№ 22 (21493) четвер 20 березня 2014 року

Зазирнув на роботу до свого колеги. На робочому столі, поверх роздруківок, фотографій, візитівок, флешок, зламаних ручок та зім’ятих сигаретних пачок валялася пошарпана книж-чина. «Руководство по 7,62-мм пулеметам Калашникова ПК, ПКМ, ПКС, ПКМС, ПКБ, ПКМБ и ПКТ». Закладка, що стирчала із засмальцьованого букіністичного видання (глянцевий календарик з усміхненою дівчиною в строкатому віночку), різко дисонувала з похмурою назвою чтива. Поцікавився, розгорнув — «Часть вторая. Приемы и правила стрельбы из пулемета». «Освіжаю пам’ять, — флегматично пояснив товариш, — я ж був кулеметником...» Він промовив це без ніяковості, пафосу чи виклику. Спокійно й буденно. Як людина, котра просто вирішила відновити знання, що можуть знадобитися найближчим часом.

Шкіра, у якій
ми вчимося жити

За день до того, заскочивши до знайомих випити кави, побачив на дивані характерний набір предметів. Ксерокопії документів, акуратно впаковані у водонепроникну плівку, консерви, свічки, два ліхтарики, гірки запальничок та пальчикових батарейок, зарядні пристрої для мо-більних, металевий кухлик, аптечка... Мимоволі впіймав себе на думці, що таке специфічне асорті не викликало в мене жодних емоцій. Ніби дивився на плед чи плюшевого ведмедика. «Тривожний» рюкзак?» — риторично запитав я. «Ну...» — кивнув з усмі-шкою господар, потираючи виколоте на зап’ясті татуювання «In Re». «Новини є?» — поцікавилася хазяйка. Вона не уточнила, які, не було потреби. В її голосі не бриніла несмілива надія, розпачливий страх, істерична паніка. Слухаючи мене, вона мовчки складала в аптечку вікасол, пантенол, кетанов, бинти. Спокійно й буденно. Так само спокійно й буденно її чоловік після роботи, як на роботу, ходив на барикади. Без балаклави й біти, але в купленому втридорога бронику та мотоциклетному шоломі.

У вівторок в істерично-помпезній обстановці, яка за сценарієм дуже нагадувала події шестирічної давнини після окупації частини території Грузії, «властелін всія Росії» Володимир Путін підписав із самопроголошеними представниками «влади» Криму папір, яким проголошено входження автономії та Севастополя у склад РФ.

Показово, що на цю «історичну» подію так званий «мер» (обраний просто на мітингу) Севастополя Чалий прийшов у пошарпаному светрі, тоді як усі присутні аж світилися лоском і дороговизною. Та Путін прийняв і таке відверте нехтування протоколом та тиснув руки «партнерам», яких надалі, мабуть, і на гарматний постріл не підпускатиме до себе.

Голова Представництва Європейського Союзу, посол Ян Томбінський учора виступив із заявою щодо ситуації з правами людини в Криму.

Відтоді, як 27 лютого група озброєних осіб захопила будівлі Верховної Ради та Ради Міністрів Автономної Республіки Крим у Сімферополі, дедалі більша кількість громадян України стає жертвами серйозних порушень прав людини. Серед тих порушень, про які повідомлялося, — насильницьке зникнення людей, неналежне поводження та тортури, насильницькі напади на журналістів, обмеження свободи медіа, пересування та мирних зібрань.

Депутат Одеської обласної ради Олексій Гончаренко, який у часи найбільших випробувань, що постали перед Україною, проявив свою непохитну громадянську позицію, у власному блозі на сайті dumskaya.net закликав усіх до мужності:

«Скажу не популярну зараз, після того, як покидьки вбили нашого українського героя, річ. Треба терміново виводити українські війська з Криму. Я пропонував це у своєму блозі і в зверненні до влади 8 днів тому. Я розумів, що це важке рішення. Але затягування ситуації загрожувало найважчими наслідками — загибеллю людей. За 8 днів нічого зроблено не було. У результаті ми маємо першого полеглого героя.

Насправді  Путін  боїться  Заходу

Події, що нині відбуваються навколо України, стосуються не лише її, а всього світового порядку. Досвід України показує всім країнам, чи варто відмовлятися від ядерної зброї, якщо ти її вже маєш, чи від її створення.

У Будапештському меморандумі 1994 року США, Велика Британія, Російська Федерація, а дещо пізніше Китай і Франція гарантували Україні в обмін на добровільну відмову від третього у світі за потугою ядерного арсеналу суверенітет і територіальну цілісність. Чи варті чогось гарантії великих держав? Життя найближчим часом покаже…

Фішка останніх місяців — контроль за владою. В усьому і на всіх рівнях. Одеса не відстає.

На базі регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень за підтримки провідних вишів міста сформовано «Експертний контроль» Одещини. Фахівці з різних галузей (політологи, міжнародники, екологи, економісти і т. д.) вирішили об’єднати зусилля задля кращого майбутнього Одещини й України загалом. Засідатимуть двічі на місяць, щоразу розширюючи експертну сферу. Ключовим завданням своїх зібрань вважають розробку рекомендацій новій владі як на регіональному, так і на всеукраїнському рівнях, а також певний контроль за діями чиновників.

На презентації «Експертного контролю», крім обговорення ключових проблем (політична і со-ціально економічна ситуація в Україні, шляхи виходу з кризи, зовнішні загрози), учасники ініціативи спробували спрогнозувати, що «втратить» і що «виграє» Одещина, з огляду на ситуацію навколо Криму.

Апаратна нарада в облдержадміністрації, яку вперше провів на посаді голови ОДА Володимир Немировський, цього разу була присвячена винятково питанням життя громади, вже без звичного політичного підтексту та супроводу. Говорили про найболючіші проблеми, які переросли в хронічні, першою й найголовнішою серед яких став бюджет.

Донедавна слова «корупція», «зловживання» та «недоліки» з обласної трибуни не звучали, а реальний стан справ і здоровий глузд часто замінювали популістські рішення, на основі яких і складалися бюджети. Тепер мусимо розгрібати те, що нагородили.

Про те, на які гроші житимемо цього року, говорила на апаратній директор департаменту фінансів ОДА Марина Зінченко. Бюджет, наголосила вона, виконаємо лише при суворій економії на всьому. Щоб утриматися на плаву, доведеться затягнути паски, оптимізувати всі без винятку витрати, повністю відсікти нецільові. Обласні програми, під які традиційно закладалися гроші, після ретельної експертної оцінки було скорочено чи не на половину. Деякі з них стали роз-ділами у більших програмах, деякі — лише пунктами у таких. Все це, на переконання чиновників, відбудеться без шкоди для життя обласної громади. Заробітні плати бюджетники цього року отримуватимуть у повному обсязі, фінансово будуть забезпечені і всі інші захищені статті витрат.

Політична нестабільність змушує українських аграріїв прискорити пошук нових ринків для збуту своєї продукції

Напружена обстановка останнього часу неминуче змушує вітчизняних аграріїв замислитися про те, де вони продаватимуть свою продукцію. Багатьом з них доводиться оперативно переорієнтовуватися. Як швидко вони зможуть це зробити? Про це говоримо з керівником напрямку «Розвиток ринкової інфраструктури» проекту USAID «АгроІнвест» Миколою ГРИЦЕНКОМ.

— Нам потрібно розділити сільськогосподарську продукцію на дві групи, — розпочав розмову Микола Гриценко. — Перша складається із зернових та технічних культур. Це один блок питань, і це одні ринки. До другої групи входить плодоовочева продукція. А це вже інші ринки й інші проблеми.

Якщо ми говоримо про зернову групу продукції, то маємо сказати, що її ринки де-факто сформовані і вони майже не залежні від тих подій, які сьогодні відбуваються в країні.

На Міжнародному конгресі шевченкознавців, присвяченому 200-літньому ювілею Великого Кобзаря, який щойно відбувся у Києві, презентувалося, серед інших, цікаве видання «Тарас Шевченко у приватному житті: збірник статей» (Київ: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, 2014. — 280 с. з іл.).

Як ідеться в анотації, пропонована книжка містить статті «Шевченківської енциклопедії», що висвітлюють особистісні аспекти життя Тараса Григоровича. Автори прагнуть з’ясувати індивідуальні риси психіки Шевченка, ті важливі людські якості, що виявляються у ставленні до дітей та жінок (чи любив поет дітей, якого типу жінки його приваблювали, чи був щасливим він у коханні). Увагу читача мають привернути статті про зовнішність та стан здоров’я Шевченка в різні періоди його життя й, особливо, перші в шевченкознавстві спеціальні розвідки про його побут і побутові уподобання, зокрема про те, в яких помешканнях доводилося жити, який одяг носив, яка їжа йому смакувала, як ставився до матеріальних цінностей і грошей тощо.

Жодна держава не може жити без духовних ідеалів і національних пророків. Згадаймо, що для італійців беззаперечним авторитетом є Данте, для іспанців — Сервантес, для Німеччини — Гете, для французів — Вольтер, для англійців — Шекспір, для росіян — Толстой і Пушкін... Для українців, безумовно, — Тарас Шевченко.

Духовний ідеал для нашої держави — українська національна ідея, і в творчості Великого Кобзаря, і в його життєвій позиції ми знаходимо її концептуальні засади. Основними пріоритетами української національної ідеї є любов до рідної землі, до людей, які живуть на цій землі, любов до рідної культури, популяризація українства. Все життя Шевченко шукав відповіді на питання, яке вперше поставив у «Давидових псалмах»: «Хто ж пошле нам спасєніє, верне добру волю?» Тоді ж він знайшов і відповідь: «Обнімітесь брати мої, молю вас, благаю». І підтвердив її в кінці життєвого шляху. Дорогу до добра знайде лише об’єднаний народ.

У суботу, 22 березня, в Одеському художньому музеї продовжить роботу лекторій, приурочений до 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка.

О 13.00 тут розпочнеться лекція «Графіка Т.Г.Шевченка».

Естетичні смаки Тараса Шевченка почали формуватися ще із дитячого захоплення книжечками з «кунштіками», тобто гравірованими картинками. Навіть неперевершений поетичний талант не заслонив його справжнє покликання до мялярства, а особливо — до гравюри. Через неї Тарас Шевченко намагався «ширити славу славетних малярів, розповсюджувати поміж людей смак і любов до доброго, до прекрасного. Отсе моя молитва чистійша і вгоднійша чоловіколюбцеві-Богу, отся моя спроміжна і безкорисна послуга чоловікови. Отсе моє єдине і не перемінне простованнє. Сподіватися чого більшого мені не можна».

17 березня сповнилося 140 років від дня народження Августина Волошина (1874–1945), українського політичного і культурного діяча Закарпаття, греко-католицького священика

Слід, мабуть, нагадати, що Срібна земля — це поетична назва українського Закарпаття. Вона передає радісне, свіже, елегійно задумливе сприйняття цього краю, в якому сріблом виблискує сніг на гірських вершинах, сріблом переливаються гірські річки, сріблом дзвенять смереки...

У період між двома світовими війнами у ХХ столітті українські землі були по-ділені між кількома державами: Закарпаття перебувало у складі Чехословаччини. У 1938-у лідери Великобританії і Франції підписали з Гітлером та Муссоліні Мюнхенську угоду, за якою у Чехословаччини забрали чимало земель. На виконання цієї угоди частину української території з містами Ужгород, Мукачеве і Берегове мали передавати союзникові Гітлера — Угорщині. За таких обставин українці Закарпаття домоглися від чехів надання їм автономії.

Публічна бібліотека та її очільники: 1852—1882

Продовження. Початок у номерах за 11 січня та 6 лютого.

Антон Ашик (1852—1854)

Справу М.Н. Мурзакевича продовжив його наступник — енергійний Антон Бальтазарович Ашик (1802—1854), серб за походженням, який також перебував у штаті новоросійського генерал-губернатора. Раніше він був на службі у протеже графа Воронцова, керченського градоначальника І.О. Стемпковського. Останній захоплювався історією Причорномор’я, і подарував Одеській публічній бібліотеці прекрасно систематизовану колекцію із 400 видань з історії та археології краю. На момент призначення Ашик вже був автором кількох відомих досліджень з історії та археології Криму.

Серед конституційних прав, гарантованих громадянам, особливе місце займає право на охорону здоров’я та медичну допомогу (стаття 49 Основного Закону України). Відразу згадується відомий вислів: «Здоров’я — це ще не все, але що «все» без здоров’я?». Справді, особливо цінувати здоров’я починаєш тоді, коли захворієш. Сьогодні, мабуть, не зустрінеш жодної людини, яка не зверталася до лікарів за допомогою. Відтак, тема прав пацієнтів не втрачає актуальності. Тож зверну увагу на окремі права, які має особа при зверненні за медичною допомогою, і як ці права захистити.

Чи можуть
про хворобу не сказати?

Передумовою будь-якого лікування є отримання відповідної на те інформованої згоди пацієнта. Отже, лікар зобов’язаний пояснити пацієнтові у доступній формі стан його здоров’я, мету запропонованих до-сліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, в тому числі наявності ризику для життя і здоров’я, та отримати згоду пацієнта на лікування.

Найпідступнішою недугою, що призводить до сліпоти, є глаукома. Це група захворювань, яка має прогресуючий перебіг, спричиняє атрофію зорового нерва, поетапного погіршення поля зору та незворотну втрату зору. Сліпота при цьому настає непомітно, поступово та в більшості випадків безболісно. Саме це причина того, що пацієнти звертаються до лікаря, коли вже занадто пізно і повернути або зберегти зір стає неможливо.

Підсумкам проведеного на Одещині Всесвітнього тижня боротьби з глаукомою була присвячена прес-конференція завідуючого відділенням офтальмології Одеської обласної клінічної лікарні, головного позаштатного офтальмолога управ-ління охорони здоров’я ОДА, за-служеного лікаря України, доктора медичних наук Юрія Цісельського.

Щороку після сходження снігового покриву й настання теплої погоди без опадів починається пожежонебезпечний період. Відомо, якщо вчасно не приборкати лісові пожежі, вони можуть наробити багато лиха.

На жаль, незважаючи на профілактично-роз’яснювальну роботу фахівців ДП «Одеське лісове господарство», державної лісової охорони, інших служб у засобах масової інформації і серед населення, на початку пожежонебезпечного періоду — у березні—травні — традиційно виникає до 70% лісових пожеж, як за кількістю, так і за площею.

Малиновський райвідділ Одеського міського управління міліції інформує та попереджає, що останнім часом побільшало випадків заволодіння шахрайським шляхом особистого майна громадян, особливо похилого віку. Шахраї під виглядом соціальних працівників входять у довіру до людей, після чого зазіхають на їх майно та гроші.

У разі виявлення підозрілих осіб, які представляються соціальними працівниками, негайно звертайтеся до Малиновського райвід-ділу міліції (вул. Ак. Філатова, 23в) за телефонами 765—75—27 та 102, або до дільничних інспекторів. Дільничні пункти міліції розташовані за такими адресами: № 1 — вул. Варненська, 18/2, № 2 — вул. Космонавтів, 68, № 3 — вул. Гайдара, 38а, № 4 — вул. В.Терешкової, 17а (ринок «Черемушки»), №5 — вул. Академіка Філатова, 52, №6 — вул. Генерала Петрова, 76, №7 — вул. Іцхака Рабіна, 7, № 8 — Овідіопольська дорога, 8, №9 — вул. Єфимова, 19, №10 — Овідіопольська дорога, 8, №11 — Генерала Швигіна, 18а.

З нагоди національного свята Греції — Дня Відродження, яке відзначається 25 березня, та 200-ліття заснування в Одесі грецької таємної революційної організації «Філікі Етерія» у нашому місті відбудеться низка заходів.

21 березня, 19.00 — концерт, організований у рамках головування Греції в ЄС. Твори Глазунова, Равеля, Каломіріса, Папагеоргіу, Сісіліаноса, Теодоракіса прозвучать у виконанні Національного одеського філармонійного оркестру. Диригент — Хобарт Ерл, солістка — Міна По-ліхрону, Греція. (Великий зал філармонії, вул. Буніна, 15).

15 березня, у переддень дня святого Патрика, кілька десятків одеситів — шанувальників традиційного ірландського свята зібралися біля ротонди Міського саду, а потім про-йшлися вулицями.

День небесного покровителя Ірландії — святого Патрика — відзначають у багатьох містах світу. Одеса — не виняток. У зв’язку зі зверненням одеських правоохоронців уникати масових маніфестацій в умовах напруженості в Україні запланований спочатку маршрут довелося скоротити. Однак це аж ніяк не позначилося на святковому настрої «одеських ірландців». На свій міні-парад вони прийшли в традиційних зелених шатах і з символом святого Патрика — трилистою квіткою конюшини. І, звичайно ж, з національним ірландським музичним інструментом — волинкою, яка створювала гарний настрій.

15 та 22 березня на сцені Одеського академічного театру музичної комедії ім. М. Водяного — прем’єра найвідоміших бродвейських мюзиклів Джеррі Бока «Скрипаль на даху».

Мюзикл створений за мотивами п’єси Джозефа Стайна, написаної за розповідями класика єврейської літератури Шолом-Алейхема.

Громадська рада при Одеській облдержадміністрації відкрила телефон екстреної психологічної допомоги «Ми разом».

(048) 783-83-84 або (094) 94-123-84!

Тільки об’єднавшись, взаємодіючи з соціальними службами, залучивши максимальну кількість професіоналів з різних галузей життєдіяльності із громадських організацій, державних структур, навчальних закладів, ми зможемо стабілізувати соціально-психологічний стан людей.