CERN як шанс «перезавантаження» української науки

Набуття членства дасть можливість Україні брати участь у тендерах на виконання замовлень, а також отримати доступ до бюджетів CERN для використання їх у різних наукових програмах. Ще одна перевага — участь у стажуваннях і навчальних програмах українських фахівців, не тільки фізиків-атомників, а й інженерів, ІТ-фахівців тощо.

Борис Гриньов додав, що хоч Україна щойно отримала членство в CERN, низки українських досягнень давно використовуються як базові науковцями цієї організації, зокрема технологія мікрокабелів, важлива для мініатюризації приладів у медицині та інші.

Заступник голови Держінформнауки повідомив, що документи стосовно угоди про асоціацію вже в Мін’юсті, до кінця року Верховна Рада має отримати їх для ратифікації. А ще додав, що після приєднання України до цієї організації, свої наміри стати асоційованим членом активізувала й Росія.

Аналізуючи плюси та мінуси членства України у CERN, «Німецька хвиля», зокрема, зазначає: «Асо­ційоване членство України в Європейській організації ядерних дослі­джень — шанс «перезавантажити» українську науку, але водночас воно спростить міграцію молодих науковців до Євросоюзу».

«У женевській лабораторії Європейської організації ядерних дослі­джень українські вчені працюють, власне, ще з 1990-х, — йдеться у публікації Deutsche welle. — Українці брали участь і в створенні Великого андронного колайдера. Досі вчені з України співпрацювали з CERN з власної ініціативи, аби мати можливість проводити наукові дослідження у сучасних лабораторіях на новітньому обладнанні, якого в Україні бракує».

З набуттям асоційованого членства відносини українських вчених із CERN перейшли в офіційну площину. «Це визнання внеску українських учених до програм CERN. Для країн, які хочуть бути розвиненими, престижно бути членом цієї організації», — цитує Deutsche welle завідувача лабораторії грід-обчислень у фізиці Інституту теоретичної фізики імені Боголюбова Євгена Мартинова.

«Членський внесок України в CERN на рік складатиме 1 мільйон швейцарських франків. За рекомендацією CERN таку ж суму Україна має спрямувати на дослідження фізики високих енергій до інститутів усередині країни. За ці гроші ми можемо повернути у вітчизняну науку молодь», — сподівається Євген Мартинов.

Однак молоді українські вчені розраховують нЗмолодих вчених Інституту фізики НАН України Антон Сененко. «Коли відчиняються такі двері, мало хто залишиться в Україні, адже за кордоном стільки наукового обладнання і можливостей реалізуватися. Краще поїхати розвиватися там, аніж животіти тут, — поділився з «Німецькою хвилею» Антон Сененко. За його словами, проблеми з житлом та відсутністю сучасної бази для проведення ядерних досліджень змушують молодь мігрувати за кордон.

Молодих українських фізиків західні фірми «вербують» для проведення фундаментальних досліджень, адже саме українська наука деградує, зауважує провідний експерт з ядерної енергетики, член асоціації «Український ядерний форум» Ольга Кошарна. «Повернути в Україну науковців можна лише якщо працюватиме економіка, щоб знання, які вони отримують на стажуванні за кордоном, можна було застосувати тут. А так вони всі ставатимуть громадянами інших країн», — застерігає вона.

За офіційними даними CERN, нині з Європейською організації ядерних досліджень співпрацюють 47 українських вчених. «Але вони рахують усіх, у кого колись був україн­ський паспорт. Зараз з CERN працюють 15—17 українських науковців. Решта вже стали громадянами інших країн», — констатує Євген Мартинов, який бере участь у колаборації ALICE CERN, дослідницькій групі, яка експлуатує Великий адронний колайдер у Швейцарії.

Випускник фізико-технічного факультету Харківського національного університету імені Каразіна Ілля Шаповал, якого український ВНЗ направляв до CERN у наукове відрядження, залишився працювати у Женеві, отримавши запрошення на постійну роботу. Впродовж року він фактично перебуває у CERN, однак залишився співробітником свого рідного вишу. «Я єдиний українець в CERN, хто одночасно є співробітником цієї орга­нізації та ННЦ Харківського фізико-технічного інституту, просуваючи авторитет рідного вишу як можу, всіма доступними способами. Я не забув і завжди пам’ятатиму, звідки я», — розповів Ілля Шаповал Deutsche Welle.

Утім, це радше виняток. Зде­більшого молодь залишається працювати за кордоном назавжди. Антон Сененко визнає, що найчастіше погоджуються змінити місце проживання науковці до 25 років.

Довідково. CERN — міжнародний дослідницький центр у Європі, найбільша лабораторія світу у сфері фізики та високих енергій. Угоду про асоційоване членство України в CERN було підписано 3 жовтня.

Борис Вікторович Гриньов (1.04.1956, Харків) — всесвітньо відомий український учений-матеріалознавець, академік НАН України, доктор технічних наук, професор, директор Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України.