Переглядів: 838

Больові точки вищої освіти

Нечіткі схеми фінансування, «ручне» управління бюджетними ресурсами, недостатня розвиненість методик онлайн-освіти, низька конкурентоспроможність з європейськими вишами — основні, на думку експертів, проблемні місця української системи вищої освіти. Про це вони говорили в рамках «круглого столу» «Фінансування вищої освіти: світова практика та українська дійсність», організованого в Одесі в прес-центрі «Паритет» Центром соціально-економічних досліджень CASE Україна.

За обсягами фінансування вищої освіти у відсотках ВВП Україна посідає одне з провідних місць у Європі, на рівні скандинавських країн, які традиційно лідирують в освітніх витратах. У середньому країни ЄС витрачають на вищу освіту 1,3% ВВП з державного бю­джету. В Україні у 2010 році цей показник склав 2,3% ВВП, у 2011-у та 2012-у — на рівні 2%.

Економіст CASE Україна Ірина Орлова зазначила, що, за даними Державного комітету статистики, на тлі загального розподілу ресурсів українська вища освіта отримує значну частку коштів від держави. «Але проблема полягає в тому, наскільки прозоро ці гроші розподіляються між університетами і наскільки ефективно вони використовуються вишами. На відміну від країн ЄС, де розподіл державного фінансування в більшості випадків відбувається чітко і прозоро, найчастіше — на основі формули, в Україні досі діють непрозорі схеми фінансування, які можна характеризувати як ручний режим розпо­ділу коштів», — вважає експерт.

Дещо іншу точку зору висловив старший викладач кафедри світового господарства і міжнародних відносин Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова Михайло Борисов. Він зауважив, що в одеських ВНЗ сьогодні відбувається тотальне державне недофінансування, що виявляється в перебоях з виплатами і так напівжебрацьких зарплат викладачів, затримках стипендій, відсутності фінансування поїздок на наукові конференції тощо. Михайло Борисов також констатував, що вже не перший рік по всій країні контрактники вносять плату за навчання не на банківські, а на казначейські рахунки вишів державної форми власності. «Це означає, що гроші, які ВНЗ заробляють за рахунок студентів-контрактників, надходять у державний бюджет, а виші їх використовувати не можуть. Ще кілька років тому за рахунок цих коштів ВНЗ виживали, зараз ми цих грошей не бачимо», — додав представник ОНУ.

Згоден з колегою і проректор з фінансової та адміністративної роботи Одеського національного медичного університету Сергій Луцьков. Основною проблемою сьогодні він бачить надходження грошей, зароблених вишами, у систему державного казначейства. Така система блокує господарську діяльність ВНЗ. Але справа в тому, що саме казначейство тільки акумулює кошти, які надходять як на спецрахунки вишів (гроші, зароблені вишами), так і гроші, що надходять з держбюджету, але розпоряджатися ними казначейство не може. «Розпоря­джається цими грошима на свій розсуд уряд в особі Міністерства фінансів. І справді, сьогодні ця ситуація дуже складна, оскільки виші не можуть скористатися своїми ж грошима в системі казначейства, щоб оплатити роботи, послуги тощо. На мій погляд, вирішити цю проблему може тільки уряд, і ви­рішувати її треба оперативно», — підсумував Сергій Луцьков.

Проректор з наукової роботи Одеського національного економічного університету Анатолій Ковальов справедливо зауважив, що зараз існує проблема не тільки за­тримки зарплат і стипендій, а й проблема мізерного фінансування наукових досліджень університетів. «Як член експертної комісії при Міністерстві освіти можу сказати, що близько 120 цікавих дослідницьких проектів були представлені цього року на конкурс, однак вони не будуть профінансовані міністерством навіть частково — через нестачу коштів, фінансуються лише теми, які були розпочаті два-три роки тому», — додав він.

Про те, що сьогодні скорочується не тільки бюджетне фінансування ВНЗ, але й приватне (від студентів-контрактників), зазначила старший науковий співробітник Одеського національного економічного університету Тетяна Корольо­ва. Йдеться про те, що кількість вступників в останні роки скорочується: з 2010-го випускників вишів більше, ніж тих, хто до них вступає. «Це відбувається через демографічну кризу: діти, що народилися з середини 1990-х, коли народжуваність різко впала, зараз досягли віку абітурієнтів. З огляду на це, виші поставили за мету ефективно управляти тими ресурсами, які до них надходять. Ми розробили методику, спрямовану на ефективне управління грошовими потоками, та запрошуємо наших колег з інших ВНЗ ознайомитися з нею і визначити можливості впровадження її у себе», — запропонувала Тетяна Корольова.

Дивитися у бік високих технологій радить незалежний фінансовий консультант OVB Holding AG Євген Д’яконов. Він звернув увагу на те, що сьогодні ВНЗ конкурують з інтернет-навчанням, такими онлайн-системами, як, наприклад, Coursera. «Університетам варто задуматися про те, як уже сьогодні витримувати таку конкуренцію і в чому їхня конкурентна перевага», — радить він.

Солідарний з експертом і представник громадської організації «Вільна освіта» Дмитро Войтко. Він, зокрема, зауважив, що світова практика така, що вже не тільки топ-університети світу, але й багато інших присутні в онлайн-системах освіти, привертаючи в такий спосіб до себе студентів. «Наскільки українські університети готові розвивати напрямок онлайн-освіти? Особливо зараз, у ситуації з перебоями в бюджетному фінансуванні, виші повинні почати привертати до себе увагу, не чекаючи, що студенти до них прийдуть самі», — резюмував Дмитро Войтко.

Актуальність проблеми конкурентоспроможності українських ВНЗ керівник навчально-наукового центру Одеської національної академії зв’язку ім. О.С. Попова Віктор Русаловський зазначив: «В Одеській національній академії зв’язку вже кілька років є програма навчання англійською мовою. Таким чином, ми залучаємо більше студентів, у тому числі іноземних. Крім того, ми не чекаємо, коли талановиті абітурієнти прийдуть до нас самі, а шукаємо їх у школах. За погодженням з низкою шкіл Одеси ми відкрили там так звані IT-класи. У цих класах наші викладачі, а також магістри, в рамках практики, проводять факультативні заняття для школярів», — розповів Віктор Русаловський.

Довідково. «Круглий стіл» «Фінансування вищої освіти: світова практика та українська дійсність» був презентований у рамках проекту «Популярна економіка: моніторинг реформ», який реалізується Центром соціально-економічних досліджень CASE Україна і підтримується Інститутом відкритого суспільства. Основна мета проекту — винести кваліфіковану дискусію про розвиток держави за вузьке експертне коло, і побудувати «діалог з громадськістю».

CASE Україна (www.case-ukraine.com.ua) — незалежна неприбуткова громадська організація, яка проводить економічні до­слідження, аналіз та прогнозування макроекономічної політики. CASE Україна є наступником проекту макроекономічних реформ Гарвардського інституту міжнародного розвитку, який працював в Україні з 1996 до 1999 років. Починаючи з 1999-го працює як україн­ська незалежна неурядова організація.

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net