«Балаганівські» всезнайки

«Наша команда створена в 2010 році. Тоді діти ще навчалися у восьмому класі, зараз вони — одинадцятикласники. За весь цей час основний склад учасників не мінявся, що, до речі, велика рідкість для шкільних команд. «Балаган» уже був переможцем кубка України із «Що? Де? Коли?» у 2011-у серед молодших учасників, чемпіоном країни того ж року з «Брейн-рингу» (змагання, суть якого — зметикувати правильну відповідь раніше від команди-суперника) та бронзовим призером кубка Європи з «Брейн-рингу» в 2012-у», — розповіла тренер команди Галина Потапова, вчителька історії ЗОШ № 121.

«Досвід у нас вже є — наша команда бере участь у різних змаганнях з 2010 року. Інтелектуальні ігри розширюють кругозір. Складно відповісти, чи допомагає це у навчанні, але для загального інтелектуального розвитку це завжди великий плюс. Щонайменше — цікаво й досить весело, бо дізнаєшся багато нового, знайомишся з неординарними людьми, знаходиш друзів», — зазначила після змагань капітан команди «Балаган» Анна Чех.

Виявляється, розумниками не народжуються. «Ходячих енциклопедистів» готують у спеціальних клубах. У нас це Одеський міський інтелектуальний клуб «Ерудит» імені В. Я. Мороховського. Його засновником ще в 1983 році виступив відомий Борис Бурда. В «Ерудиті» за­ймаються всі охочі — і дорослі, й діти. А вже пізніше на базі гуртка при центрі дитячої творчості (який відкрився в 2000-у) організували суто шкільний інтелектуальний клуб «Еврика» (хоча з часом, коли учні підросли й вступили до вишів, клуб став студентсько-шкільним, а згодом ще й молодіжним). Деякі вихованці «Еврики» грають уже понад десять років. Дорослий інтелектуальний клуб від дитячого, по суті, нічим не відрізняється, хіба що складністю питань, хоча, слід за­значити, малеча грає по-серйозному, без поблажок.

Безпосередньо дітьми в нашому місті опікується Дмитро Жданов, який з 2000 року керує гуртком інтелектуальних ігор центру дитячої та юнацької творчості «Еврика». Виростити розумника, каже, можна з кожного. «Всі знання — набуті з часом. Вундеркінд — це 90% праці і лише 10% природних даних. Проблема в тому, що в нашій країні — «середня освіта». А якщо когось треба підтягнути до загального рівня чи якщо хтось аж занадто вирізняється з-поміж інших, вчителі з такими дітьми працювати не вміють», — поділився з «Чорноморкою» своїми спостереженнями Дмитро Костянтинович.

Сам він долучився до інтелектуальних ігор ще зі школи. «Розпочав грати в 10-у класі, потім, практично одразу після вступу до університету, мене взяли на посаду керівника гуртка в районний центр дитячої творчості. Важливість занять у клубі насамперед у тому, що ми працюємо над розвитком всіх видів мислення. По суті, тренування в клубі — це тренінги мислення, зокрема й пам’яті. Крім того, наші вихованці вчаться швидко і правильно при­ймати рішення, працювати з джерелами інформації», — зазначив Дмитро Жданов.

Робота керівника інтелектуалів не проста. Часто доводиться, як то кажуть, розриватися. «Трапляється, що одночасно мені треба бути в трьох містах України, оскіль­ки різні вихованці клубу їдуть на різні чемпіонати-конкурси-конференції. Наприклад, команда «Бандерлоги» 19—20 жовтня змагалася в молодіжному кубку України, а 20 жовтня гравець цієї команди Олена Лук’янова вже мала їхати до Києва на всеукраїнський форум «Дотик Природи» (до речі, там вона уже вкотре посіла перше місце в секції «екологія»). І в цей же час в Одесі команда «Олімп» грала у міжнародному синхронному чемпіонаті)», — розповів Дмитро Костянтинович. На допомогу приходять студенти, «старожили» «Еврики». Саме вони підстраховують свого керівника в різноманітних проектах.

Сподіваємося, старання «еврикантів» не пропадуть намарно й Одеса ще не раз гордитиметься своїми юними всезнайками.

Іванна ДЕРЕВ’ЯНКО.