Корупційний шашіль

Зокрема, Україна стрімко втрачає позиції за показниками сприятливості умов для ведення бізнесу в країні. Також Україна втратила за показником хабарництва. Як свідчить дослідження, державні установи та чиновники частіше вимагають від бізнесу сплати хабарів. Зловживання посадовими повноваженнями, таємні угоди і підкуп, як і раніше, завдають руйнівної шкоди діяльності різних співтовариств по всьому світу, зазначає у своєму звіті Transparency International.

Більше двох третин із 177 держав, охоплених індексом в 2013 році, набрали менше 50 балів на шкалі від 0 (найвищий рівень корупції) до 100 (відсутність корупції). За даними організації, перше місце в світі розділили Данія і Нова Зеландія: кожна з цих держав отримала по 91 балу. Афганістан, Північна Корея і Сомалі в 2013-у продемонстрували найгірші результати, набравши по 8 балів.

«Індекс сприйняття корупції за 2013-й показує, що всі країни, як і раніше, стикаються із загрозою корупції на всіх рівнях управління — від видачі дозволів на місцевому рівні до практичного виконання законів і правових норм», — заявила Уґетт Лабелль, голова правління Transparency International.

Згідно з індексом, Росія опинилася на 127-у місці, набравши 28 балів. Казахстан посів 140-е із 26 балами, а Україна — 144-е з 25 балами. Рейтингову таблицю колишніх країн Радянського Союзу завершують Туркменістан та Узбекистан, які поділили 168-е місце, набравши по 17 балів.

«Досвід держав, що мають най­кращі результати, явно показує, як прозорість сприяє підзвітності та забезпечує припинення корупції, — заявила Уґетт Лабелль. — Навіть країни, які досягли високих позицій у рейтингу, не подолали таких проблем, як «приватизація держави», порушення принципів фінансування виборчих кампаній і нагляду за виконанням великих державних контрактів, які, як і раніше, залишаються основними джерелами корупційних ризиків».

Індекс сприйняття корупції ґрунтується на експертних оцінках рівня корупції в державному секторі різних країн. Transparency International стверджує, що корупція в державному секторі залишається однією з найсерйозніших світових проблем, особливо в таких сферах, як діяльність політичних партій, робота правоохоронних органів і функціонування судових систем.

«Настав час зупинити тих, хто сподівається уникнути відповідальності за свої корупційні діяння. Прогалини в законодавстві та брак полі­тичної волі з боку урядів сприяє зростанню корупції як в окремих державах, так і в міжнародному масштабі, що вимагає від нас докласти ще більші зусилля в боротьбі з безкарністю корупціонерів», — наголосила Уґетт Лабелль.

У свою чергу, як повідомляє сайт http://dt.ua з посиланням на українське представництво Transparency International, головна проблема ділових кіл, вважають автори дослі­дження, полягає в монополізації бізнесу. Олігархічні клани активно перерозподіляють бізнес-ресурси між собою і витісняють з ринків прозорість та здорову конкуренцію; неможливість довгострокового планування бізнесу. В Україні власність стає все менш захищеною, перестають діяти єдині і незмінні правила ведення бізнесу для всіх учасників ринку, державні корупціонери відбирають бізнес. Процедури отримання дозволів на ведення бізнесу все більше корумпуються, процвітає хабарництво при взаємодії з державними органами, посадові особи, які приймають рішення, захоплюють контроль над фінансовими потоками.

«Непідписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС є банальним свідченням страху олігархічних бізнес-груп перед прозорою конкуренцією. Українські монопо­лісти не можуть вести бізнес за світовими стандартами. Саме тому вони обирають відомі механізми співпраці з корумпованими сусідами», — каже Олексій Хмара, виконавчий директор Transparency International Україна.