Як у нашому краї весілля гуляють...

Великий формат, чудова поліграфія, багатство ілюстративних та фотоматеріалів, прекрасний дизайн — видання приваблює уже своїм оформленням. До речі, у цьому проекті, крім відомої мисткині Лариси Дем’янишиної, брала участь її донька Катерина — художник-дизайнер, яка чудово справилася зі своїм завданням, створивши якісний продукт.

Про роботу над змістовною частиною цього етнографічного дослідження розповідав керівник лабораторії фольклору та етнографії, що діє при музакадемії ім. А.В. Нежданової, автор концепції видання і укладач Сергій Таранець. Йшлося не лише про роботу з підготовки книги, а й широкого кола культурологічних та націєтворчих питань, пов’язаних із вивченням та популяризацією української культури на теренах Одещини.

Лабораторія фольклору та етнографії діє з 1976 року. Впродовж 1970 — 1990-х викладачі та студенти ОНМА ім. А.В. Нежданової провели велику роботу із збору музично-етнографічного матеріалу під час орга­нізованих експедицій у села Одеської області, який ліг в основу цього науково-популярного видання. Книга присвячена століттю заснування музичної академії, яке відзначалося цьогоріч.

«Нарешті наша академія, наша лабораторія щось довершили й поставили крапку. Колись була така нагальна тема — зробити фольклорний звіт Одещини. За цю справу брався й університет (ОНУ ім. І.І. Мечникова) і наша академія (тоді консерваторія), — розповів Сергій Таранець. — Проект охоплював не лише українські традиції і побут, а й інші моноетнічні осередки області: болгар, гагаузів, липован, ортодоксальних старообрядців. Українці на півночі і на півдні також помітно різняться традиціями. Причому, не лише українці, а й, скажімо, болгари, які між собою спілкуються переважно російською мовою, бо діалект одного села відчутно різниться від діалекту іншого. Поява книги «Українське весілля. Північно-західне Причорномор’я» стала можливою завдяки інвесторам — фонду «Рідний край», де відразу заявили, що готові підтримати суто український проект. Це їх ідея. Вони також забезпечили матеріально-технічну базу проекту».

«У процесі роботи були навіть якісь містичні епізоди, — згадує Сергій Таранець. — Книга вже була майже готова, але ми звернули увагу, що на її сторінках не знайшлося місця людині, яка більше трьох десятиліть керувала лабораторією, кафедрою, організовувала експедиції — професорові Георгію Миколайовичу Вірановському. Коли я передав фотоплівку нашому дизайнеру, на якій була світлина з Вірановським під час експедиції 1983 року в Шевченковому Кілійського району, мені невдовзі повідомили сумну звістку — нашого наставника не стало… Тож ця книга ніби реквієм його пам’яті».

Видання містить чотири розділи: фольклористичні записи весільного обряду села Шевченкове, у другому — на Уманщині, а також весільні пісні на Одещині, які охоплюють дев’ять районів: Любашівський, Ананьїв­ський, Красноокнянський, Балтський, Березівський, Іванівський, Саратський, Татарбунарський і Кілійський. Четвертий розділ — це фото із колекцій та сімейних архівів В. Калюжного, В. Скорика, Дому народної творчості с. Троїцьке, колекції Т. Максим’юка та музею «Степова Україна».

У задумі автори передбачали більше розділів, зокрема опис весільних пісень півночі Одещини, перш за все Кодимщини, окремих сіл Балтського району.

«Сьогодні існує проблема, що студенти нашого закладу займаються загальними культурологічними питаннями. Це цікаво, але вони не мають стосунку до нашої рідної культури, не мають виходу до нашої національної проблеми», — зауважив Сергій Таранець.

Придбати це унікальне видання можна в «Книгарні-кав’ярні», яка діє при Українському домі.

На наступний рік є домовленість організувати творчу зустріч з авторами в історико-краєзнавчому музеї «Степова Україна». Була також пропозиція об’єднати зусилля різних культурно-освітніх установ та вишів, які працюють у цьому напрямку, зокрема з ОНУ ім. І.І. Мечникова, Історико-краєзнавчого музею, для дослідження фольклору інших районів, не охоплених цим виданням. На жаль, не було до кого апелювати, оскільки інформацію про згадану презентацію, схоже, не донесли до цих інституцій.

Володимир КУДЛАЧ.