№ 73 (21441) субота 14 вересня 2013 року

Як повідомляли «Чорноморські новини» у попередньому номері, 11 вересня у Європейському парламенті відбулися дебати з приводу ситуації, що склалася між Росією та країнами Східного партнерства, які зорієнтували свій зовнішньополітичний курс на Євросоюз. Європарламентарі гостро розкритикували Кремль за політичний та економічний тиск на Україну, Молдову і Вірменію. У четвер вони ухвалили досить різку резолюцію із застереженням щодо подібних кроків у майбутньому.

До проведення цих дебатів євродепутатів підштовхнули останні події, пов’язані з агресивною зовнішньою політикою Москви, зокрема: «пробна» митна блокада українських товарів на кордоні з Росією, заява РФ про припинення експорту молдовського вина, а також несподіване рішення Вірменії відмовитися від європейського курсу, а вступити до Митного союзу, хоч до останнього часу Єреван активно працював на зближення з ЄС.

У рамках святкування 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка редакція газети «Чорноморські новини» спільно з «Інтелектуальним форумом» оголошують про проведення обласного конкурсу аматорського мистецтва «Мій Шевченко».

Мета і завдання конкурсу: виявлення талановитих особистостей нашого краю; розвиток та популяризація творчих здібностей земляків; збереження української культури через засоби мистецтва; широке залучення до творчості авторів-аматорів, що не є членами професійних спілок, сприяння їх творчому розвитку, самовдосконаленню; популяризація творчої спадщини Тараса Шевченка.

12 вересня на розі Канатної та Пироговської, біля шко­ли №59, проходила справжня шкільна революція — батьки та учні молодших класів вийшли з плакатами, вимагаючи повернути колишнього директора, припинити побори і зберегти статус школи як спортивної.

На думку начальника управління осві­ти Одеської міськради Зінаїди Цвірінько, яку вона озвучила на екстреній прес-конференції того ж дня, у навчальному закладі «йде процес притирання між педагогічним колективом, батьками і дітьми». А заступник начальника управління Вікторія Іщенко запевняла журналістів, що у батьків на комп’ютерний клас грошей ніхто не вимагав, а лише висловлювалася пропозиція по можливості шукати потенційних спонсорів для придбання відповідного обладнання.

Але, вочевидь, конфлікт у школі таки досяг точки кипіння.

І в Україні, й у Франції діє державна система охорони здоров’я. Та якщо для більшості українців відвідування медичних установ — це, зазвичай, додатковий стрес і для орга­нізму, і для гаманця, то 80 відсотків французів задоволені тим, як їх лікують. Результати теж різні, бо тривалість життя у країні Вольтера та Дідро сягає понад 80 років, тоді як у нас вона скоротилася до майже 70.

Гроші від тютюну
й алкоголю — на медицину

Розгалужена мережа лікарень, доступне для кожного медичне обслуговування, якісні послуги — французьку модель охорони здоров’я вважають однією з кращих у світі. Якщо з громадянином цієї країни щось сталося, його приймуть у будь-якому місцевому відділенні швидкої допомоги. При цьому хворому не треба показувати свою банківську картку — система со­ціального страхування, яка працює в країні, дозволяє допомагати всім, кому це необхідно.

Вищий адміністративний суд України зобов’язав Центральну виборчу комісію позбавити Ігоря Маркова мандата депутата Верховної Ради. Таке рішення слухань за позовом екс-нардепа Юрія Кармазіна оголосив у четвер суддя ВАСУ Юрій Цвіркун. Отож суд визнав доведеним факт фальсифікації результатів голосування на парламентських виборах в одеському окрузі №133.

Тим часом багато політиків різко критикують практику перегляду результатів виборів з допомогою відомо якого «незалежного» українського правосуддя. Скажімо, у «Батьківщині» рішення ВАСУ щодо позбавлення мандата Ігоря Маркова назвали свідченням знищення парламентаризму в Україні. «Попри те, що Ігор Марков є нашим ідеологічним опонентом та належить до фракції Партії регіонів, ми вважаємо, що сьогоднішнє рішення є антизаконним та несправедливим, оскільки суди не можуть перебирати на себе право корегувати вибір народу… Чергове рішення ВАСУ про по­збавлення мандата народного депутата свідчить, що Янукович продовжує практику знищення парламентаризму через кишенькові суди. За 22 роки незалежності України інститут парламентаризму ніколи не опинявся під такою серйозною загрозою знищення», — йдеться у відповідній заяві. Нагадавши, що в аналогічний спосіб, через суд, депутатских мандатів уже позбавили Сергія Власенка (захисника Юлії Тимошенко), Павла Балогу, Андрія Веревського та Олександра Домбровського, у «Батьківщині» ви­словили глибоке занепокоєння практикою, коли «ручні» суди заднім числом спотворюють результати виборів. «Таким чином Янукович планує розправлятися з будь-яким неугодним депутатом, і це не має жодного відношення до демократії та європейських стандартів», — наголошується у заяві.

Для нас це вже звичне, а для гостей міста літня Одеса відкривається ніби музичним пуделком, і то щораз іншого, та ще й живого, звучання.

Он звучать оркестри на Думській та в Міськсаду, на Театральній, у Філармонії… А онде молодий бандурист на Приморському бульварі причаровує пасажирів круїзного лайнера, щойно ошвар­тованого до одного з причалів.

24 вересня о 19.00 на сцені Одеського українського академічного музично-драматичного театру імені В.Василька — комедія «Хто кому Рабинович» за п’єсою Ігоря Афанасьєва, який і поставив цю комедію, що має незмінний успіх як на рідній сцені, а це — Київський академічний обласний музично-драматичний театр ім. П.К. Саксаганського (знаходиться він у місті Біла Церква), так і на гастролях.

Ігор Афанасьєв — відомий режисер, драматург, сценарист, заслужений діяч мистецтв України. У 1993 — 2010 роках жив і працював у США. З 2012-го — режисер-постановник Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка. Постановки за його п’єсами здійснені у театрах України, Росії, Білорусі, Польщі, Чехії, Ізраїлю, США.

15 вересня розпочинаються Дні німецької культури в Одесі, що вже стали традиційними.

Старт святу о 13.00 дасть Фестиваль німецької культури, під час якого можна буде не лише послухати німецьку музику та подивитись народні танці, але й самому навчитися танцювати — організатори обіцяють присутнім майстер-клас з народних німецьких танців. Щовечора о 18.00 у кірсі святого Павла (Новосельського 68/1) проходитимуть концерти органної, хорової чи вокальної музики.

Нещодавно журналісти кількох обласних ЗМІ — газет «Чорноморські новини», «Порто-франко», «Багатонаціональна Одещина», порталу «Одеський оглядач» та облдержтелерадіокомпанії (для інших, вочевидь, тема розвитку глибинки не є пріоритетною) вирушили у прес-тур до Ізмаїльського, Татарбунарського і Саратського районів. Там ми знайомилися з сільськими бібліотеками, що беруть участь у програмі «Бібліоміст». Упродовж дня нам презентували нові ексклюзивні послуги, які змінили на краще життя читачів бібліотек с. Утконосівка Ізмаїльської ЦБС, с. Зоря Саратської ЦБС, Ізмаїльської центральної районної бібліотеки та Лиманської сільської бібліотеки Татарбунарської ЦБС.

Що таке жити в селі — більшість наших читачів якщо і не знають, то здогадуються точно. А от що таке жити в сучасному комп’ютеризованому селі — знають одиниці. На початок 2013 року в Одеській області програма «Бібліоміст», яка модернізує українські публічні бібліотеки, обладнала комп’ютерною технікою з безкоштовним доступом до Інтернету 56 книгозбірень. За результатами двох останніх раундів конкурсу ще 15 бібліотек регіону отримають сучасну техніку, аби краще задовольняти потреби своїх читачів. Села, в яких побували журналісти в рамках прес-туру, комп’ютери отримали вже давно і тепер охоче демонстрували гостям переваги ІТ-технологій.

Мати свого адвоката — то чи не найперша соціальна необхідність громадян економічно розвинутих країн. Мають його нині й заможні вітчизняні особи. Життя ж іноді повертає так, що послуги кваліфікованого фахівця потрібні й простим людям. Наймати хорошого приватного адвоката — обходиться дуже дорого, абиякого, погодьтеся, — і задарма не треба. Втім, послуги хорошого адвоката, як і кваліфіковану правову допомогу, у нас нині можна отримати й безоплатно, про що, на превеликий жаль, не всі знають.

Інформування громадськості про діяльність органів юстиції щодо надання ними безоплатної правової допомоги стало темою брифінгу, який провела начальник відділу реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи та правової освіти головного управління юстиції в Одеській області Лілія Медведєва.

У двадцяті роки минулого століття Одеса була вагнерівським центром, розповідають наші музикознавці. Тут ставилися його опери, звучала його музика, відбувалися вагнерівські концерти, і це не дивно: народний комісар просвіти Анатолій Луначарський був прихильником великого німецького композитора. Усе змінилося водночас, коли до влади у Німеччині прийшов ще один прихильник Вагнера — Адольф Гітлер, і музика митця опинилася під забороною в СРСР.

Сьогодні, на ознаменування 200-ліття Ріхарда Вагнера, його музика повертається в Україну. І якщо в Одеському театрі опери та балету відбувся концерт «Всесвіт Вагнера», то «Донбас-опера» зважилася на сміливіший крок і поставила оперу «Летючий Голландець». Постановка (вона стала можливою за активної підтримки компанії Рината Ахметова «Систем Капітал Менеджмент» (СКМ) та посольства Німеччини в Україні) здійснена за оригінальною партитурою автора німецькою мовою. Бюджет вистави склав 3,5 мільйона гривень. Після семи прем’єрних показів у Донецьку «Летючий Голландець» вирушив у гастрольний тур Україною, і першим містом, у якому він кинув якір, була Одеса.

Саме так — незвично, весело, з видумкою — зустріли новий навчальний рік в Одеській дитячій театральній школі (вул. Софіївська, 24), який цього разу припав тут на 9 вересня.

Оскільки в ОДТШ викладають і навчаються люди творчі, то й розпочали навчальний рік, до речі, вже сімнадцятий, масовим театральним дійством. Викладачі школи вийшли на зустріч з учнями в образах грецьких богів та муз — покровителів мистецтв, ще й танцюючи сіртакі. Ну а замість традиційного першого дзвоника пролунав дзвін розбитої «на щастя» в новому навчальному році директором ОДТШ Оленою Ткач та­рілки.

Високо в небі ласкаво гріло сонце. Під ногами на лузі, вздовж сріблястої річки, м’яко стелилася оксамитова трава. Усе навколо буйно розпускалося й квітло. Щебетало, цвірінькало, каркало заклопотане птаство. У природі розкошував травень. Цю ідилічну картину гармоній доповнював чорнобровий, світлоокий хлопчик з великим лискучо-чорним собакою. Хлопчик тікав від нього і, як дзвіночок, сміявся. Пес м’яко, щоб не зранити, хапав дитину за ніжки, руку, сорочку. Удвох їм було весело й безтурботно. Двоє дітей природи у своїй безпосередності мало чим відрізнялися одне від одного. Вони захоплено виказували радість буття, що вирувало навколо.

За рядком високих густих верб уздовж річки виднілися білі сільські хати. Саме звідти долинув молодий жіночий голос: «Дмитрику, час обідати!» А далі з’явилася й сама жінка — середнього зросту, ладненька, у легкій яскравій сукенці. Пес радісно заскавулів і кинувся назустріч. Стрибаючи, у своєму собачому захваті намагався лизнути присмагле жіноче обличчя. Стаючи на задні лапи, передніми сягав її плечей.