Переглядів: 821

Місія лицарства

У дні, що передували святу Покрови Пресвятої Богородиці, яке в Україні традиційно відзначається як День Українського козацтва та річниця утворення Української повстанської армії — нині вже 71-а, повсюдно відбувалися різні цікаві події та зустрічі.

Ще не настав час, щоби вільно розмовляли з молоддю учасники національно-визвольної боротьби: певне, дуже бояться у нас, що ці ветерани, яких, на жаль, лишається обмаль, прищеплять молодим людям бацилу антикомунізму, патріотичного настановлення до своєї незалежної держави.

Цей час обов’язково прийде, але ряди ветеранів катастрофічно рідшають: роки виснажливої збройної боротьби, нелюдські умови совєтських концтаборів, у яких вони провели найкращі роки життя, даються взнаки.

З іншого боку, не озброєна правдивими історичними знаннями молодь у майбутньому може понести такі самі жертви.

Хто ж розкаже нинішнім школярам про те, чого їм не скажуть на уроці, хто дасть відповіді на гострі запитання сучасності? Надія — на українське козацтво, представники якого у ці дні зустрічалися з молоддю. Одна з таких зустрічей відбулася в одеській бібліотеці ім. Івана Франка.

Духовну міць і наснагу на безприкладний героїзм, мужність і стійкість борцям за українську державність дало українське лицарство — наше легендарне козацт­во. Покоління 1920-х, як і покоління 1940-х, були виховані на козацькій героїці та патріотизмі. Тим-то так органічно єднаються День Українського козацтва з річницею створення УПА. І ті, й ті своєю покровителькою вважали Пресвяту Богородицю, яка своїм покровом віддавна захищає наш народ, і тому особливо шанується українцями.

Дуже хотілося б, щоби сучасне козацтво зберегло в собі найкращі риси своїх пращурів, які принесли їм світову славу. Тож і запитання на одній з таких зустрі­чей не було випадковим: про козацьке лицарство.

Та зустріч у читальній залі одеської бібліотеки ім. Івана Франка відбувалася для учнів 18-ї школи. А запрошені були представники козацької старшини, люди у всіх сенсах цікаві для школярів, мають що розказати їм. Та от біда: хіба за годину можна розповісти усе, що хотілося б? Тому Валерій Залевський, котрий у козацькому товаристві відповідає за ідейне виховання і є, до того ж, науковцем, доктором теології, спочатку коротко розповів про себе. А далі зазначив: «Сьогодні молодій людині, яка не має духовної, пат­ріотичної основи, важко чогось домогтися в житті. А звідки ж ця основа береться? Із знання славної історії України — єдиної і найдорожчої нашої Батьківщини».

Виступи інших гостей, козацьких генералів Олекси Різникова та Дмитра Шупти, були трохи довшими, бо, звісно ж, майстри слова — письменники. Та ще й козацького родоводу — поза будь-якими сумнівами, бо і статурою вдалися у своїх пращурів-козаків, і дух зберегли козацький, життєстверджуючий. Свого часу обидва зазнали репресій за свою любов до України. Мав що повідати одеським школярам і їхній колега по літературній праці Олег Олійників, бо — з діда-прадіда одесит, та ще й краєзнавець, тож віддавна кохається в історії Одеси і може на фактах довести, що місто наше заснували таки ж козаки, а не якась там цариця. А найкраще підтверджує це наведений ним вислів самого Дерибаса: «Росія утвердилася на берегах Чорного моря під тупіт козацького гопака». Отже, попри давніші коріння козаків у Причорномор’ї, про це треба завжди пам’ятати й цим пишатися та вміти розбивати всілякі імперські теорійки.

Це не подобається нинішнім очільникам міста, й вони безпідставно відмінили рішення попередньої міськради про встановлення в Одесі пам’ятника останньому кошовому на Запорізькій Січі Петрові Калнишевському. Про це нагадав присутнім Олекса Різників. Та й справді, чи зможуть ужитися тут два пам’ятники: останньому кошовому Запорозької Січі і цариці у центрі міста, котра ту Січ підступно зруйнувала, а його самого загнала на Соловки? Проте час має здатність мінятися та відділяти правду від кривди.

— Патріотизм — це знання передусім, — підкреслив Дмитро Шупта, зосередившись на бібліотеці як скарб­ниці знань, а також сказав, що в Одесі було немало українських патріотів, й один з них — Святослав Караванський, котрий також вчився в одеській школі, а згодом зазнав переслідувань за відданість своїй нації.

Олег Олійників, Дмитро Шупта й Олекса Різників читали свої вірші, а Валерій Залевський навіть заспівав пісню на власні поетичні рядки.

Перед школярами також виступила етно-група «Заграва» Українського клубу Одеси (керівник Елеонора Шапкіна), котрий у народнопісенній формі розповів про свято Покрови та з чим воно пов’язується в українського народу. Грало тріо юних бандуристок Одеського обласного центру української культури.

Роман КРАКАЛІЯ.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@gmail.com