І мед на столі, і кролятина

Один з учасників бізнес-форуму, представник одеського регіону Володимир Каплієнко (ТОВ «Контек») є виробником меду та інших продуктів бджільництва. «Мед цілком може претендувати на звання «національного продукту» України поряд із салом», — зазначив він. — Торгівля медом для багатьох країн є значним джерелом доходу. За рахунок продажу меду промислово розвиненим державам Україна має можливість створювати певну частку свого внутрішнього валового продукту без закупівлі дорогого устаткування і нафтопродуктів. Для виробництва меду не потрібно витрачати внутрішні ресурси. Ця торгівля позитивно впливає на розвиток економіки країни. Виробництво жодного іншого сільськогосподарського товару не перебуває в такій гармонії з природою, як виробництво меду. Бджола, як і людина, може жити тільки в нормальних природних умовах. Тому виробництво меду і торгівлю медом слід усіляко підтримувати як усередині країни, так і за її межами».

Зважаючи на те, що проект «Сприяння торгівлі агропромисловою продукцією в країнах Чорноморського басейну — FTAP» має експортно-імпортну спрямованість, необхідно відзначити, що для виробництва меду та інших продуктів бджільництва тут відмінні перспективи. Тим більше, що в цій галузі українські виробники меду та інших продуктів бджільництва за останні кілька років досягли гарних результатів.

За даними прес-служби Українського клубу аграрного бізнесу з посиланням на директора агентства AgriEvent Анатолія Циркуна, за обсягом виробництва меду Україна в останні роки — у трійці світових лідерів, а з виробництва меду на душу населення очолює світовий рейтинг з показником 1,5 кілограма. До речі, за обсягами виробництва меду Україна в кілька разів випереджає всі європейські країни. Це пояснюється тим, що слабка кормова база для бджіл у Західній Європі не дозволяє  розвивати там промислове бджільництво і виробляти багато меду.

Анатолій Циркун також зазначає, що ринок експорту українського меду розширюється: якщо в 2010 році основним покупцем була Росія, то в 2011-у і 2012-у головним імпортером стала Німеччина — 39% і 43% загального обсягу експорту. Німеччина виробляє на душу населення близько 0,16 кілограма меду, а споживає до кілограма. Всього за останні три роки Україна збільшила обсяг експорту меду із 7 до 13 тисяч тонн. За підсумками першого півріччя 2013-го цей показник склав 7,9 тисячі тонн, а за підсумками року очікується на рівні 20 тисяч тонн.

Торік в Україні було вироблено 70,3 тисячі тонн меду, що на 40% більше, ніж у 2000-у. У регіональному розрізі найбільшими виробниками меду в 2012-у були Донецька, Миколаївська та Житомирська області з показниками 10, 6 і 5 тисяч тонн.

Участь у бізнес-форумі проекту «Сприяння торгівлі агропромисловою продукцією в країнах Чорноморського басейну — FTAP» Володимир Каплієнко розглядає як можливість освоєння нових ринків збуту, зокрема в Румунії та Молдові, просування своєї продукції на ці ринки, а також встановлення партнерських відносин з виробниками та споживачами країн-сусідів.

Доцільно зупинитися ще на одній галузі сільського господарства, яка інтенсивно розвивається в Україні та в інших країнах з великою часткою сільського населення. Це розведення кроликів. Про значущість цих пухнастих тварин у відомій гумористичній мініатюрі естрадні артисти розповіли ще у 1980-х. У радянські часи розведення кроликів було заняттям поширеним і процвітаючим. Сьогодні в Україні ця справа вважається чи не найрідкіснішою.

За даними, опублікованими Українським клубом аграрного бізнесу, світовий ринок кролятини становить на рік 1,67 мільйона тонн, з яких у Китаї виробляються близько 700 тисяч тонн, у Венесуелі та Італії —по 250 тисяч і в КНДР — 130 тисяч тонн. Україна, до речі, входить до десятки — з обсягом близько 15 тисяч тонн. Основні експортери продукції кролівництва — це країни Євросоюзу із загальним експортом близько 25 тисяч тонн. Вони ж є і головними імпортерами цієї продукції: Європейський Союз імпортує 80% — близько 25 тисяч тонн — світового ринку кролятини. Говорячи про експорт-імпорт, слід відзначити, що кролики є переважно продуктом для внутрішнього ринку і не є експортним товаром.

Щодо України, то виробництво кролячого м’яса у нас впало порівняно з 1991 роком удвічі: із 30 тисяч до 15 тисяч тонн. Імпорт та експорт кролятини в Україну і з країни теж досить слабкий. Так, у 2012-у Україна експортувала цього м’яса на загальну суму 7 тисяч доларів США

Про стан справ у цій галузі в Одеській області розповів на бізнес-форумі в Кишиневі Володимир Гришин, власник фермерського господарства з розведення та вирощування кроликів (1500 голів кролематок породи «Каліфорнія» і «Новозеландська») та кормоцеху з виробництва кормових гранул: «Розводити кроликів — справа витратна. Але водночас і прибуткова, передусім тому, що зараз промислове розведення кроликів практично не має конкурентів. З іншого боку, споживання кролятини в Україні, порівняно з іншими країнами, на дуже низькому рівні. Та, зважаючи на той факт, що українські споживачі стають «прискіпливішими» до якості продукції, за правильно обраної маркетингової стратегії споживання цього м’яса у нас зростатиме. Втім, чи відродиться кролівництво — передбачити складно. Потрібні дуже великі гроші для перетворення кролівництва на справді масштабне виробництво».

Якщо розглядати розведення цієї живності з точки зору експорту-імпорту, то український кролик відповідає високим стандартам якості і є конкурентоспроможним. Зовнішні ринки можуть стати вдалим плацдармом для зміцнення бізнесу наших кролівників. Одеські кролівники мають можливість просування своєї продукції на ринки країн-партнерів за допомогою проекту «Сприяння торгівлі агропромисловою продукцією в країнах Чорноморського басейну — FTAP».

Підсумовуючи роботу проекту, слід зазначити, що для дрібних і середніх підприємців маркетингова система, яка розробляється в його рамках, може стати дієвим інструментом для просування своєї продукції в умовах жорсткої конкуренції з великими сільгоспвиробниками.

Ольга КОЗОРІЗ,
асистент проекту «Сприяння торгівлі агропромисловою
продукцією в країнах Чорноморського басейну — FTAP».