Переглядів: 1081

Зона проїдання

Тільки шість областей України могли б прожити на самозабезпеченні. Решта отримують з держбюджету більше, ніж віддають

«А ми вас, дотаційних...»

Коли під час демонтажу барикад на столичній вулиці Лютеранській, як повідомляє «Инвест­Газета» (http://www.investgazeta.net/ekonomika/zona-proedanija-164683), її кореспондент намагався поговорити зі співробітниками «Беркуту», ті у відповідь заявляли: «Ми не хочемо вас слухати, ви нам зарплати все одно не платите — ви всі з дотаційних західних регіонів».

Це твердження — не власний винахід міліцейських політруків. Тезу про те, що східні регіони України годують західні, неодноразово повторювали багато представників влади, починаючи від мера Донецька Олександра Лук’янченка і закінчуючи екс-міністром соціальної політики Михайлом Папієвим.

Як показують підрахунки «ИнвестГазеты», це твердження безна­дійно застаріло.

За перші півроку 2013-го Донецька область отримала з держ­бюджету на 9,2 млрд грн асигнувань, дотацій і субвенцій більше, ніж у нього заплатила. Підсумок — 25-е місце загального рейтингу з двадцяти шести. Більше платежів з бюджету припало тільки на долю Києва — понад 11 млрд (26-е місце). А ось Львівська область опинилася на шостій позиції: за підсумками півріччя вона перерахувала до держ­бюджету на 356 млн грн більше, ніж з нього отримала. Втім, це далеко не рекорд. Краще бю­джетне сальдо серед усіх регіонів продемонструвала Харківська область — за шість місяців звідси до бюджету на­дійшло майже 7 млрд грн чистими.

Втім, абсолютні цифри не зовсім показові — як мінімум, вони не враховують розмірів регіонів. Тут доречніше порівнювати бюджетне сальдо в розрахунку на душу населення. Це змінює картину, але аж ніяк не кардинально.

Наприклад, на одного донеччанина за шість місяців минулого року припало 2126 грн, перерахованих області з держбю­джету, що відпо­відає 20-у місцю. Львів’яни — з показником 140 грн перерахувань до центрального бюджету — залишилися на шостому. Кияни також зберегли за собою 26-е місце — обсяг субсидій та дотацій з держбюджету в розрахунку на одного жителя столиці склав 4072 грн. Це — найгірший показник з усіх регіонів. Зате на першому місці несподівано виявилася Полтавська область. Регіон перерахував до бю­джету по 3757 грн в розрахунку на душу населення.

Рівняння на населення

Найпарадоксальніше, що розмір чистих надходжень від областей до держбюджету практично не залежить від величини валового регіонального продукту. У більшості випадків ці доходи корелюють лише з одним показником — чисельністю населення регіону. Іншими словами, основні джерела надходжень — це податок на доходи фізичних осіб та податки на споживання, той же ПДВ. Доходи промислових та інших підприємств часто «йдуть» за місцем реєстрації головного офісу — в столицю або в офшори.

У нашій оцінці ми не враховували, скільки приносять до держ­бюджету митниці того чи іншого регіону. З одного боку, за рахунок надходжень з митниці значною мірою дотуються 20 «збиткових» регіонів. З іншого — імпортні товари, які перетинають кордон в Одеському порту або в Чопі, більш-менш рівномірно розподіляються по всій території України (споживання імпорту хіба що трохи вище в прикордонних областях з огляду на коротке транспортне плече). Але загалом податки на імпорт, по суті, сплачують кінцеві споживачі — рівномірно по всій країні. Щоправда, з цієї картини, принаймні з великих покупок на зразок автомобілів, вибиваються Київ та інші великі міста (зокрема, це стосується імпорту авто). Але на загальну картину розподілу коштів це впливає несуттєво.

А ось експортні мита, за словами президента Центру ринкових реформ Володимира Ланового, на держбюджет взагалі майже не впливають: вони поширюються тільки на вироби зі шкіри, металобрухт та кілька інших дрібних товарних груп. Але в недалекому майбутньому Україна зобов’язалася скасувати і ці платежі.

Годувальники

За вирахуванням імпорту Україну, по суті, «годують» три області: Харківська, яка видобуває нафту і газ, Дніпропетровська, де видобувається за­лізна руда, й особливо Полтавська, в якій розвинутий видобуток і першого, і другого, і третього. Вони забезпечують бюджет значними сумами рентних платежів та плати за користування надрами.

До речі, Володимир Лановий за­значає, що Полтавська область до того ж є лідером з генерування доданої вартості. Розташовані на її території підприємства нафтопереробки, автомобілебудування та інші були побудовані відносно недавно — практично всі вони зберегли працездатне виробництво з радянських часів.

Крім цих трьох областей, «у плюс» в першому півріччі працювали лише Сумська, Черкаська та Львівська, а у Рівненській доходи і витрати практично рівні. Але тут, як видно з розрахунків, хороші результати пояснюються не стільки високим рівнем доходів, що генеруються до держбюджету, скільки порівняно низьким обсягом допомоги з центру в розрахунку на душу населення.

Збиткові

На відміну від нафти, газу або руди, видобуток вугілля в Донбасі прибутку бюджету не приносить — рентні платежі не стягуються через збитковість галузі. Навпаки, держава щороку витрачає по 12—14 млрд грн на підтримку гірняків, переважно компенсуючи різницю між ціною реалізації вугілля і його собівартістю. Цікаво, що така ж сума вийде, якщо скласти негативне сальдо розрахунків з держбю­джетом дев’яти західних і північних областей.

Вугільні дотації складають приблизно 30% всіх надходжень з держ­бюджету в Донецьку і Луганську області. Але навіть якщо їх не враховувати, ці ре­гіони залишаються глибоко дотаційними. По-перше, останнім часом сюди спрямовуються величезні інвестиції за різними «проектами державного значення» на кшталт будівництва доріг. По-друге, податкові відомства виявляють особливу прихильність до Донбасу. За півріччя, яке тут аналізується, до держбюджету з Донецької області надійшло 6,7 млрд грн податку на додану вартість, а відшкодовано було 8,7 млрд грн. Це абсолютний рекорд для всіх регіонів.

У той же час у розрахунку на душу населення дотаційність Донбасу менша, ніж у деяких західних областей — таких, наприклад, як Закарпатська, Тернопільська, Волинська та Івано-Франківська. Втім, лише в останньому регіоні від’ємне сальдо обумовлене значними дотаціями, що покривають збитковість місцевих бюджетів. Інші три опинилися в кінці списку через велику кількість бюджетних організацій — основний обсяг платежів з держбюджету тут становлять асигнування за захищеними статтями, як-от — зарплати.

Дуже специфічні показники у Києва. З одного боку, місто генерує близько 40% доходів держ­бюджету (без урахування митних), оскільки саме тут зареєстровані і сплачують податки багато українських підприємств. З іншого, субвенції та дотації на виконання функцій столиці, цільові платежі на будівництво метро, мостів і доріг, а також асигнування численним бюджетним організаціям з лишком перекривають надходження і перетворюють Київ у найбільш дотаційний регіон із 26, що розглядаються.

Щоб заробляли самі

Дотування одних регіонів за рахунок інших — звичайна для світової практики ситуація. «Україна — унітарна держава, а значить, для неї абсолютно нормальний постій­ний розподіл ресурсів між регіонами», — пояснює Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера.

Щоправда, тут є одне «але». Справа в тому, що практично в усьому світі бюджетні дотації спрямовані на те, щоб підтягнути економіку депресивних регіонів і в майбутньому зменшити їх потреби в дотаціях. Наприклад, у Мексиці гроші традиційно заробляли промислові і нафтовидобувні регіони, зосереджені на східному узбережжі і біля Мехіко. Але в останні два десятиліття більша частина грошової допомоги з центру системно вкладалася в розвиток сільського господарства і туризму — це дуже допомогло країні, коли державний нафтовидобувний сектор кілька років тому опинився на грані кризи.

В Україні все відбувається з точністю до навпаки. За рідкісним винятком обсяг дотацій визначається не структурними проектами, а швидкоплинною політичною ко­н’юнктурою. Простий приклад: за словами Олега Устенка, коли його фонд проводив аналогічне дослі­дження у 2010 році, результати були зовсім іншими: дотації з держбю­джету у розрахунку на душу населення були мінімальними у східних областях і максимальними — в західних, за винятком хіба що Львівської.

Повністю позбутися від ротаційності — нереально. Зменшити дотації і дати стимул до розвитку економіки могла б децентралізація бюджету. Принаймні, областям не потрібно було б спочатку відправляти велику частину своїх доходів у центр, щоб потім чекати їх повернення. «Проводити цю реформу потрібно. Але тільки поступово, створюючи стимули для того, щоб області вчилися заробляти більше, адже зароблені гроші залишаться в їх розпорядженні», — пояснює Володимир Лановий. За його словами, у світовій практиці регіонам залишають зазвичай саме ті податки, які стягуються на місцях. Водночас платежі, які справляються у бю­джет при імпорті, наприклад, імпортні мита чи акцизи, йдуть у центральну казну.

За останні 20 років подібні проекти десятки разів обговорювалися у ВР. Проте жоден з них не дійшов навіть до другого читання. Що не дивно. Адже коли кошти рухаються спочатку з регіону, а потім у регіон, на такому «русі» завжди можна непогано заробити. Крім того, такий «рух» — непоганий інструмент додаткового контролю за регіонами центром. У будь-якому разі під час останніх протестів прем’єр-міністр Микола Азаров дозволив собі прямо пригрозити блокуванням виплат Держказначейства західним областям — якщо ті продовжуватимуть мітинги протесту.

Артем ЗАХАРЧЕНКО.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net