Андерс ОСЛУНД: Усі олігархи бояться «сім’ї Януковича»

Очевидно, що одна з останніх характеристик Більда про ситуацію в сучасній Україні ґрунтується на оцінках Ослунда: «Ця країна не рухається ні на схід, ні на захід. Вона рухається вниз».

На зустріч з «Українською правдою» Андерс Ослунд приходить, переповнений новинами з Києва — він уважно стежив за стотисячним мітингом у столиці й навіть помітив зміну логотипу на нашому сайті. Що чекає Україну після зриву асоціації, ми спробували дізнатися в Андерса Ослунда.

— Пане Ослунд, скажіть, як ви оцінюєте вчинок українського ке­рівництва зупинити європейську інтеграцію. Як це виглядає на Заході?

— Це виглядає погано. Я чекав, що Янукович приїде у Вільнюс без остаточного вирішення всіх питань, сподіваючись, що він зможе залишити Тимошенко у в’язниці й отримати підпис Євросоюзу під Угодою про асоціацію. Але зараз видно, що це він особисто не хоче підписувати угоду з ЄС. І проблема — не в Тимошенко, а в самому Януковичі і Росії.

— Може, Захід перегнув палицю стосовно Тимошенко? Янукович не захотів платити таку ціну за асоціацію?

— Це не питання Тимошенко, це питання принципу, що не можна тримати у в’язниці лідерів опозиції без законних на те причин. І що в таких реаліях було робити Заходу? Очевидно, якщо закрити очі на Тимошенко у в’язниці, то завтра і Кличко позбавили б права балотуватися через зміни податкового кодексу, і проти Яценюка порушили б якусь справу...

— Та з асоціацією чи без, уже зрозуміло, що Тимошенко все одно залишиться у в’язниці...

— Янукович хотів отримати полі­тичний приз і нічого не робити. Урок, який підніс йому Євросоюз, полягає в тому, що виконання принципів важливе перед тим, як підписувати угоду. ЄС не наполягав на принципах, коли Греція увійшла до ЄС у 1980 році. І в результаті Греція ніколи не грала за правилами. Що відбулося у підсумку, знають всі.

Коли ЄС зрозумів, що помилився щодо Греції, він наполягав на принципах при вступі Іспанії та Португалії. І там вийшло набагато краще. Коли сформувалася зона «євро», Італії та Греції дозволили вступити туди без виконання належних умов — з очевидними наслідками.

ЄС має можливості впливати на поведінку партнера до підписання угоди — і в Європи залишається набагато менше важелів уже після підписання. Але, насправді, це програш Януковича, що він не зможе підписати асоціацію. І йому нема сенсу розраховувати на поблажки: ЄС і далі наполягатиме на виконанні умов — звільнення політичних лідерів та ухвалення закону про прокуратуру.

— Може, Янукович особисто якраз не надто засмутиться, отримавши політичну і матеріальну підтримку з Росії?

— Ми не знаємо, що він отримав. Але головне для Януковича сьогодні питання — як перемогти на виборах 2015 року. Зараз таких можливостей існує набагато менше. А після євромайдану демократія в Україні буде набагато сильнішою, ніж це здавалося ще тиждень тому.

А сам Янукович зараз у глухому куті. Дивно, як він цього сам не розуміє! Це — економічний глухий кут. Цифри жахливі. Україні потрібна девальвація гривні в наступному році. Причому якомога швидше.

— Наскільки глибока девальвація?

— Сказати сьогодні це неможливо. Глибина залежить від того, як і коли буде робитися девальвація.

— Який реальний курс гривні до долара?

— 9,5—10 гривень за долар. Але якщо девальвація відбуватиметься під тиском нових факторів — наприклад, труднощів України з погашенням держборгів, то знецінення може відбутися набагато швидше і безконтрольніше. У разі паніки глибина може сягати до 50 відсотків. Згадайте, як два роки тому в Білорусі девальвація становила 70 відсотків.

— Хіба Асоціація з ЄС могла ви­рішити для Януковича питання фінансової кризи, що насувається?

— Януковичу потрібно було за­йматися економічними проблемами. Але він вже три роки цього не робить. В України величезний платіжний дефіцит — 8 відсотків ВВП, удвічі більше, ніж повинно бути. І величезний дефіцит бюджету — 6 відсотків. Держборг — 40 відсотків ВВП, а сам ВВП знижується вже п’ять кварталів поспіль. Інвестиції також знижуються. Складно вигадати гіршу економічну політику, ніж та, яку веде Янукович в Україні!

— Може, Росія запропонувала Януковичу перекрити цей дефіцит?

— Подивіться, Лукашенко отримав величезні гроші з Росії два роки тому, йому виділили 20 мільярдів доларів, але зараз він їх витратив, і йому потрібні ще більші суми.

У Януковича схожа ситуація. Компанії, близькі до «сім’ї Януковича», скуповують державні та приватні підприємства за дуже низькими цінами. Чим гірша економіка в Україні, тим дешевше «сім’ї Януковича» купувати активи. Думаю, це його головна мета. Вона пояснює, чому він не заклопотаний виправленням ситуації в економіці України.

— Але якщо «сім’я Януковича» володітиме підприємствами у країні-банкруті, то вони нічого не коштуватимуть. Відтак, у нього має бути хоча б «шкурна» зацікавленість...

— Головне питання для Януковича: що станеться особисто з ним. Коли нарешті українські громадяни зрозуміють, що він нічого не робить для народу, а тільки для своєї «сім’ї»?

Головне для Януковича — захопити якомога більше українських підприємств. Держзакупівлі розподіляються серед друзів президента, а «відкат» може сягати половини суми контракту. В уряді домінують ставленики сина президента Олександра Януковича. Але при такій політиці неможливо мати європейські цінності!

Котирування на біржі в Україні з початку 2011 року знизилися на 70 відсотків. Це турбує Януковича? Ні, зовсім ні! Податковий кодекс заохочує трансфертні ціни, і великі корпорації показують збитки, тому що всі прибутки залишаються за кордоном, і податкова й міноритарні акціонери нічого не отримують.

Єдині підприємства, які ще котируються на ринку акцій — це сільськогосподарські компанії, що розміщувалися на біржі в Польщі, які не пов’язані з «сім’єю» та олігархами Януковича.

Все, що робить Янукович, — це тупикова економічна політика. Питання, коли український народ нарешті зрозуміє, що головне в житті — це не питання Заходу або Сходу, а нормальної економічної політики.

Всі українські олігархи сьогодні бояться «сім’ї Януковича»

— Що входить в список ваших рекомендацій Україні, крім девальвації курсу?

— МВФ твердить про це вже три-чотири роки: введіть більш гнучкий валютний курс, проведіть підвищення цін на газ, щоб не було величезного дефіциту «Нафтогазу», і скоротіть дефіцит українського бюджету.

Очевидно, чому Янукович не хоче цього робити, — йому це невигідно економічно. Хтось в Україні купує газ по 53 долари і продає по 450 доларів. Цей чийсь інтерес і захищає Янукович. А девальвація неприйнятна для нього, тому що вона непопулярна серед людей, які нібито відчують себе біднішими. Насправді, люди вже бідніші!

— Якщо Янукович піде на девальвацію або підвищення тарифів, він явно програє вибори. А це не входить в його плани...

— Якщо він не піде на девальвацію і підвищення тарифів, то відбудуться драматичніші процеси. Буде бурхлива фінансова криза. Така криза трапиться набагато пізніше, ніж очікується, але розвиватиметься вона набагато швидше, ніж можна передбачити. І чим пізніше вона почнеться, тим гірше вона протікатиме.

— Янукович шукав фінанси на Заході, але ніхто не обіцяв йому грошей. Чому?

— Звичайно, йому ніхто не дасть грошей — так само, як і Лукашенку нічого не дають. Янукович зараз дедалі більше схожий на Лукашенка — й економічно, і політично.

— Наскільки сильним був тиск Росії на Януковича?

— Це був явний тиск. Сергій Глазьєв в Ялті сказав, що Україна від вступу у Митний союз отримає 10 мільярдів доларів у рік за рахунок нижчих цін на газ.

Це типова політика Росії щодо Білорусі — дати 10 мільярдів привілеїв, щоб Білорусь залишилася в Митному союзі. Це дуже погана політика як для Росії, так і для Білорусі. Навіщо Янукович робить ту ж помилку, що і Лукашенко — це складно збагнути.

— Що реально Україні вигідніше — Митний чи Європейський союз? Ви можете пояснити з цифрами в руках?

— Все дуже очевидно. Європейський ринок у 10 разів більший від російського. І російський ринок досить закритий. Митний тариф там у середньому 10 відсотків, тоді як в України вже 5 відсотків. Це означає, що погані радянські підприємства в Україні ще трохи проживуть, але нових інвестицій буде набагато менше.

Інститут економічних досліджень та Київська школа економіки довели, що в разі підписання Україною асоціації, ВВП підвищується на 12 відсотків. Натомість ВВП знижується на 4 відсотки, якщо Україна вступить у Митний союз. При цьому, у випадку асоціації, експорт зросте на 46 відсотків.

— Але один з аргументів влади — українська продукція не затребувана на європейському ринку. Хіба вони не праві?

— Якби Україна підписала асо­ціацію, була б асиметрична лібералізація торгівлі. ЄС протягом півроку прибрав би 98 відсотків усіх тарифів. Тоді як Україна ще багато років могла б тримати певні тарифи. При цьому існує багато хороших підприємств в Україні, які можуть експортувати свою продукцію. Та головне інше — у випадку асоціації в Україну надійшло б більше іноземних інвестицій, адже інвестори тоді знали б, що їх підприємства отримають доступ на європейський ринок.

— Що вигідніше для олігархів? Для Ахметова і Фірташа, наприклад?

— Думаю, що всім вигідніша угода з Євросоюзом. Перша причина — тому, що всі олігархи бояться «сім’ї Януковича», яка може забрати їх підприємства. Друга причина — це протекціоністські атаки з Росії. Жоден експортер з України не почувається безпечно в Росії. І третє — в олігархів є шанс збільшити експорт в Європу.

Переваги на європейському ринку набагато більші. Якось, багато років тому, один з олігархів мені сказав: «У мене нема підприємств в Росії і є підприємства в Європі. Єдине, що у мене є в Росії, — це конкуренція».

— В чому сенс проекту «Митний союз», ви для себе зрозуміли?

— Для Путіна це просто неоімперіалістичний проект. Економічно це невигідно для всіх. Казахстан зараз незадоволений, Назарбаєв пішов у Митний союз, думаючи, що у Путіна нічого не вийде. Лукашенко це робить тільки для того, щоб отримати гроші від Путіна. Білорусь — кращий виробник радянських товарів, які поки ще можна продати в Росію. Але Україна вже не виробляє стільки радянських товарів.

Єдиним мотивом вступу в Митний союз для Януковича може бути отримання грошей. Але це буде набагато гірше для економіки України, ніж це спричинило наслідки для Білорусі.

— Ви вважаєте, відмова Януковича від асоціації — це перемога Путіна?

— Це Піррова перемога. Україна не вступить у Митний союз. Тоді Путін не захоче знижувати ціни на газ. І Азаров сказав, що наразі нема конкретних обіцянок від Росії щодо газу, є тільки обіцянка відновлення доступу до російського ринку.

Те, що зараз сталося, — це повернення до стартової точки, до розмови Януковича і Путіна в 2010 році. Вони сьогодні знову перебувають у Харкові квітня 2010 року, і не далі.

Сергій ЛЕЩЕНКО.
Джерело: www.pravda.com.ua.