№ 8 (21479) четвер 30 січня 2014 року

За подіями останніх днів в Україні якось нівелювалося поняття істинної суті — для чого врешті-решт збирався Євромайдан: просто змінити владу, як це було в 2004 році, чи змінити базис подальшого розвитку країни? Сама зміна прізвищ у владі, одних олігархів на інших, які рвуться на людських жертвах до перерозподілу державних коштів, нічого Україні не принесе. Надбудова у вигляді нової Української держави, яка закладена на старому радянському фундаменті, прогнила наскрізь, і її косметичний ремонт тільки відтягне агонію на деякий період. Змінювати потрібно все — від Конституції до системи планування території країни. Має бути суттєво оновлена вся управлінська еліта на всіх рівнях. У цьому зв’язку договір про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС може стати тим першим наріжним каменем, що сформує каркас нової України.

Український народ своїм прагненням до євроінтеграції ще раз довів, що альтернативи нема. Це підтверджено кров’ю! Разом з тим, Європейський Союз до цього часу розглядає Україну як третьосортну країну, з якою можна мати договір про асоціацію, аналогічний договорам з країнами Північної Африки.

Асоціація між Україною та Європейським Союзом і його державами-членами чітко визначає дві її основні цілі — поглиблення полі­тичної асоціації та поступова економічна інтеграція.

Найавторитетніші фахівці у галузі права та колишні по­літв’язні збиратимуть докази для cпеціального трибуналу за фактами порушення прав людини під час мирних протестів в Україні. Про це засновники комісії розповіли на прес-конференції 29 січня в прес-центрі Національної спілки журналістів України.

Мета створення комісії — розслі­дування порушень прав людини під час реалізації громадянами права на мирні зібрання, починаючи з 30 листопада 2013 року. Комісія — перший крок до трибуналу над злочинцями, винними у вбивствах, каліченні, катуваннях та викраденні громадян нашої країни.

«З вищою мірою відповідальності перед народом України, висловлюючи глибоке занепокоєння станом дотримання в Україні прав та свобод людини, беручи до уваги соці­ально-політичну ситуацію, що складається у державі, та необхідність термінового реагування, сьогодні, 27 січня 2014 року, у місті Києві, будучи повноважними учасниками установчих зборів, спільно оголошуємо про створення Комісії з розслідування порушень прав людини в Україні на постійній основі», — йдеться в установчому документі, який підписали засновники комісії.

Пам’яті  героїв  Крут

По цілому світі святкують річницю української революції. При цій нагоді, свідомо або й неусвідомлено, починають забронзовувати моменти, які є між собою несполучні, як вогонь з водою, моменти, які один одного виключають, як революція й еволюція, самостійність і автономія, ідеали нації й інтереси одного класу, національна свідомість і соціальний індиферентизм, власні сили й інтервенція ззовні, передрішення і непередрішенство.

На мою скромну думку, молодь двадцять років тому була щасливі­ша від молоді сучасної. Бо та молодь мала тоді справу з виразною і неприховуваною ментальністю двох поколінь. Тоді слово «так» означало тільки так, а «ні» — тільки ні; «ніби так, ніби ні» тоді не існувало. Сьогодні, в річницю великих подій на Україні, маємо вже діло з ментальністю трьох поколінь, що для сучасної молодої генерації становить чималу трудність. З двох можливостей завжди легше вибрати одну; коли ж появляється в нашому житті на чужині третя можливість, оте нелогічне «терціюм датур», це перешкоджає у виборі, зокрема такому чіткому як у 1918, 1938, а що ж і говорити про 1958, окутаний у мряковиння невідомого.

Міф перший:
«Підписання Угоди може одразу призвести до економічних ускладнень»

Спростування міфу:

Підписання Угоди про асоціацію саме по собі нічого не змінить. Підписання набуде чинності після її рати­фікації Верховною Радою України та згоди ЄС розпочати попереднє застосування Угоди. Це може зайняти кілька місяців. Однак очікується, що підписання Угоди матиме позитивний вплив на ставлення інвесторів та міжнародних ринків до України, адже воно прокладатиме чіткий шлях для майбутніх економічних реформ.

Прошу, якщо це можливо, оприлюднити мій погляд на розвиток подій в Україні, які набувають характеру незворотності й трагічних наслідків для незалежності держави та її територіальної цілісності.

Про можливість саме такого сценарію попереджали з перших днів існування нинішнього режиму поодинокі, чесні й незаангажовані українські ЗМІ.

Сьогодні усім ясно, що те, що відбувається, стало логічним наслідком невиваженої і несправедливої, насамперед соціальної, полі­тики режиму, неспроможності влади адекватно і справді в інтересах народу реагувати на численні ви­клики невблаганного часу.

Проведення різдвяних ярмарків — давня християнська традиція, особливо популярна в європейських країнах. В Одесі, на вулиці Німецькій (нині Новосельського) такі ярмарки відбувалися ще із середини ХІХ століття. Ця добра традиція була відновлена у 2010-у, після реставрації та відкриття собору Святого Павла (лютеранської кірхи).

Різдвяний ярмарок — некомер­ційний проект. Кошти, зібрані та зароблені під час цієї події, спрямовуються у дитячі будинки, лікарні  та інтернати Одеси. Цьогорічний ярмарок був цікавим і щедрим — за три дні вдалося зібрати 140 тисяч гривень.

В урочистій обстановці голова облдержадміністрації Микола Скорик передав для потреб Одеської обласної дитячої клінічної лікарні сучасний високотехнологічний електроенцефалограф «Нейрон — Спектр-2», кошти на придбання якого були зібрані під час третього благодійного дипломатичного Різдвяного ярмарку, що відбувся у нашому місті.

У церемонії передачі медичного обладнання взяли участь представники дипломатичних місій, акредитованих в Одесі.

Роман Кракалія. Радіоп’єса

Хрещена матір — Одеса.
Хрещений батько — 1941-й.

Перша дія

Рух потяга. Вирізняється звук коліс. Довгий гудок локомотива переходить у виття бомб, які падають. Вибухи. Плюскіт води…

Знову колеса — чітко, пришвидшено, довго. Тамбур вагона: характерне хряпання дверей, гримотять зі споду колеса, уривки якихось розмов, які — мимо, мимо… Уривок пісні раптово вривається і зникає, це сучасна пісня, українська (можливо, Анатолій Матвієнко або ж Святослав Вакарчук).

15 січня цього року, між святами Різдва й Водохреща (якраз, коли, за віруваннями, розкрилися Небеса), зупинилося серце видатної української майстрині народного живопису Анастасії Рак.

Незримою зигзицею полинула її душа до теплих барвистих виріїв, омріяних в її піднесено поетичних картинах на склі, пов’язаних із рідною Полтавщиною. У цих картинах відобразилося споконвічне прагнення українського народу до гармонійного буття. Саме оці омрі­яні вирії віддзеркалилися в характерному теплому полтавському колориті її творів, в яких оселилися Янголи й запанували дивосвіти.

24—25 січня у Великому залі Одеської обласної філармонії під керівництвом головного диригента та художнього керівника НОФО, народного артиста України Хобарта Ерла прозвучали увертюра «Еґмонд», Симфонія № 4 та Концерт № 1 для фортепіано з оркестром Людвіга ван Бетховена. Соліст — відомий британський піаніст Сем Хейвуд.

Перший твір у виконанні НОФО — увертюра до опери «Еґмонд» — написаний більше 200 років тому (1810) на тему однойменної героїчної поеми Гете. Її провідна ідея — «від мороку до світла». Граф Еґмонд — герой Нідерландів часів національної боротьби з іспанським владарюванням (XVI ст.). Похмурі, гнівно-застережливі, трагічні акорди вступу — ніби емоційна проекція нашої української дійсності. У контексті останніх подій виконання творів бунтаря Бетховена, перед­вісника романтизму, сприймалося не просто як данина високому мистецтву. Окремі бетховенські твори залишаються зразком сміливої громадянської позиції переконаного республіканця. Згадаймо епізод, коли після проголошення Наполеона імператором композитор знищив посвячення йому на партитурі Дев’ятої симфонії!

Завершився обласний етап Всеукраїнського конкурсу на звання «Вчитель року», який проводиться з 1991-го.

Попередній відбіковий етап пройшов у п’яти номінаціях: «Директор школи», «Географія», «Світова література», «Молодші класи», «Трудове навчання» та обласний конкурс «Кращий вчитель болгарської мови». У фінальний тур, який став відбірковим на всеукраїнський конкурс, вийшло 6 педагогів: директор одеської загальноосвітньої школи №44 І—ІІІ ступенів Олена Буйневич, вчитель початкових класів іллічівської загальноосвітньої школи І—ІІІ ступенів № 3 Ольга Дем’янова, вчитель російської мови та світової літератури Старокозацького навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів — гімназія» Білгород-Дністровського району Юрій Швачка, вчитель географії одеської загальноосвітньої школи №80 І—ІІІ ступенів Ірина Левченко, вчитель трудового навчання Нерубайського навчально-виховного комплексу Біляївського району Ольга Бухтій та вчитель болгарської мови Багатянскої загально­освітньої школи І—ІІІ ступенів Ізмаїльського району Світлана Радолова.

Всеукраїнське об’єднання ветеранів Одещини щиро і послідовно переймається пропагуванням Шевченкової спадщини в процесі патріотичного виховання підростаючого покоління і не тільки.

Природно, що визначні події, пов’язані з ім’ям Тараса Григоровича, щороку є ще однією нагодою до активізації такої роботи, пошуку нових форм спадщини Кобзаря. Скажімо, у день наро­дження Т.Г.Шевченка ми щорічно проводимо літературні читання. Запорукою їх успіху є те, що у складі нашої ветеранської лекторської групи не бракує відомих письменників та науковців. Уже традиційними стали і щорічні поїздки ветеранів з дітьми та онуками до Канева, місця перепоховання поета на Чернечій горі, з екскурсією через батьківщину Кобзаря — с. Шевченкове, інші місця, пов’язані з його іменем. За 18-річну історію діяльності орга­нізації в таких поїздках взяли участь понад тисячу одеситів та мешканців області.