Не зіпсуйте собі літо зіпсутими харчами

На щастя, допоки серйозних наслідків отруєнь баштанними культурами у нас не виявлено, хоча самих потерпілих, які причиною своєї недуги визнають саме кавуни та дині, вже зо три десятки. А ось у Запорізькій області від з’їденої скибки кавуна, як стверджують батьки, померла однорічна дитина.

Кожна восьма диня, виставлена на продаж  в Одесі, — небезпечна для здоров’я. Вміст нітратів виявлено майже в 13% перевірених динь і в 1% кавунів. Ці баштанні культури продавалися на базарах і вулицях міста. Вирощені  вони у фермерських господарствах і на приватних землях, які непросто контролювати, тож небезпечна продукція легко потрапляє на наші столи.

Захворюваність на кишкові інфекції в області за останній місяць не перевищує епідпорогу, але вміст нітратів та пестицидів, зафіксований у кавунах і динях, серйозно загрожує здоров’ю.

Нітрати особливо небезпечні для вагітних жінок і маленьких дітей. Зокрема, розповіла Ольга Балановська, вони впливають на ембрі­он і гемоглобін. Нітрати можуть викликати анемію, а також спровокувати ріст ракових клітин у печінці та в шлунку. Ці шкідливі хімічні сполуки негативно впливають на роботу системи травлення, викликаючи здуття живота, блювоту, навіть внутрішні кровотечі. Пестициди мають здатність накопичуватися в організмі, вичікуючи моменту, щоб «вибухнути» алергією, захворюванням печінки чи нирок.

Не всі продавці на час проведення перевірки мали відповідні документи на право продажу сезонної продукції. Йдеться, найперше, про санітарні книжки. При цьому дехто з них, не маючи жодних довідок про стан власного здоров’я, тримав міні-туалети прямо під прилавком. Люди не мали де помити руки, на робочому місці снідали-обідали й справляли природні потреби. Де­хто продавав кавуни та дині «на розріз» — половинками та четвертинками, що суворо заборонено. Часто «на розріз» йдуть підіпсовані плоди, а гниль та пліснява, яка вразила продукцію, порами пронизує його наскрізь, хоча людське око того не бачить. Трапляється, на вулицях торгують кавунами й динями, які були зняті з продажу на базарах, мовляв, на вулицях якості продукції ніхто не перевірятиме, а реалізація йде жвавіше, адже покупцям зручніше купити кавуна під вікнами власного будинку, аніж нести нелегку ношу з базару чи магазину. Такою нашою «практич­ністю» і користуються деякі не зовсім совісні реалізатори.

Темою прес-конференції головного спеціаліста відділу санітарно-гігієнічного нагляду головного управління Держсанепідслужби України в Одеській області Надії РЕКРУТЮК стала профілактика гострих кишкових захворювань. Спершу вона детально зупинилася на якості питної води, яку споживають одесити та мешканці Одещини.

Упродовж доби з Дністра область бере близько 900 тисяч тонн води, яка придатна до споживання. Її якість перебуває на постійному контролі спеціалістів служби. Так, з початку року було взято на дослі­дження 900 проб, які відповідали всім санітарно-гігієнічним нормам.

Сьогодні близько 170 населених пунктів Одещини споживають привозну питну воду. Для гарантування її якості фахівці служби провели близько 4,5 тисячі досліджень. Допоки все більш-менш  у межах допустимої норми.

Дотримання правил особистої гігієни, включаючи регулярне миття рук, — запорука значного скорочення захворюваності на кишкові інфекції. А фактором передачі таких інфекцій, сказала Надія Рекрутюк, може бути й вода, забруднена виділеннями хворого чи носія інфекції. Велику небезпеку таїть вода відкритих водойм: вона може бути забруднена нечистотами, що скидаються з суден та з каналіза­ційних труб або змиваються з поверхні ґрунту атмосферними опадами. Під час купання у відкритих водоймах (море, річка, озеро, ставок) спеціаліст суворо застерігає не ковтати воду.

Криниці у сільських населених пунктах, підкреслила, слід розташовувати якнайдалі від можливого джерела забруднення (на відстані 20—30 метрів від дворових вбиралень, вигрібних ям, смітників). Отвір криниці слід щільно закривати кришкою і брати з неї воду тільки чистим відром.

Спека і недобросовісні торговці провокують харчові отруєння. Кисломолочні продукти, пиріжки з м’ясом чи шаурма з будки, креветки та мідії, придбані на пляжі чи на вулиці з рук, — найнебезпечніші комбінації.

Найбільше випадків гострих кишкових розладів пов’язані зі вживанням їжі, приготованої в домашніх умовах. Впродовж тижня, який минув, зафіксовано кілька «сімейних» джерел харчового отруєння, в яких, найперше, постраждали діти віком до 5 років.

Нещодавно в Іллічівську отруїлися кефіром і сиром вихованці дитячого садочка. Інфекцію принесла одна з працівниць кухні, яка страждала на частий пронос, але приховувала це і виходила на роботу.

Надія Рекрутюк провела своєрід­ний  урок гігієнічних знань для журналістів, розповіла про те, що серед інфекційних захворювань особливе місце займають гострі кишкові інфекції: дизентерія, сальмонельоз, черевний тиф, паратифи А і В, холера, харчові токсико­інфекції та ін. Інфекційні хвороби цієї групи спричиняються різними збудниками: найпростішими, бактеріями, вірусами. Всю цю групу об’єднує те, що основне місце перебування хвороботворного початку і розвитку недуги — кишечник людини (або тварини). Звідси й загальний механізм передачі інфекції, так званий фекально-оральний, при якому збудник з кишечнику хворого чи носія інфекції потрапляє у зовнішнє середовище, потім через рот до шлунково-кишкового траку здорової людини і провокує захворювання. В організм людини хворобо­творні мікроорганізми можуть потрапляти з їжею, водою, а також через брудні руки і предмети домашнього вжитку.

Які ж ознаки гострих кишкових захворювань? Хвороба проявляється не одразу, а після інкубаційного (прихованого) періоду. При різних кишкових інфекціях він відрізняється: при дизентерії — 2—7 днів, при холері — від кількох годин до 5 днів, при харчових токсикоінфекціях — кілька годин, при черевному тифі — 7—25 днів, при гепатиті А — від 15—50 днів.

Наприкінці прихованого періоду може з’явитися нездужання, слабкість, головний біль, від­сутність апетиту. Потім починають проявлятися характерні ознаки за­хворювання: нудота, блювання, болі в животі, рідке випорожнення, інколи з домішкою слизу і крові, підвищення температури. При гепатиті А найбільш характерними ознаками є жовтизна шкіряного покриву та слизових оболонок, потемніння сечі тощо.

Щоб запобігти розповсюдженню гострих кишкових захворювань, насамперед необхідно ізолювати хворого, а також виключити можливі шляхи передачі інфекції. У разі настання шлунково-кишкових розладів треба негайно звернутися до лікаря, не вдаючись до самолікування. Лікування кишкових інфекцій (а втім, і всіх інших інфекційних хвороб) має проводитися суворо індивідуально, комплексно, із за­стосуванням найдоцільніших засобів та методів.

Важливе значення в профілактиці гострих кишкових захворювань має суворе дотримання санітарних правил приготування й зберігання їжі, адже саме тут криється джерело небезпеки розмноження хвороботворних мікроорганізмів. Треба мати окремі дошки для обробки сирого м’яса та риби, сирих овочів, для вареного м’яса та риби, для хліба. Особливо влітку кухонне приладдя і посуд слід мити гарячою водою після кожного приготування їжі, а м’ясорубку після миття ошпарити окропом.

Не можна забувати і допустимих термінів зберігання продуктів. Так, м’ясний фарш можна тримати в холодильнику не більше 6 годин; торти, тістечка, м’ясні напівфабрикати — 36 годин; смажені котлети — 24 години; варені ковбаси — 48 годин. Тільки чітке дотримання всіх гігієнічних правил та вимог, застерегла Надія Рекрутюк, дозволяє уникнути зараження кишковими інфекціями.

Підготувала
Яна СТАСІНА.