Що криється за логікою «дерибану»?
Одесити за останні роки вже звикли до переділу майна в місті. Звикли навіть до того, що тут на широку ногу «дерибаниться» усе підряд: комунальне, державне, громадське. Але ось ця звістка все ж стала несподіванкою, більше того — викликала масове обурення.
Йдеться про рішення Міносвіти щодо закриття Одеського державного аграрного університету з передачею його майна іншому навчальному закладу, що має статус «національного» і спеціалізується на технологіях харчової промисловості. Стріляний одесит на полову не дасться. Для чого затіяна оця «націоналізація» — одесити добре розуміють. Знають навіть, хто претендує на подальшу приватизацію «націоналізованого» майна… Аграрний університет, виявляється, нині володіє 63 тисячами квадратних метрів нерухомості у центрі Одеси, де окремий такий квадрат коштує тисячі, а то й десятки тисяч доларів! А ще ж є землі сільгосппризначення, студентська база відпочинку і т. д.
Звістка буквально сколихнула Одесу та область: «Як так? Залишити житницю України без «кузні кадрів»?! І хто ж до такого додумався?». Вступники до згаданого університету та їхні батьки у гніві. Вони дивуються, чому рішення прийнято перед початком навчального року, а не заздалегідь. Невже їхні нерви нікого не цікавлять? Чому рішення прийнято без обговорення з громадськістю? Невже у Києві не знають, що Одещина за територією — це дві середньостатистичні області? Тут розміщено шість ґрунтово-кліматичних зон, розвинені такі специфічні галузі, як виноградарство, рисівництво, вівчарство. Наразі гостро відчувається нестача кваліфікованих кадрів як у великих агрохолдингах, так і в малих фермерських господарствах.
За збереження Одеського аграрного університету виступив голова обласного Аграрного союзу Георгій Чиклікчі. Він пояснює, що одна лишень Бессарабія — великий хліборобський край. Від Болграда до Одеси — 250 кілометрів. Сільській дитині на навчання навіть до свого обласного центру дістатися не так просто. Ну а не буде аграрного закладу в Одесі — до Кишинева ж не поїдеш.
Чітку позицію щодо даної теми має й Микола Златов, голова фермерського господарства «Балкани», що в Саратському районі. Він сам, його дружина та четверо дітей закінчили саме цей навчальний заклад. Зараз династія обробляє 15 тисяч гектарів землі (частину з них — на Вінниччині). Цього року Златови на круг зібрали по 45 центнерів ранніх зернових. Успіхові завдячують освіті, отриманій в університеті, та постійному подальшому спілкуванню з його викладачами.
Однозначне «за» стосовно збереження аграрного університету висловив директор Одеського селекційно-генетичного інституту В’ячеслав Соколов і десятки інших авторитетних вчених та аграріїв області.
— Зі здивуванням і обуренням почув я цю звістку, — розповідає заслужений працівник сільського господарства України, депутат Комінтернівської районної ради, багаторічний очільник цього району Віталій Громлюк. — Але у всього є своя логіка, яку я особисто, до речі, підтримати не можу. Геополітичні вітри нині віють не на користь хлібним нивам України. Вже й часник з Китаю заполонив наші супермаркети. Через півтора року новим українським законодавством (за рекомендацій ззовні) нашому селянину буде заборонено продавати м’ясо-молочні продукти із сільського двору. Сучасний світовий аграрний ринок — жорстока штука. Ми там нікому не потрібні із сильним сільськогосподарським комплексом! Усе робиться для того, щоб услід за тваринництвом знищити й рослинництво. Розумні агрономи, зоотехніки, виноградарі та садівники — лишень перешкода на шляху наших аграрних суперників. На жаль, в Україні знаходяться окремі держчиновники, які ллють воду на млин конкурентів аграрної України. Не можна й кроку робити проти аграрного університету! Ймовірно, з урахуванням обставин, про які я сказав, цей університет потрібно дещо реформувати. Може, як того вже так хочеться міністерству, приєднати якийсь навчальний заклад до аграрного. Все інше буде стратегічно помилковим для регіону і держави.
Отже, громадська думка висловлена.
Чи захочуть почути її там, у верхах?
Олександр ВИНОГРАДІВСЬКИЙ.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
