Переглядів: 783

Президент «Срібної землі»

17 березня сповнилося 140 років від дня народження Августина Волошина (1874–1945), українського політичного і культурного діяча Закарпаття, греко-католицького священика

Слід, мабуть, нагадати, що Срібна земля — це поетична назва українського Закарпаття. Вона передає радісне, свіже, елегійно задумливе сприйняття цього краю, в якому сріблом виблискує сніг на гірських вершинах, сріблом переливаються гірські річки, сріблом дзвенять смереки...

У період між двома світовими війнами у ХХ столітті українські землі були по-ділені між кількома державами: Закарпаття перебувало у складі Чехословаччини. У 1938-у лідери Великобританії і Франції підписали з Гітлером та Муссоліні Мюнхенську угоду, за якою у Чехословаччини забрали чимало земель. На виконання цієї угоди частину української території з містами Ужгород, Мукачеве і Берегове мали передавати союзникові Гітлера — Угорщині. За таких обставин українці Закарпаття домоглися від чехів надання їм автономії.

22 листопада 1938 року було узаконено Карпатську автономію у складі Чехо-словаччини. У лютому 1939-го відбулися вибори до Карпатського автономного сейму, а 15 березня сейм проголосив повну державну самостійність Карпатської України і схвалив Конституцію (Конституційний закон, ч.1), яка визначила державний устрій (президентська республіка). Державною мовою визнано українську, державним прапором — синьо-жовтий стяг, гербом — сполучення крайового герба (ведмідь у лівім червонім колі й чотири сині та три жовті смуги в правому півколі) з національним (тризуб Володимира). Державним гімном став гімн «Ще не вмерла Україна». Президентом Карпатської України було обрано греко-католицького священика, громадського діяча, науковця, лідера Української народно-християнської партії Августина Волошина.

Августин Іванович народився 17 березня 1874 року в селі Келечині (нині Міжгірського району) в сім’ї сільського священика. У 1883—1892 роках навчався в ужгородській гімназії, а потім — на теологічному факультеті Будапештського університету, у Вищій педагогічній школі в Будапешті. Після закінчення останньої здобув звання професора математики та фізики, а у 1897-у одержав диплом учителя народних шкіл. Того ж року був висвячений на священика і став капеланом церкви в Ужгороді-Цегельні. З 1900 по 1917 роки працював професором Ужгородської вчительської семінарії, а з 1917-го по 1938-й виконував функції директора закладу. Активною політичною діяльністю почав займатися в 1917—1921 роках. Він був організатором і ке-рівником Народно-християнської партії, обирався від неї послом чехословацького парламенту, брав активну участь у створенні й діяльності товариства «Просвіта», Педагогічного товариства та Учительської громади. У жовтні 1938-го його призначено прем’єр-міністром автономної республіки Підкарпатська Русь (ця назва існувала до 26 жовтня 1938-го).

Уряд Августина Волошина одразу взявся за вирішення наболілих питань. Серед перших заходів планувалися земельна реформа, зміцнення таких галузей, як хліборобство та виноградарство. Особлива увага приділялася питанням електрифікації, розвитку шляхів сполучень, зв’язку. При цьому уряд мав чітку українську спрямованість. Про це, зокрема, свідчило опубліковане 27 жовтня 1938 року в газеті «Нова свобода» звернення Української народної ради «До всіх українців по цілому світі! До всіх українських партій, організацій, груп, товариств в Галичині, Буковині, Бессарабії, Наддніпрянській Україні, Канаді, Сполучених Держав Америки і взагалі до українців, де б вони не проживали». «Ми віримо, — говорилося у зверненні, — що великий 50-мільйоновий український народ підійме й надалі своє велике слово і не допустить, щоб наші віковічні вороги накладали на нас пута, знов садили нас у тюрми».

Проте, як підкреслюють історики та біографи, головним своїм покликанням Августин Волошин вважав педагогіку і дуже багато зробив для піднесення ос-віти та культури на Закарпатті. Він написав і видав власним коштом 42 книги. Це, здебільшого, підручники і посібники для народних шкіл, праці з педагогіки, соціального виховання, дидактики, психології, логіки, історії педагогіки, на яких виховувалося кілька поколінь закарпатців. Не сумніваючись, що колись буде Українська незалежна держава, Августин Іванович висловив свої міркування про пріоритети майбутньої української школи. Серед найголовніших назвав національне і релігійно-моральне виховання.

Волошин-педагог виховав сотні учнів, які працювали на освітянській ниві, проводили велику культурну, просвітницьку і громадсько-політичну роботу. До речі, серед них були й вихованці приватного сиротинця, який створив й утримував за власний кошт Августин Іванович. Значну увагу приділяв розвитку культури. За його словами, які наводять історики, «фундаментом держави є культура, що лучить елементи у державну цілість... Не тільки учитель може навчати, але може його навчати і виховувати і урядовець, вояк, промисловець».

Але більшість своїх задумів як науковець, педагог, державний діяч під час свого президенства на Срібній землі втілити він не зміг. Кажучи про це, науковці й біографи нагадують про обставини, що склалися. 6 березня 1939 року Гітлер остаточно окупував Чехословаччину. На Карпатську Україну одразу ж почала зазіхати Угорщина. Августин Волошин писав петиції до Гітлера із вимогами зупинити союзника-агресора. Але вже 18 березня 1939-го угорці за підтримки гітлерівської Німеччини окупували Хуст.

Після знищення державності закарпатських українців Августин Волошин був змушений емігрувати. З 1939-го по 1945-й жив у Празі, працював в Українському вільному університеті, де, ставши професором педагогіки, пройшов шлях від завідуючого кафедрою до ректора. У 1945 році, коли Прагу зайняли радянські війська, Августин Іванович був ув’язнений каральними органами СРСР і перевезений до московської Бутирської в’язниці. У цьому ж році помер за невідомих обставин, за офіційними даними — від серцевої недостатності.

...У 2002 році за визначну особисту роль у боротьбі за утвердження української державності указом президента України Августину Івановичу Волошину посмертно присвоєно звання «Герой України».

Людмила ШЕРШЕЛЬ.
«Укрінформ».
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

Вихід газети у четвер. Вартість передплати:

  • на 1 місяць — 70 грн.
  • на 3 місяці — 210 грн.
  • на 6 місяців — 420 грн.
  • на 12 місяців — 840 грн.
  • Iндекс — 61119

Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.

Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net