Почуйте, владоможці, громадян

Звичайно, серед приїжджих є немало і тих, хто розуміє, що треба поважати ту країну, в якій захотів жити, що треба поважати її народ, мову та звичаї. Але у них переважає любов до своєї покинутої батьківщини, і цю ностальгію вони передають своїм дітям та онукам. Тож іноді не одне покоління має змінитися, щоб їхні нащадки відчули любов до України, вболівали за нею всією душею.

Та в Україні ще зостався хребет із тих людей, батьки, діди та пра­діди яких народилися в Україні і вболівають за її долю.

Чому ми хочемо в Європу? Бо там народ більше захищений від свавілля влади.

Ми незадоволені урядом. Це не перший уряд, яким невдоволена Україна. А чому? Бо щоразу уряд призначає президент, а парламент пасивно підтримує.

Не знаю, як це робиться в інших країнах, але й там нерідко йдуть у відставку уряди. Та я читала, як в одній західній державі замість терміново знятого уряду поставили тимчасовий технічний і він за рік розрахувався зі всіма боргами, підвищив рівень життя в країні.

Я колись вже пропонувала, щоб міністрів вибирали серед працівників тої галузі, де вони працюють. Наприклад, зібрали ректорів вишів та інших працівників освіти, і нехай вони вислухають претендентів на пост міністра освіти, їхні плани на розвиток галузі та виберуть собі очільника таємним голосуванням. І так вибори у кожній галузі. Головне, щоб майбутній міністр не тільки знав свою справу і міг удосконалювати розвиток галузі, але й був чесною і порядною людиною, яку знали б в Україні змалечку і могли довіряти, щоб шанував державну мову, піклувався про розвиток мов інших націй, якщо він міністр освіти.

Нам вже набридло, що президенти призначають міністрів, які влаштовують їх особисто, а не народ. Невже не розуміють, що краще працювати з чесними високого класу фахівцями, ніж з покірними бездарними або посередніми спе­ціалістами тільки тому, що вони з їхніх партій?

Очолювати ж кабінет міністрів, переконана, повинен фаховий економіст, вибраний уже новими міністрами.

Знімати з посади міністра до­строково теж повинні представники відповідної галузі, якщо він не справляється з роботою, не виконує обіцяне. Втім, і захистити свого міністра від несправедливого зняття з посади теж повинні мати право працівники галузі, бо їм видніше.

Щоб мати нормальний уряд, треба не ділити квоти між партіями, а оголосити конкурс на міністерські посади і через якихось два тижні провести вибори міністрів. А двох тижнів досить для того, щоб кандидат зміг скласти план роботи, бо якщо людина фахово працює в своїй галузі, то давно має свої ідеї і знає, що треба робити, щоб реформувати її.

Ще треба першочергово замінити всіх працівників антикорупційних комітетів. Слід обрати нових людей і міняти їх кожні три роки. А вибирати їх повинні на різних підприємствах робітники таємним голосуванням, а в освітніх закладах — студенти старших курсів.

Це треба робити одночасно з виборами міністрів, бо ніякі президенти з міністрами не справляться з роботою, якщо корупція буде процвітати і державу будуть обкрадати через різні тендери та махінації за допомогою хабарів.

Треба, щоб газети мали рубрику, в якій прості люди пропонували свої зміни законів в Україні, а також висловлювали свою підтримку чи незгоду з висловленими пропозиціями. І коли Верховна Рада буде узаконювати найкращі пропозиції, то ми матимемо найкращі закони у світі і Європа братиме з нас приклад. А поки що нам треба брати з неї приклад, і насамперед — нашому парламенту.

Щодо грошей. На підтримку нашої економіки їх у Євросоюзу слід брати тільки при новому уряді, бо цьому уряду довіри нема.

Людмила НАДІЄВА.
м. Одеса