Добрий слід на землі
Багато хто з одеситів ще пам’ятає Олексія Євгеновича Данченка (на знімку), який із середини п’ятдесятих років минулого сторіччя понад півтора десятиліття очолював Чорноморське морське пароплавство. У жовтні минає тридцять років від дня смерті цього прекрасного фахівця й організатора. Але справи, звершені за життя, й по сьогодні з нами.
До середини 1950-х на одеському рейді постійними стали скупчення суден, для яких уже бракувало пропускної спроможності торговельного порту. Назріла необхідність створення нових виробничих потужностей. Саме завдяки наполегливості Олексія Данченка 30 грудня 1956 року уряд тодішньої величезної країни дав дозвіл на використання території довкола Сухого лиману для потреб торгового флоту і перевалювання вантажів. Через рік тут почали будувати порт.
У той період Олексія Євгеновича тут можна було бачити чи не щодня. Трохи більше півроку знадобилося для спорудження першого 150-метрового причалу з чотирма портальними кранами. А ще через півроку відбулося урочисте відкриття нового порту «Сухий лиман». Минуло два роки і вантажообіг збудованого морського підприємства виріс до 2,6 мільйона тонн. Початок 1960-х ознаменувався присвоєнням уже самостійному порту першої категорії. Відтоді він носить нинішню назву — Іллічівський.
Тим часом Олексій Євгенович не залишав поза увагою інші гавані. У його підпорядкуванні — два десятки портів: від Одеси до Батумі, Чорноморсько-Азовський басейн, суднобудівні та судноремонтні заводи, величезне житлове будівництво. Тоді ж була облаштована Міжрейсова база моряків, зведені готелі, табори відпочинку для працівників морської галузі та їхніх дітей. З ініціативи Данченка будували Білгород-Дністровський порт, пізніше — порт «Южний». Під його рукою працювала шоста у світі суднохідна компанія — за кількістю суден і їх тоннажем.
У 1972-у 68-літнього Олексія Данченка, Героя Соціалістичної Праці, з почестями провели на пенсію. І залишився чоловік без улюбленої справи. Власної дачі не мав, завжди відпочивав на Міжрейсовій базі. Часто сідав у авто і їхав до Іллічівська помилуватися своїм творінням, яке стрімко розвивалося. Пенсіонером Олексій Євгенович пробув близько одинадцяти років. 1 жовтня 1983-го не стало легендарного «діда», як називали його моряки.
Лише спогади залишилися від славного минулого ЧМП. Але працює й розростається місто Іллічівськ, народжене разом з портом. Прекрасний слід на землі.
Інна ВАСИЛЬКОВА.
м. Іллічівськ.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
