягах. А це робочі місця, прибутки, податки, соціальні виплати…

— Чи відповідає наша аграрна продукція тим вимогам, які до неї висувають європейські країни?

— Наша плодоовочева продукція відповідає вищим вимогам Європейського Союзу. У нас тільки одна проблема — це якість пакування, фасування та передпродажної підготовки. Можливо, на перших порах Європейський Союз зробить якісь пільги, але він змусить нас вирішувати ті проблеми, про які я щойно сказав.

Якщо говорити про м’ясо-молочну продукцію, то там питань набагато більше. Особливо, коли брати до уваги структуру її виробництва.

Маю сказати, що основна частина м’ясо-молочної продукції виробляється в особистих селянських господарствах. Там здебільшого застосовуються примітивні технології. І будемо чесно говорити: в цих господарствах не завжди дотримуються санітарних, ветеринарних норм. А ще є проблема подвірного забою худоби, яка не вирішується вже тривалий час...

— А яка наша продукція може знайти в Євросоюзі свого споживача?

— Птахівництвом в України вже переважно займаються птахокомбінати. А це є гарантією безпеки, якості цієї продукції.

Подібне може статися і з молочною продукцією. Звісно, якщо сільськогосподарські підприємства активніше візьмуться за її виробництво. Саме вони здатні забезпечити належний контроль за якістю молока.

Якщо говорити про плодоовочеву продукцію, то її можуть виробляти і дрібні виробники. Головне, щоб вони дотримувалися відповідних технологій, використовували високопродуктивні сорти. Це забезпечить їм вихід на закордонні ринки. Навіть якщо ці ринки є європейськими.

— Якщо є проблема передпродажної підготовки аграрної продукції, то, може, варто прискорити створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів?

— Коли я говорю про створення умов і формування інфраструктури для належної передпродажної підготовки, то, передусім, маю на увазі об’єднання дрібних сільгоспвиробників у обслуговуючі, заготівельно-збутові кооперативи. Вони працюють не лише на етапі формування товарних партій. Ми вже маємо досвід, коли вони спрямовують виробників у відповідне русло ще на етапі обробітку землі, придбання насіння, засобів захисту рослин і виробництва сільгосппродукції.

Скажімо, проект «АгроІнвест» підтримує розвиток сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Широке» в Херсонській області. Він об’єднує більше сотні дрібних виробників, які вирощують перець, баштанні культури, помідори. На першому етапі ці виробники проводять спільні навчання, спільно формують програму виробництва. Кооператив визначає, скільки потрібно посадити перцю, дині, помідорів, яких сортів тощо. І надає своїм членам послуги із забезпечення відповідним насіннєвим матеріалом та іншими ресурсами.

Усе це необхідно для того, щоб формувати товарні партії однорідної продукції. А інакше її на потужних ринках не продати.

Більше того, зараз кооперативи будують невеликі плодоовочеві сховища. Вони потрібні для того, аби продукцію можна було охолоджувати, а отже, забезпечувати їй високу якість. Особливо це стосується овочів, кавунів тощо.

— Чи не спонукатимуть складні проблеми, пов’язані з вирощуванням та реалізацією плодоовочевої та м’ясо-молочної продукції, до того, що сільгоспвиробники змушені будуть надавати перевагу виробництву зернових та технічних культур?

— Я не думаю, що так станеться. Тому що ринок сільськогосподарської продукції вже сформований. І ми знаємо, що виробництвом зернових і технічних культур, як правило, займаються великі компанії.

Дрібні виробники не зможуть вижити, якщо займатимуться винятково виробництвом зернових культур, адже їх рентабельність не надто висока. У цьому сенсі вона суттєво поступається рентабельності виробництва плодоовочевих культур.

Сьогодні ми маємо думати не лише про збут свіжої плодоовочевої продукції, а й про її первинну переробку. Це може бути соління, квашення, консервування тощо. Наприклад, сьогодні ринок України у сухофруктах на 90% завантажений імпортною продукцією.

Тож є потреба освоювати не лише закордонні, а й внутрішні ринки. Ми маємо дбати не тільки про доходи, валютні надходження, а й про продовольчу безпеку країни.

Максим НАЗАРЕНКО.
Національний прес-клуб з аграрних
та земельних питань.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

Вихід газети у четвер. Вартість передплати:

  • на 1 місяць — 70 грн.
  • на 3 місяці — 210 грн.
  • на 6 місяців — 420 грн.
  • на 12 місяців — 840 грн.
  • Iндекс — 61119

Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.

Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net