№ 72 (21440) четвер 12 вересня 2013 року

Представництво Європейського Союзу спільно з посольствами країн—членів ЄС в Україні 10 вересня провели в Києві офіційну презентацію масштабної інформаційної кампанії, покликаної пояснити переваги тіснішої асоціації України з Євросоюзом. Початком цієї кампанії, яка отримала назву «Сильніші разом», стала офіційна конференція у залі Національної філармонії України, протягом якої мова йшла про можливості, які чекають на громадян України у разі підписання угод про асоціацію і глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі на саміті ЄС у Вільнюсі у листопаді цього року.

Посол ЄС в Україні Ян Томбінскі виступив із вступною промовою, в якій розповів про основну ідею нової інформаційної кампанії. Він окреслив дії, на які чекають від уряду та Верховної Ради України, виконання котрих дозволить усім 28 країнам—членам ЄС підписати однойменні угоди у Вільнюсі. Пан посол також наголосив, що підписання країнами ЄС цих угод можливе лише за умови вирішення усіх актуальних проблем, а це, в свою чергу, передбачає виконання величезного обсягу роботи. Разом з цим, він відзначив, що Верховна Рада України вже почала активну діяльність у цьому напрямку.

Спершу очільник Єврокомісії детально зупинився на економічній ситуації в Європейському Союзі. Далі, констатувавши, що дві останні хвилі розширення ЄС змінили євроспільноту, зауважив: досягнути результатів в облаштуванні зовнішніх кордонів і популяризації в Європі міцної безпекової та оборонної політики можливо тільки за умови більшої інтеграції із сусідніми державами. При цьому він підкреслив, що Євросоюз не може погодитися із жодними спробами обмежити право суверенного вибору України та інших держав Східного партнерства.

«Сьогодні держави, на кшталт України, більше, ніж будь-коли, шукають шляхи зближення зв’язків із Європейським Союзом, приваблені нашою економікою і соціальною моделлю, — цитує президента Європейської комісії радіо «Свобода». — Ми не можемо повернутися до них спиною і не можемо погодитися із жодними спробами обмежити суверенне право вибору цих країн. Суверенна воля та вільна згода повинні поважатися. Це також принципи, що лежать в основі нашого Східного партнерства, яке ми хочемо просунути вперед на саміті у Вільнюсі».

Намагаючись перешкодити процесам європейської інте­грації країн колишнього СРСР, Російська Федерація вдається до активних інформаційних заходів, уперто стверджуючи, що сьогодні «Росія економічно привабливіша» і, мовляв, «її економічний стан набагато кращий за стан Європейського Союзу».

Інтенсивність цих заходів зростає з наближенням цьогорічного листопадового саміту Східного партнерства ЄС у Вільнюсі, де планується укласти угоди про асоціацію та створити зони вільної торгівлі між Європейським Союзом та Україною, Молдовою і Грузією. Тому представники ро­сійського державного керівництва, російські засоби масової інформації постійно ведуть мову про «неминучість краху економік цих країн, якщо вони увійдуть у спільний торгівельно-економічний простір з ЄС». При цьому невтомно повторюється, що обов’язково «катастрофічно загостряться економічні проблеми України», яких, мовляв, можна уникнути лише за однієї умови — коли наша держава вступить до Митного союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном.

Проект змін до Основного Закону Конституційна асамблея підготує у 2014 році, а затвердити її можуть на референдумі.

Як розповів голова асамблеї Леонід Кравчук у своїй статті на Forbs.ua, передбачувані зміни займуть близько 20—25 сторінок. І якщо Рада через свої політичні амбіції не зможе прийняти зміни, не виключено, що це питання винесуть на всеукраїнський референдум.

Головою Біляївської рай­держ­адміністрації призначено Олександра Іваницького, а директором держпідприємства «Одеський облавтодор» — Михайла Григорова.

До Біляївки Олександр Іваницький (депутат Одеської міськради від ПР, колишній начальник Мостозагону № 23) уже мав трохи часу придивитися, як і Біляївка до нього, адже працює тут на керівній посаді з травня — був першим заступником голови РДА, а коли той попався на хабарі, виконував обов’язки керівника.

З ініціативи руху «Генеральний протест», що об’єднує представників опозиційних партій і безпартійних одеситів, не задоволених діями міської влади, 7 вересня на Адміральському проспекті біля кінотеатру «Вимпел» відбулася нова акція.

Нагадаємо, що згідно з рішенням сесії Одеської міської ради від 18 липня частина скверу навколо «Вимпелу» передана під приватне будівництво. На місці самого кінотеатру передбачається звести торговельно-розважальний комплекс. Однак мешканці прилеглих будинків виступають проти цих планів і хочуть зберегти єдину в мікрорайоні зелену зону.

У середу в «Батьківщині» заявили, що від раку шлунку померла колишній керівник управління КМДА Світлана Макеєва, яка у 2011 році кілька місяців ділила з Юлією Тимошенко камеру в Лук’янівському СІЗО.

Як заявили в прес-службі партії, в «Батьківщині» серйозно занепокоєні інформацією про смерть Макеєвої. «Хочемо нагадати, що і під час перебування Юлії Тимошенко в Лук’янівському ізоляторі, і після того, в Харкові, ми кілька разів били на сполох через появу у лідера опозиції симптомів невідомої хвороби… Нам відомо, що під час спільного перебування в Лук’янівці Світлана Макеєва періодично харчувалася тим, що було приготовано в СІЗО і що теоретично могла би вживати і Юлія Тимошенко», — йдеться у заяві.

 На думку офісних співробітників, най­більш престижною є професія IT-спеціаліста. Про це свідчать дані опитування, проведеного кадровим порталом hh.ua.

Престижними вважаються ті професії, які мають високий суспільний статус, користуються впливом і повагою. З одного боку, престиж професії залежить від рівня складності і відповідальності праці, а з іншого — від затребуваності фахівців на ринку, що визначається як макроекономічною ситуацією в регіоні, так і соціально-політичною кон’юнктурою. Але дедалі частіше основним показником престижності фаху є зарплата.

У країні, яку вважають батьківщиною сучасного волонтерства, добровільна допомога є хорошим тоном, справою честі та репутації.

У 1859 році підприємець і громадський діяч Жан Анрі Дюнан, приголомшений наслідками кривавої битви при Сольферіно, запропонував ідею створення Червоного Хреста — організації, яка б працювала на добровільній основі та доглядала поранених бійців і полонених. Саме відтоді прийнято вести відлік історії волонтерського руху, учасники якого витрачають свій час і сили на справи, що не приносять матеріальної вигоди.

З природою треба дружити, а не підкорювати її! У правильності саме такого підходу у стосунках з довкіллям наочно змогли переконатися одеські журналісти, які 5 вересня взяли участь у прес-турі в дельту Дунаю на острів Малий Татару. Організатором поїздки виступив Всесвітній фонд природи WWF, який уже 10 років фінансує повернення острова в природний стан.

Малий Татару — один з дунайських островів, що входять до складу регіонального ландшафтного парку «Ізмаїльські острови». Десь 50 років тому, коли природу активно підкорювали, острів оточили кільцем дамб, болота та частину озер осушили й почали активно використовувати, як тоді було прийнято говорити, «в інтересах народного господарства». Частину острова засадили тополями для отримання деревини, заклали фруктовий сад, стали вирощувати пшеницю і випасати худобу: коней, свиней і корів. Втім, великих успіхів у веденні цієї господарської діяльності не досягли, а ось кільце дамб завдало великої шкоди місцевій екосистемі. Перегородження шляху водам Дунаю обмежило нерест риби. Без припливу свіжої дунайської води зі щорічними паводками якість води у внутрішніх озерах погіршилася, і рослинність без природного затоплення та надходження поживних речовин почала де­градувати та перероджуватися. До того ж у 1995 році потужна повінь перелилася через дамби і, по суті, знищила весь сільськогосподарський комплекс на острові: й досі можна бачити остов затонулого комбайна, що визирає з-під болотної рослинності. Довелося визнати: хоч людина і вважає себе царем природи, але природа може дуже жорстоко посміятися над цими претензіями.

Міжнародний студентський форум «Від спільного відпочинку до взаєморозуміння і співробітництва» відбувся на базі спортивно-оздоровчого комплексу «Чайка» Одеського національного політехнічного університету на березі Чорного моря — в мальовничій місцевості Кароліно-Бугаз, де створюються умови для щорічного оздоровлення близько тисячі студентів з України, Румунії та інших країн Євросоюзу.

Ініціювали чотириденну акцію учасники реалізації проекту Євросоюзу «Міжнародний студентський центр рекреації і туризму: шлях до здоров’я нації» (ISCRT). Цей проект фінансується Європейською комісією за контрактом MIS ETC 1118 в рамках програми транскордонного співробітництва Румунія — Україна — Республіка Молдова 2007—2013 під девізом «Загальні кордони. Спільні рішення». Зокрема, у форумі взяли участь близько ста студентів і викладачів Одеської політехніки та румунського університету «Штефан чел Маре» на чолі з лідером тамтешньої студентської організації «А.С.У.С» Ілією Дорофтеєм, представники Одеської облдержадміністрації, генконсульства Румунії в Одесі, туристичного бізнесу регіону.

10 вересня 1894 року народився видатний український кінорежисер і письменник Олександр Довженко

«У кінці 1956 року похмурого зимового дня ми були присутніми на похованні творця масштабу Бетховена, а чи Моцарта. Ми це всі відчували. Мабуть, подібне відчуватимуть і люди ХХІ чи ХХІІ століття. Ясно одне: ми втратили творця, по працях якого слухатимуть наш час нащадки.

Гірко, що не з’явиться він серед нас — скромний, красивий, мужній і мудрий, тихий і чистий. Та гіркоту втрати тамує захоплення його творіннями, їхнє величезне духовне й художнє багатство. І що б не додав великий майстер до того, що вже створив (якби був серед нас), а чи хтось інший, ніхто не зрушить його з того місця в світовому кіномистецтві й літературі, яке належить тільки йому…»

Трохи  правди  про  Волинську  трагедію

Нинішній рік є віхою 70-річної дати Волинської «різні», як називають ті події наші недруги. Недавно у Верховній Раді це питання порушував нардеп Колесніченко. Яким же україноненависником треба бути, щоб звинувачувати співвітчизників у геноциді проти громадян сусідньої держави! Адже насправді це був не надто рідкісний у світовій історії міжетнічний конфлікт. І чому йдеться про 1943—1944 роки, якщо події відбувалися у 1942-у, а перші іскри з’явилися навіть кількома роками раніше?

Коли Польща стала самостійною державою, першим її очільником став Пілсудський. Це був розумний політик. У 1920-х роках згідно з повоєнною угодою СРСР віддав Польщі шість західних областей. Це врятувало тамтешніх українців від голодоморів, допомогло зберегти національну ідентичність. Однак після смерті Пілсудського, наприкінці тридцятих підняли голови польські шовіністи, почалися переслідування українців та євреїв у місцевості, де жили мої батьки, почалися безчинства.

Продовження. Початок у номері за 7 вересня.

«Чоловік поставив хату...»

І яку ж ви думаєте поставив той чоловік хату? Поет Яків Щоголів у кінці позаминулого століття написав так:

Невелику й небагату
Чоловік поставив хату,
Та й поставив у селі,
Коло міста, на шпилі.

Шкільні роки для одного залишають по собі найкращі, найсвітліші спогади на все життя, для іншого — це пора, пронизана душевним болем, про яку ліпше й не згадувати. Від кого і від чого це залежить? Від батьків, від учителів. І буквально з перших днів перебування дитини у стінах школи. Так стверджують фахівці.

Темою нещодавньої прес-конференції головного позаштатного дитячого психіатра управління охорони здоров’я облдержадміністрації Галини Бакулевич (на знімку) була психологічна адаптація дітей до школи: роль та значення родини в підготовці їх до перебування у шкільному колективі та до шкільних навантажень. Галина Іванівна розповіла про особливості психоемо­ційних станів дітей раннього шкільного віку, наголосивши при цьому, що будь-які відхилення потребують корекції з боку дитячих психологів та психіатрів. І до цього, наголосила вона, слід привчати батьків. Трапляється, мама з татом, відвівши дитину до школи, вважають, що далі нею займатимуться винятково педагоги, котрі, мовляв, краще знають, як бути з нею, а для них, батьків, найважливішим було спорядити сина чи дочку.

Уже вдруге поспіль наші сусіди з міста Бендери стали чемпіонами футбольного турніру серед команд української діаспори.

Ці змагання проводяться у Тернополі з ініціативи колишнього тернополянина Ігоря Бокія та Ані Кисіль з канадського міста Торонто. Голова міжнародної орга­нізації українських громад «Четверта хвиля» Аня Кисіль та член управи цієї організації Ігор Бокій безпосередньо опікувалися проведенням змагань разом з представниками міської ради. Підтримали турнір і місцеві бізнесмени на чолі з головою ліги під­при­ємців «Україн­ська справа» Михайлом Ратушняком.

Щоб уранці прокидатися з добрим самопочуттям, експерти радять раніше лягати спати і не користуватися слабким штучним світлом.

Учені з університету в Боулдері (штат Колорадо) з’ясували, чому багато людей вранці втомлені. Причина в тому, дійшли висновку науковці, що люди змістили час свого сну відносно природних ритмів, які визначають всі процеси в організмі. Люди можуть лягати спати пізно, а вставати, коли сонце вже високо над горизонтом. Відтак добові ритми в організмі порушуються.

7 вересня в Одесі вперше з розмахом відзначили Міжнародний день бороди.

Бородані з Одеси, а також бородаті гості пройшлися парадом по Приморському бульвару, зробили колективні фото біля пам’ятника Лаокоону (адже теж бородатий!), віддали повагу Дюку (хоч він і без бороди) й поклали квіти до пам’ятника Катерині ІІ. Настільки незвичайна увага до царственої дами пояснюється не особливою галантністю бороданів, а тим, що, виявляється, саме вона указом від 1762 року підтвердила право старообрядців носити бороди, проти чого боровся Петро І.

Зріст середньостатистичного європейця з 1870-го по 1980 рік збільшився в середньому на 11 сантиметрів, що відображає поліпшення якості життя та медичного обслуговування людей, ідеться у звіті, опублікованому британським Університетом Ессекса.

Дослідники відзначають давно відомий факт, що у відповідних біологічних умовах види збільшуються в розмірах. І людина тут не виняток, тож кожне нове покоління стає, в буквальному сенсі, вищим за свого попередника. Однак у випадку з гомо сапієнс ситуація дещо складніша. На зріст людей впливають і деякі інші фактори, як-от війни, економічні катаклізми. Втім, у складних економічних і соціальних умовах, зазначають фахівці, у людей включаються різні механізми підтримки процесу якісної еволюції. Це, зокрема, обмеження народжуваності. Люди в ХХ столітті стали відчутно менше народжувати, і це позначилося на якості їх життя, підвищивши доступність ресурсів. До того ж, покращилася якість медичного обслуговування — люди стали менше хворіти.