Менше платиш — далі їдеш

Про те, як самотужки організувати подорож Європою й отримати максимум задоволення за мінімуму витрат, Юрій Шивала розповів одеситам під час майстер-класу у вільному просторі «Циферблат».

Отже, розбираємося, як економити на різних аспектах подорожі.

Транспорт

«Якщо скласти рейтинг найдешевших видів транспорту в Європі, то на першому місці буде автостоп, а на другому — літаки. Дорожче, ніж за 30 євро, я не літав», — приголомшує слухачів Юрій Шивала.

Справа у тому, що, крім великих перевізників, у Європі діють так звані лоу-кост авіакомпанії. Це бюджетні перевізники, ціна на послуги яких завжди нижча, ніж у традиційних авіаліній. Найпопулярнішим лоу-костом у Європі є компанія Ryanair. Особливістю таких компаній є те, що квитки треба брати заздалегідь. Взагалі правило «чим раніше плануєш, тим дешевше вийде» в цілому актуальне для самостійних подорожей. «Якщо ви візьмете квиток на переліт за місяць-два, то до 50 євро впишетеся точно», — запевняє Юрій Шивала.

Потрібно пам’ятати, що на борту літаків дешевих авіакомпаній діє обмеження на багаж. Пасажир має право взяти із собою лише ручну поклажу. Тому варто бути обережним, адже лоу-кост авіакомпанії заробляють саме на додаткових послугах. Одна із них — це overload, тобто доплата за багаж, який важить більше, ніж дозволено.

Низькими цінами може потішити й компанія Wizzair, яка діє і в Україні. За словами Юрія Шивали, зі Львова до Мадрида можна долетіти за 400 гривень. А ще варто слідкувати за акціями та пропози­ціями компаній. Так, знайома Юрія із Португалії придбала квиток Таллінн — Осло за одне євро.

Для любителів автобусних мандрівок також існують лоу-кост перевізники. Це — Eurolines, Ecolines, Orangeways та Polskibus. Наприклад, з Одеси до Риги (Латвія) молоді люди віком від 19 до 26 років можуть доїхати за 60 євро (дані сайта www.ecolines.net).

Для вибору найкращого маршруту варто скористатися внутрішньою пошуковою системою автобусів у Європі Buseurope.

На відміну від України, де залізниця є одним з основних засобів пересування, у Європі це найдорожчий вид транспорту. Але заощадити можна й тут. Юрій Шивала радить купувати квитки одразу в обидва боки — так можна зекономити 20—50% вартості. Перевагу тут слід віддавати дешевшим регіональним рейсам і стежити за знижками і промо-акціями перевізників. Проте розніженим у чотиримісних купе українцям варто пам’ятати, що купе у європейських потягах шестимісні. Тому втиснутися на середню з трьох полиць гладким туристам буде важкувато.

А ось для тих, хто не боїться пригод, існує абсолютно безкоштовний спосіб пересування — автостоп. Усе просто: пишете на шматку картону пункт призначення, зупиняєте авто та просите водія підкинути, скільки зможе. Але тут також існують численні закони та нюанси.

«Стопити на магістралях — це самогубство, адже машини їздять дуже швидко. Вас можуть просто не побачити. Крім того, водії не хочуть гальмувати на швидкості та платити штраф за зупинку у невстановленому місці», — ділиться досвідом Юрій Шивала. Перепасти може й самим туристам. Зупиняти машини на трасі заборонено, тож легко заробити штраф у розмірі 30—40 євро від місцевої поліції, попереджає Юрій. Натомість най­кращим місцем для автостопу до­свідчений мандрівник вважає автозаправні станції.

Великим помічником для тих, хто користується автостопом, є табличка із пунктом призначення. «Чим креативніше ви її оформите, тим більша ймовірність, що вас підберуть», — стверджує Юрій Шивала.

Існує й місцева специфіка автостопу. Наприклад, у Німеччині краще не стопити у камуфляжних штанах. «Німці подумають, що ви — панк. А від них зазвичай смердить. Не знаю, чи так воно насправді, але є такий стереотип», — переповідає дивний місцевий забобон Юрій Шивала.

Проживання

«Я три місяці їздив Європою, а за проживання заплатив приблизно 30 євро. І я не жив десь на вулиці під стовпом. Є варіанти, як дешево або безкоштовно жити в Європі, — розповідає Юрій.

Перший спосіб заощадити — оселитися у хостелі. У хостелах зазвичай надається спальне місце без додаткових зручностей, а кухня та санвузол — у спільному користуванні гостей. У кімнаті можуть оселитися кілька сторонніх людей. Тому проживання у хостелі коштує дешевше, ніж у готелі. Наприклад, ніч у хостелах Праги у середньому обійдеться у 10—30 євро, залежно від кількості людей у кімнаті (дані сайта www.hostelworld.com). Для вибору хостела можна скористатися сервісом www.hostelworld.com. Але з власниками хостелів краще зв’язуватися напряму, адже за користування послугами сайта стягується комісія.

Знайти безкоштовне житло, а з ним і нових друзів допоможуть і численні хоспіталіті-сервіси (від англійської — послуги гостинності). Суть їх у тому, що користувачі за­прошують одне одного погостювати у себе, зазвичай на кілька днів. Найпопулярнішим з таких сервісів є couchsurfing.org, тому всі сервіси гостинності часто називають просто каучсерфінгом. Існують як загальні, так і спеціальні сайти для каучсерферів. Скажімо, сервіси для велосипедистів, волонтерів, есперантистів тощо.

На таких сайтах користувач реєструється, знаходить потрібне місто та надсилає його мешканцям запити із проханням погостювати. За­звичай потрібно надсилати 10—20 запитів, тоді зростає імовірність, що вас хтось прийме, рекомендує Юрій Шивала. «Лише одного разу мене не прийняли у Відні. Але через те, що хлопець, який там живе, у цей час подорожував Україною, — згадує мандрівник. — Найскладніше знайти місце проживання у Празі, Парижі та Амстердамі. Тут треба надсилати до 50 запитів».

На сайтах для каучсерферів існує особлива система безпеки у ви­гляді відгуків, які неможливо видалити. «Коли ви гостювали у якоїсь людини, ви пишете відгук, як вам жилося в неї. Відповідно, господар пише відгук на вас, — розповідає Юрій. — Якщо ви людина не надто добросовісна й отримали негативний відгук, то ви вже нічого з цим не зробите. Якось на сторінці одного хлопця я побачив відгук, що він обікрав дівчину, яка в нього жила. Але зазвичай на таких сайтах 90% хороших людей».

«Хостел — це готель, а готелі у всіх країнах однакові. А каучсерфінг допомагає зсередини побачити, як живуть люди. Крім того, що ви економите гроші, ви бачите, як живуть люди у цій країні, і знаходите нових друзів», — вважає Юрій Шивала.

Якщо ж ви творча натура і хочете оселитися з братами по духу, гайда до сквоту! Сквот — це покинута будівля, яку переважно заселяють без згоди власника. У сквотах знаходять притулок анархісти, глобалісти та просто творчі люди. Безкоштовно оселитися там може кожен, проте потрібно чітко дотримуватися встановлених правил. Наприклад, у відомому на всю Європу сквоті «Кристіанія» у Копенгагені заборонено з’являтися зі зброєю або наркотиками, носити шкіряний одяг та красти. За порушення правил вас попросять покинути сквот і більше ніколи не повертатися.

«Тому ймовірність того, що вас пограбують або вчинять якусь прикрість, є дуже низькою. У сквотах можна зустріти чимало цікавих людей, багато з яких заробляє немалі гроші. Ще там мешкає велика кількість айтішників», — ділиться враженнями Юрій Шивала.

Харчування

«Економимо на харчуванні, але не на здоров’ї», — таким девізом Юрій Шивала користується під час своїх подорожей. Найкращий ва­ріант для тих, хто хоче харчуватися дешево, — купувати їжу в супермаркетах та готувати самостійно.

«Харчі в європейських супермаркетах (крім Швейцарії та скандинавських країн) дешевші, ніж в Україні. Інколи у декілька разів. Наприклад, я в Польщі купив собі пляшку енергетика за 2,5 злотого, тобто за 6 гривень, тоді як у нас він коштує близько 18 гривень», — розповідає мандрівник.

Також Юрій радить відвідувати китайські ресторани, що славляться великими та дешевими порціями. Китайці настільки щедро годують відвідувачів, що однієї порції цілком вистачить на двох.

Тож збираймо рюкзаки і гарний настрій та вирушаймо у мандри! Вдалої подорожі!

Марія ГЕНИК.