№ 58-59 (21426-21427) субота 27 липня 2013 року

Переглядів: 1111

Кому — «Привоз», кому — «Пасаж», кому — земля на схилах...

Перед літніми канікулами одеські депутати одним махом вирішили продати «Пасаж», землю під «Привозом» і «подарувати» низку ділянок у береговій зоні. Місто бачило не одну скандальну сесію, однак такої кількості скандальних рішень за раз — ще ніколи.

У свою чергу на Думській площі вже традиційно зібралися мітингувальники. Вкотре під будівлю мерії прийшли інвестори «Альянсу» — довгобуду, розташованого на вулиці Головківській. Вони вимагають, щоб міська влада звернула увагу на їхню проблему. До них приєдналися ті, хто виступає проти Сергія Ківалова і підтримує Ігоря Маркова. Ці люди вимагають припинити будівництво церковноприходської школи на місці Міжрейсової бази моряків. Біля наметів «Одеса — без Ківалова» городяни тримали плакати «Ківалов, заплати податки». Опоненти ж поставили намети «Одеса знає: Ківалов — за Одесу». Плакати цих людей містили звинувачення на адресу нардепа Маркова в крадіжці низки санаторіїв і вимогу, щоб той «забрався на сміттєзвалище». Стояли на Думській і захисники скверу біля кінотеатру «Вимпел», який збираються віддати у приватні руки (до речі, сьогодні у сквері його захисники провадитимуть акцію протесту). Під’їхали до мерії і велосипедисти, які вимагають створення в Одесі велосипедних до­ріжок.

Переглядів: 1171

«Насмітив на Куяльнику — не забудь рохнути!»

У вівторок з ініціативи громадської ради при Одеській облдержадмі­ністрації пройшов перший спільний «круглий стіл» за участю науковців, депутатів обласної ради, які входять до групи «Куяльник», активістів-екологів, журналістів та інших представників громадськості, присвячений питанню порятунку курорту світового значення — Куяльницького лиману. Присутнім «привідкрили завісу» і розповіли про перші висновки вчених з трьох інститутів.

І цього разу на зустрічі наголошувалося: єдиної думки щодо порятунку Куяльника й досі нема. Добре чи погано вплине на лиман наповнення його морською водою достеменно на 100% ніхто не знає й відповідальності за наслідки брати не хоче. Єдине, з чим погодилися абсолютно всі присутні, — в загибелі водойми винна не аномальна спека, а люди. Місцеві жителі й приїжджі доклали руку до пересихання й обміління лиману. На річці Великий Куяльник понавикопували купу штучних заводей для розведення риби й господарської діяльності. Таких малих водойм на річці вже понад 140, вони забирають з Великого Куяльника до 70% води. Все це, як наголосив ректор Одеського державного екологічного університету Сергій Степаненко, негативно позначилося на лиманові. «Крім того, за нашими підрахунками, на цій території понад 25 ставків. Ми дійшли невтішного висновку: якби всього цього не було і за наявності інших сприятливих умов, сьогодні рівень води в лимані був би таким же, як і в Чорному морі», — додав Олег Гриб, доцент кафедри гідроекології і водних досліджень ОДЕУ. Однак, як і раніше, в ОДА так і не порушується питання про якесь покарання винуватців чи, хоча б, про розчищення русла й прибирання дамб. Усі розмови зводяться до будівництва трубопроводу з Чорного моря, а вже потім обіцяють зайнятися відновленням русла річок і встановленням чітких меж Куяльника.

Переглядів: 1366

Владика МАРК: «Нехай Бог дає розум нашим державним мужам»

/_f/2013/59.jpg Хрещення Руси-України — виняткова подія, що визначила історичну долю нашого народу, воно оновило княжу Київську державу, збагатило численними духовними скарбами, — мовиться у посланні помісного собору Української православної церкви Київського патріархату (27 червня 2013 року) до пастви та всього українського народу з нагоди 1025-ліття Хрещення Київської Руси-України. Подія ця, попри те, що вплинула на духовно-культурну ментальність пращурів нинішніх українців, вона, передусім, кардинально змінила княжу державу. Київська Русь увійшла в коло тодішніх європейських держав цілковито повноправною та рівною серед рівних. Понад те: Київська Русь стала наймогутнішою країною Європи. Знатні родини європейських країн мали за честь поріднитися з київськими князями, котрі, в свою чергу, отримували надійних союзників. Тож Україна в Європі не чужа, вона ще тоді стала європейською державою і тепер лише має знову посісти належне їй місце. Ми йдемо туди не як бідні родичі, а як духовно багата нація.

Тому й святкуємо нині 1025-ліття Хрещення Київської Руси-України, щоби утвердити історичну правду: 988 року, коли відбулося хрещення у Києві, Москви ще не існувало, землі ті не належали до території Руси. І саме на Київських пагорбах проповідував святий апостол Андрій Первозванний. Тож саме у Києві і має відзначатися ця річниця. Це, передусім, велике свято Української православної церкви з духовним центром у Києві, яке разом з нами відзначають усі християнські церкви України і світу.

Переглядів: 829

Тисячі навчальних миль і кілометрів

Упродовж двох тижнів кораблі, задіяні в українсько-американських навчаннях «Сі бриз»-2013, пройшли понад 4,6 тисячі морських миль. Сумарна протяжність маршів підрозділів берегового компоненту склала близько 1800 кілометрів. Бронетранспортери здій­сни­ли водіння на плаву загальною тривалістю понад 130 годин. Виконано 72 стрибки з парашутами та близько 50 польотів авіації (загальний наліт склав більше 30 годин). Про це під час урочистої церемонії закриття навчань «Сі бриз»-2013 розповів керівник маневрів контр-адмірал Денис Березовський.

«Мені дуже приємно констатувати, що близько 1700 військових із 14 країн світу, які брали участь у цих маневрах, продемонстрували свої профе­сіоналізм, відповідальність та злагодженість дій, а це, своєю чергою, стало запорукою успішного завершення навчання та досягнення його головної мети щодо спроможності в складі багатона­ціональних сил проводити міжнародну операцію з безпеки на морі», — цитує медіа-центр Міністерства оборони України (м. Одеса) керівника навчань.

Переглядів: 812

Справедливість є, і вона в Страсбурзі

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) почав розглядати другу скаргу Юлії Тимошенко щодо суті «газової справи». Про це на нещодавній прес-конференції заявив захисник Юлії Володимирівни Сергій Власенко.  Суд вже передав свої питання до українського уряду, і, згідно із стандартною процедурою ЄСПЛ, Кабінет Міністрів України має 16 тижнів, аби дати на них відповідь — тобто до 23 жовтня 2013 року. «Після цього захист дає свої зауваження з приводу відповіді уряду. Повірте, ми будемо дуже швидкими і зробимо це протягом одного-двох тижнів», — пообіцяв Сергій Власенко.

Захист Юлії Тимошенко не очікує задоволення скарги у повному обсязі. «Тим ЄСПЛ і відрізняється від українських судів, що там у принципі неможливо замовити рішення, а люди в мантіях виносять його згідно із законами, — пояснює Власенко. — Однак не важко спрогнозувати вплив на вердикт щодо основної скарги винесеної раніше ухвали ЄСПЛ із визнанням незаконності та політичної мотивації арешту лідера опозиції».

Переглядів: 965

Медична реформа: роздільнянський абсцес

Як уже повідомляли «Чорноморські новини», 16 липня у Роздільній відбулася протестна акція — люди вийшли на центральну площу, що перед райдержадміністрацією, нібито на заклик лікарів районної лікарні підтримати їх і громадою виступити проти переведення медичного закладу у Велику Михайлівку, захистити право роздільнянців на лікування за місцем проживання.

Ситуація виявилася не такою однозначною, як здавалося на перший погляд. Поступово коло протестувальників збільшувалося, хоча медичних працівників серед присутніх майже не було. Дехто вголос почав обурюватися тим, що лікарі підставили людей. Хтось пояснив: «Вчора їх залякали звільненням з роботи, якщо вони прийдуть на мітинг. От вони і не прийшли».

Переглядів: 886

«Це Німеччина. Корупції тут практично нема»

У країнах Євросоюзу працює набагато більше чиновників, ніж в Україні, але там добре закріплена система захисту прав і свобод людей. Так характеризують виконавчий апарат держав ЄС колишні українці, котрі там проживають.

У Франції теж
велика бюрократія

«Система у Франції побудована так, що будь-який чиновник боїться порушити закон. На жаль, в Україні такого нема», — ділиться враженнями колишній українець Володимир ПОСЕЛЬСЬКИЙ.

Переглядів: 768

Для Одеси — будівничий, для іспанців — славний вояк

Минулих вихідних в Одеський порт зайшли два фрегати — іспанського військово-морського флоту «Блас де Лезо» і турецького «Солірейз», які перед тим брали участь у спільних навчаннях НАТО та Болгарії BREEZT-2013, що проходили 5—16 липня у Варні.

Перебуваючи з дружнім візитом в Одесі, моряки іспанського фрегата виконали почесну місію — поклали квіти до пам’ятника знаменитому співвітчизнику Йосипу де Рібасу, якого на батьківщині пам’ятають як славного вояка, а в Одесі шанують як великого градоначальника-будівничого. Щоб приєднатися до церемонії іспанських моряків на чолі з контр-адміралом Еугеніо Діаз дел Ріо, до нашого міста спеціально прибув надзвичайний і повноважний посол Королівства Іспанія в Україні Хосе Родрігес Мояно. У церемонії покладання квітів також взяли участь заступник голови облдержадміністрації Олександр Малін та міський голова Олексій Костусєв.

Переглядів: 789

Місто моряків?

Пам’ятаєте, колись Одесу вважали містом, де кожен третій або є моряком, або так чи інак пов’язаний з морем? А як сьогодні в очах офіційної статистики виглядає морська прив’язка міста?

Залишаючись потужним транспортним вузлом України, «експортуючи» робочу силу перевізникам чи не всіх країн, які мають флот чи бодай якісь інтереси на водних артеріях нашої планети, офіційні цифри кажуть: Одеса — крапля в морі морського (даруйте за тавтологію) бізнесу.

Переглядів: 724

Окультурені християнством

Буквально якихось чверть століття тому про урочисте святкування тисячолітнього ювілею хрещення Київської Русі хіба що мріяли тисячі християн, з острахом озираючись на десятиліття переслідувань, руйнування храмів, винищення тих, хто не боявся зізнаватися, що вірує.

Часи, на щастя, змінилися. Змінилися докорінно. І в тих ка­бінетах, де ще не так давно панував культ атеїзму, червонопрапорне партійне ідолопоклонство, сьогодні (бо це і модно, і не вибивається з ПРовідної партійної лінії) навперебій змагаються перед Богом (чи, точніше, партійними божками) якнайвигідніше подати свої старання у внесок святкування 1025-річчя хрещення Київської Русі. І при цьому наголошують: так велить указ президента. Зауважте: не совість, не віра, а указ...

Переглядів: 805

Запрошення на чуже свято

Наближається поважна дата хрещення Київської Русі. Саме Київської, оскільки якоїсь іншої тоді не було. На території теперішньої Російської держави в той період жили напівдикі племена, їх ніхто не хрестив. Не хрещеною Росія залишається й понині. Гадаю, саме цим пояснюються прояви мракобісcя, вбивство царя, руйнація церков і християнських цінностей Київської Русі. Плюс загарбницька політика сьогоднішньої федерації — вірної правонаступниці Радянської імперії.

Такого сусідства, яке має Україна, ворогові не побажаєш. Стан війни північні «брати» не припиняли щодо України упродовж багатьох століть. Нині війна — еконо­мічна, політична, інформаційна — стала повсякденною. Поглинання хрещеної Київської Русі відбувається загрозливими темпами. З кожним візитом Президента Януковича до Росії зашморг на Україні затягується тугіше.

Переглядів: 832

Такий моєї долі звіт

Звісно ж, липневий лист до газети слід починати привітанням з нагоди її дня народження. Охоче роблю це щоразу, щиро бажаю всім вам міцного здоров’я, родинам — добробуту та благополуччя, тепла взимку, прохолоди влітку!

У своїх листах я вже розповідала про себе і свою сім’ю. І все ж хочу ще раз освідчитися у любові до газети, до моїх улюблених рубрик «О, слово рідне!», «Довкілля», «Люди і долі», «Історія, спадщина, імена». Із захопленням подорожую разом з вашими кореспондентами й дописувачами рідною Україною та зарубіжжям. Особливо цікавлять мене місця, пов’язані з життям і творчістю Великого Кобзаря.

Переглядів: 877

Липневі іменинники

День народження «Чорноморки», яка щойно відзначила 96-річчя, збігається і з нашим сімейним святом: 19 липня мені сповнилося 75, а правнуку Андрійчику — 8.

Та, либонь, багато читачів газети відзначають цього літнього дня іменини. Тож вітаю усіх читачів газети — прабабусь, бабусь, дідусів, дітей, онуків і правнуків! Зичу їм усього найкращого, як і улюбленим «Чорноморським новинам».

Переглядів: 784

Щоб міцніла сім’я і держава

Так склалася життєва ситуація, що я, Новруз Магамед Огли Магеррамов, з Азейбарджану у 1986 році приїхав на постійне місце проживання в Україну. У 1988-у став її громадянином, отримавши паспорт. Спочатку проживав у Великомихайлівському районі. Працював у будівельних бригадах за наймом. А з 1989 року з сім’єю — дружиною і двома доньками — переїхав у село Макарове, ще згодом — у селище Ширяєве, де й проживаю донині.

З юних літ мене батьки привчили до праці, прищепили любов до землі, навчили шанувати людей, бути чесним і порядним. Тому, проживаючи у хлібосольній Україні, я не міг сидіти без діла. Дванадцять років тому купив у Виноградівці Осинівської сільської ради хату з присадибною ділянкою 0,5 гектара. Крім того, в сільській раді оформив оренду на три гектари землі. Згодом, щоб розширити земельну ділянку для обро­бітку, придбав ще дві хати.

Переглядів: 774

Його величність життя

Життя ніколи не буває всуціль ласкавим. Воно різне — веселе й печальне, радісне і сумне. Однак кожен день — неповторний і єдиний. Тим життя й цікаве. З’являючись з відчайдушним криком на цей світ, не підозрюємо, що отримали найважливіший, неоціненний подарунок — саме життя.

Нині, підсумовуючи пройдені сім десятиліть, дедалі частіше думаю: а чи правильно їх прожила?

Переглядів: 980

Успадкована земля

За даними «Ракурсу», 63% сільських голів зазначили існування невитребуваних земельних паїв. У середньому на кожну сільську громаду їх припадає по 35 одиниць. А є й такі села, де невитребуваними залишаються понад 100 паїв. Загалом по Україні ще не знайшли своїх господарів близько 100 тисяч земельних паїв, тобто сьогодні є безхазяйними майже 3 мільйони гектарів земель сільськогосподарського призначення! І це при тому, що земля є найціннішим ресурсом і незмінним капіталом України.

З чим пов’язана така дивна ситуація? Що це — байдужість до землі та сільського господарства, небажання вступати у будь-які правовідносини з державою чи щось інше? Виявилося, все дуже просто...

Переглядів: 725

Хто як, а ми ростемо

Хочете вірте, хочете — ні, але за даними регулярного дослідження міст України з населенням понад 100 тисяч жителів, оприлюденими GfK Ukraine, в Одесі зафіксовано найвищий середньорічний приріст доходів населення. Відтак разом з Києвом та Харковом наш обласний центр названо найбагатшим містом країни.

Як зазначають у компанії, «у більшості індустріальних міст Донбасу спостерігається порівняно високий темп зростання доходів населення… Середньорічне зростання доходів на душу населення сповільнилося та складало останніми роками 4,6%». Охоплено аналізом 45 міст з населенням понад 100 тисяч мешканців.

Переглядів: 1035

Обережно: виробнича травма

Виробничий травматизм — це сукупність виробничих травм. Виробнича травма — це травма людини, зайнятої на виробництві, спричинена недотриманням вимог безпеки праці.

Виробничі травми можуть бути обумовлені механічними, хімічними, термічними та іншими специфічними (ураження електричним струмом) чинниками. Основні місця нещасних випадків — цехи і ділянки майстерень; територія, де розташовані майстерні та склади, машинні двори; постійні майданчики для вантажно-розвантажувальних робіт; приміщення електростанцій, підстанцій, трансформаторного обладнання.

Переглядів: 996

У краю умільців і ремесел

Фестиваль народних ремесел, започаткований директором краєзнавчого музею Петром Ткачем, у Балті відбувся лише вдруге, але він переконав, що нема кінця живильним народним витокам.

«Балтський край завжди славився майстерними людьми, які займалися вишивкою, плетінням з лози, різьбленням по дереву, виготовляли предмети побуту і знаряддя праці, ткали килими... Для відродження народних промислів і був заснований такий районний фестиваль, під час якого сільські та міські умільці демонструють свої творіння»,  — зазначили організатори.

Переглядів: 728

Любов з... колючками

Цими днями сповнилося вісімдесят років відомому в Україні колекціонеру кактусів Анатолію Демидовичу Балабащенку. Півстоліття з них садовода-аматора супроводжує любов з... колючками. Вирощує екзотичні рослини не для продажу. Винятково — для власного задоволення.

Інколи Анатолія Демидовича запитують: чому з величезного зеленого світу вибрав саме кактуси? У відповідь чують дещо несподіване: «Це вони мене вибрали».

Переглядів: 834

ОМКФ-2013: надія не згасне

Зняте геніальне кіно про генія, тим паче — генія кінематографу, — завдання складне. Чи вдалося його виконати українці Світлані Фетисовій — сценаристу та режисеру картини «Параджанов», найочікуванішої української прем’єри фестивалю? Про геніїв краще од усіх розповідають їх власні твори — і цей фільм не став винятком з цього правила. Однак, як виявилося, ця стрічка — начебто і не про Сергія Параджанова…

Робота над картиною велася довгих шість років. До створення байопику про легенду українського кінематографу залучили  як продюсера — відомого режисера та сценариста Романа Балаяна, як співрежисера та виконавця головної ролі — французького актора вірменського походження Сержа Аведікяна. Перший знав його особисто, другий настільки вдало перевтілився у нього, що під час перегляду перепитуєш себе: «Чи це, бува, не комп’ютерними спецефектами оживили самого Параджанова?» Та все ж фільм про нього вони не зняли: більшість героїв та подій, показаних у картині, вигадані.

Переглядів: 774

Одесу підхопить «Зелена хвиля»

Одесу вже всімнадцяте накриє «Зелена хвиля». Міжнародний книжковий ярмарок, який традиційно проводиться в самому серці, на Дерібасівській і в Міському саду, відкриє почесний громадянин міста письменник-сатирик Михайло Жванецький.

На кілька днів головна вулиця Одеси перетвориться на книжковий світ: з 1 по 4 серпня працюватиме XVII міжнародний книжковий ярмарок «Зелена хвиля». Щороку його відвідує близько 10 тисяч книгоманів. До нашого міста з’їдуться більше сотні видавництв, книготорговельних організацій, завітають письменники з Білорусі, Польщі, Вірменії і Грузії. Свою продукцію представлять відомі поліграфічні центри України та Росії. Один з акцентів нинішньої «Зеленої хвилі» — дитяча література і саморозвиток малечі, адже 2013-й оголошений роком дитячої творчості. Виставку, вже за доброю традицією, відкриє Михайло Жванецький. Сатирик роздаватиме свої автографи на спеціальній сесії з 17.30 до 18.00 (у конференц-залі виставки на Дерібасівській).

Переглядів: 1627

Подвиг Буші — в кожній душі

З незабутніми враженнями та бентежними почуттями повернувся з другого міжнародного літературно-мистецького фестивалю «Русалка Дністрова», організованого Національною спілкою письменників України й профінансованого місцевими адміністраціями, що проходив на благодатній Вінниччині і в Придністров’ї.

У цьому яскравому святі були задіяні придністровські райони Вінницької області, а також Кам’янка та Рибниця ПМР. Загалом, цей фестиваль цілком вписується у єврорегіональну програму «Дністер», яка втягує у свою орбіту і шість районів Молдови. Всі ці регіони заявили про спільний намір розвивати свої території в європейському напрямку.

Переглядів: 1022

«...Як зів’януть крила — не полетить»

«Лють» — це роман, головним героєм якого є Нестор Махно. Перший же розділ починається з того, що Махно «долонями тис на скроні, бо шершнем гуділа лють, намірюючись звідти вихлюпнутися і одним покрутом помститися так, щоб здригнулася земля» . І в останньому, 23-у розділі Нестор у важких роздумах картає себе за те , «що нині, як загнаний вовчисько, сидиш отут на лаві і клацаєш зубами од люті…». Отже, люттю просякнутий увесь твір Г.Щипківського — і то люттю не лише ватажка вільного українського селянського війська: лютують червоні та білі вороги Махна, лютують його побратими, лютує південноукраїнський степ, лютує сам час нещадної війни 1917—1921 років, бо зійшлися у двобої прагнення одних до волі на власній землі, бажання других знову захомутати «бунтівних холопів», захланність третіх — очманілих від революційної тарабарщини — захопити «на дурняк» за допомогою надзвичайок, розвьорсток і комнезамів не ними вирощений хліб і до хліба.

Махновцям не було іншого вибору, ніж оцей: «Будемо його (біляка. — М.Л.) молотити, допоки не почервоніє, червоних гамселити доти, поки не побіліють»… То була люта доба, то була нелегка наша історія, її треба було пережити, й Україна трагічно пережила її, а Несторові Махну, талановитому селянському синові, хворобливому й аж ніяк не атлетичному, випало звалити на свої плечі тягар народної боротьби й заповнити свою душу цією спопеляючою люттю (великим болем виривається з його серця: «Я вже по груди в крові!») … А наш сучасник, знаний український прозаїк-патріот Геннадій Щипківський відчув, що не може пройти повз добу Махна й постать народного батька, не давши їм життя на просторі белетристичного твору.

Переглядів: 935

До місця пожежі не доїхати

Безпека одеситів важливіша за власний комфорт деяких несвідомих громадян

За 6 місяців нинішнього року пожежно-рятувальні підрозділи Одеського міського управління ГУ ДСНС України в Одеській області 682 рази виїздили на ліквідацію пожеж. З вогню було врятовано 94 особи, збережено матеріальних цінностей на суму 48 мільйонів 701 тисячу гривень.

На жаль, не обійшлося без втрат. У першому півріччі внаслідок пожеж загинуло 14 осіб, ще 13 (у тому числі одна дитина) отримали травми та опіки різного ступеня важкості. Економічні збитки склали 39 мільйонів 216 тисяч гривень.

Переглядів: 730

Не знаючи броду...

Рятувальники з волонтерами Червоного Хреста провели навчальний рейд на пляжі Ланжерон

Рятувальники Одещини вкрай стурбовані ситуацією на водних об’єктах області. З початку року у водоймах загинули 44 особи, з яких семеро дітей. Уже під час купального сезону вода забрала 16 життів — на 10 більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Значна кількість людей загинула внаслідок недотримання правил поведінки на воді, купання в стані алкогольного сп’яніння та у невизначених місцевими органами влади місцях — каналах, ставках, річках.

Цими днями одеські ДСНСівці спільно з представниками Червоного Хреста, ЗМІ та комунальниками провели профілактичний рейд на найпопулярнішому одеському пляжі — Ланжероні. Фахівці продемонстрували, як саме рятують людину, що потрапила в надзвичайну ситуацію у воді. Всі охочі взяли участь в імпровізованому уроці, який влаштували волонтери Червоного Хреста, щодо надання першої медичної допомоги потопельнику. Рятувальники розповсюджували серед відпочивальників листів­ки та інформаційні буклети з правил безпечної поведінки на воді. Справа в тому, що на пляжі Ланжерон, за траверсами, де плити, місць для купання нема. Відтак там встановлені таблички «Купатися заборонено», тобто рятувальники спе­ціально попереджають, що відпочивати там небезпечно, бо не обстежене дно.

Переглядів: 901

Крок до третього раунду

Якщо подивитися на останні виступи «Чорноморця», то не побачимо нічого, що переконувало б у його силі. Якщо поразки від «Шахтаря» у Кубку та Суперкубку України ще якось можна пояснити вищим класом гірників, то дві безбарвні нічиї на старті сезону з командами, яких не назвеш сильними, — «Севастополем» та «Ворсклою», свідчать, що «Чорноморець» дуже повільно відновлює свої кондиції.

Це повною мірою позначилося і на матчах Ліги Європи з молдовською «Дачією». Нагадаємо, на своєму полі моряки виграли 2:0, але другий гол, який давав шанс пройти цей етап, було забито лише на останній хвилині. Непереконливим вийшов їх виступ і в матчі-відповіді у Кишиневі. Забивши гол (Олексій Гай), моряки вирішили, що справу зроблено, розслабилися і поплатилися за це. Господарі забили два м’ячі і мали можливість збільшити рахунок, але «Чорноморець» вистояв.

Переглядів: 992

Олімпійські ігри не тільки для олімпійців

З метою залучення інвалідів до участі у соціальному житті, надання їм допомоги у психологічній, фізичній та соціальній реабілітації і на виконання доручення управління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Одеській області 18 липня в приміщенні ЗОШ №62 відділення ФССНВ та ПЗ у м. Одесі провело районні (міські) відбіркові спортивні змагання «Олімпійські ігри не тільки для олімпійців».

Спонсорами змагань виступили ПАТ «Одеський кабельний завод «Одескабель» (генеральний директор Дмитро Васильович Іоргачов), ПАТ «КБ «Надра» Одеського РУ (заступник директора Олександр Володимирович Фурсенко) та АБ «Укргазбанк» (директор Оксана Володимирівна Поліщук).

Переглядів: 832

Скільки отримували вожді і генсеки в СРСР

З кінця 1917 року Ленін встановив собі оклад, який дорівнював сумі заробітку кваліфікованого працівника в Москві, а саме 500 рублів. Прикметно, що премії та інші «зайві» доходи були суворо заборонені.

Учень і продовжувач справи Леніна генсек Сталін спочатку задовольнявся 225 рублями. Після тихого скасування партмаксимуму почав отримувати 1200 рублів (для порівняння: середня заробітна плата того часу становила не більше 1100 рублів), а з 1947-го, після грошової реформи, десять тисяч (це приблизно в двадцять разів вище за середній показник по СРСР).

Переглядів: 973

Відділення Фонду ССНВ та ПЗ у м. Одесі

Відповідно до наказу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Одеській області №52 від 29.03.2013 з 1 липня 2013 року створено відділення фонду в м. Одесі.

Відділення поширює свою діяльність щодо забезпечення державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на Київський, Малиновський, Приморський та Суворовський райони міста.

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua