Переглядів: 823

Наймані, але не безправні

З початку 2013 року Україну накрила рекордна хвиля боротьби найманих працівників за свої права. Про це свідчать дані моніторингу протестів, репресій та поступок Центру дослідження суспільства (ЦДС). У січні—жовтні в країні відбулася 331 акція на захист прав найманих працівників, що становить 11% від усіх протестів за цей період. Це більше, ніж за будь-який попередній рік моніторингу ЦДС. У 2012-у було зафіксовано 255 таких протестів (7% від усіх протестів), у 2011-у — 231 (10%), у 2010-у — 184 (8%).

Кількість протестів за права найманих робітників збільшилася за рахунок локальних виступів трудових колективів.

Як і в усі попередні роки моніторингу, найактуальнішим питанням для найманих працівників в Україні залишається повернення заборгованої зарплати — його порушували під час 43% протестів. На другому місці — захист їхніх прав — 31% виступів. На таких акціях люди вимагали покращення умов праці, надання належних їм пільг, протестували проти незаконних звільнень, тінізації зарплати. З початку 2013-го різко зросла частка протестів проти закриття підприємств — до 21% проти 13% торік. Виступи проти рейдерських захоплень підприємств та безробіття посідають четверту й п’яту сходинку відповідно. Усі ці дані свідчать про відсутність покращення в економічному становищі найманих працівників, попри гучні, але абсолютно нереалістичні заяви найвищих ешелонів влади про якнайшвидшу ліквідацію заборгованості. Очевидним є і продовження деградації еконо­міки України та посилення її тінізації, незважаючи на запевнення тих же найвищих чиновників про посилення боротьби з цими тенденціями.

Окремі акції протесту можуть тривати тижнями і набувати не типових для України форми. За даними ЦДС, найдовшим у цьому році був страйк працівників компанії «Чисті матеріали» у Броварах Київської області, який розпочався 28 січня і тривав, як мінімум, до 15 лютого. Люди вимагали підписання колективного договору, виступали проти затримки зарплати, понаднормової роботи в нічні зміни, поганих умов праці та відсутності доплати за шкідливість. Одним із найдовших і не типових для України був протест працівників Дунайського пароплавства в Ізмаїлі Одеської області. Щонайменше з 7 по 23 травня тривав так званий «італійський страйк», коли робота виконується чітко за інструкціями, а це означає, що вона значно сповільнюється. Страйкарі вимагали виплати семимісячної заборгованості із зарплати та протестували проти жахливих умов праці — відсутності опалення взимку, недотримання санітарно-гігієнічних умов та техніки безпеки, не забезпечення спец­одягом, гарячим душем тощо.

Більшість протестів (53%) відбувається за винятково неформальних аполітичних ініціатив самих працівників. Навіть профспілки, як організації, що насамперед мали б мобілізовувати робітників на захист їхніх інтересів, взяли участь у менш ніж чверті таких акцій (24%).

Незмінною є байдужість до захисту прав найманих працівників з боку полі­тичних партій. З початку 2013-го вони долучилися лише до 13% таких акцій. При цьому їх участь у протестах загалом майже втричі вища (35%). Ще менше підтримують найманих працівників громадські організації — лише у 12% випадків (проти 22% у протестах загалом). Показово низькою є участь у захисті прав найманих працівників крайніх правих партій, організацій та груп — вона становить лише 6% (проти 22% у протестах загалом). Їх зацікавленість у соціальних питаннях, очевидно, залишається переважно декларативною.

Найбільшу ж зацікавленість у захисті прав найманих працівників, окрім самих найманих працівників та їх професійних спілок, проявляють ліві партії, організації та групи — їхня участь у цих протестах майже вдвічі вища за участь у протестах загалом (19% проти 10%).

І все ж, загальна участь усіх можливих союзників у протестах найманих працівників є низькою. Відтак останні для відстоювання прав в умовах погіршення соціально-економічного становища змушені покладатися насамперед на власні сили.

Довідково. Такий моніторинг проводиться Центром дослідження суспільства з жовтня 2009 року. Це унікальний проект з систематичного збору інформації про всі (незалежно від тематики та чисельності) протести, репресії та поступки у відповідь на протести, що відбуваються в реальному часі на всій території України на основі моніторингу понад 190 національних, обласних й активістських веб-медіа. Метою даного проекту є об’єк­тивне вивчення протестної активності та суспільних рухів в Україні і доведення до відома широкої громадськості цієї інформації з метою захисту права на мирні зібрання та привернення уваги до низових соціально-економічних протестних ініціатив.

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

Вихід газети у четвер. Вартість передплати:

  • на 1 місяць — 70 грн.
  • на 3 місяці — 210 грн.
  • на 6 місяців — 420 грн.
  • на 12 місяців — 840 грн.
  • Iндекс — 61119

Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.

Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net