№ 57 (21425) субота 20 липня 2013 року
Дев’яносто шість
Так, нашій газеті уже 96 років. Саме 19 липня далекого 1917-го вийшов друком перший номер «Голоса пролетария», від якого ведуть свій безперервний літопис «Чорноморські новини».
Сьогодні модно якомога далі, до сивої давнини, подовжувати свій родовід. За певну, не таку вже й велику, суму можна купити посвідку, як і належить, зі штемпелем, що в твоїх жилах тече кров якщо не Рюриковичів, то котрогось із славних козацьких ватажків. Можна, як у тому анекдоті, щоб підвищити свій статус у суспільстві й претендувати на відповідні пільги, принести до ЖЕКу довідку, звісно ж, з печаткою, що я, такий-то, — учасник Куликовської битви. Сьогодні такий час, що все можна. Зокрема й переписувати історію. Ница і невдячна це справа. Чимось нагадує фальшування грошей. От тільки покарання нема ніякого: підробити валюту — кримінал, а познущатися над пам’яттю наших славних попередників, які виборювали для нас, своїх нащадків, волю й державність, гинучи у нерівній борні, й возвеличити натомість катів наших, поставити їх на п’єдестали — це нинішня «повернена правда історії», це, по суті, сучасна державна доктрина.
Передпомаранчевий настрій
Соціологи констатують, що бунтівні настрої у країні перевищили рівень, зафіксований у 2004-у напередодні революції
Американська незалежна правозахисна організація «Дім Свободи» нещодавно оприлюднила у Лондоні звіт про демократичний прогрес держав Євразійського континенту за минулий рік. Рейтинг демократії визначали за семибальною шкалою, де одиничка є найкращим показником, а сімка, відповідно, — найгіршим.
За даними 2012-го, Україна дещо погіршила свої показники порівняно з попередніми роками, дiставши 4,86 бала. При визначенні ступеня демократії до уваги брали такі показники, як виборчий процес, громадянське суспільство, незалежні медіа, корупція, урядування тощо.
На морі, в небі й на землі
Полігон Чабанка під Одесою. Липнева спека. Степ пахне полином, вузька смуга прибережного піску і легкий бриз на Чорному морі. За кілометр від берега — світло-сірий силует великого десантного корабля «Костянтин Ольшанський», поруч з ним крихітним виглядає водолазний катер «Нетішин».
На березі вишикувались БТРи. Перед бойовими машинами екіпажі зі штатним озброєнням. Останні настанови командира. Тема берегового компоненту навчання: «Підготовка особового складу та військової техніки до дій морського десанту». Рота Феодосійського батальйону морської піхоти готується до подолання водної перешкоди. Експерти НАТО з цікавістю спостерігають за діями українських колег. Перша вправа — водіння бойових машин та евакуація їх з плаву на берег. Перших два БТР-80 один за одним заходять у воду і вплав долають приблизно третину відстані до десантного корабля. Один з них зазнає «пошкодження». Інший підходить до потерпілої машини на потрібну відстань, бере її на буксир і здійснює евакуацію з води на берег. Машину та екіпаж врятовано.
Що криється за логікою «дерибану»?
Одесити за останні роки вже звикли до переділу майна в місті. Звикли навіть до того, що тут на широку ногу «дерибаниться» усе підряд: комунальне, державне, громадське. Але ось ця звістка все ж стала несподіванкою, більше того — викликала масове обурення.
Йдеться про рішення Міносвіти щодо закриття Одеського державного аграрного університету з передачею його майна іншому навчальному закладу, що має статус «національного» і спеціалізується на технологіях харчової промисловості. Стріляний одесит на полову не дасться. Для чого затіяна оця «націоналізація» — одесити добре розуміють. Знають навіть, хто претендує на подальшу приватизацію «націоналізованого» майна… Аграрний університет, виявляється, нині володіє 63 тисячами квадратних метрів нерухомості у центрі Одеси, де окремий такий квадрат коштує тисячі, а то й десятки тисяч доларів! А ще ж є землі сільгосппризначення, студентська база відпочинку і т. д.
Медична реформа: роздільнянський абсцес
Роздільна — районний центр Одеської області. Населення району і міста доволі спокійне, без явних ознак протестних настроїв. Проте минулого вівторка, о дев’ятій ранку на центральній площі навпроти районної державної адміністрації зібралася купка людей. Як з’ясувалося, вони прийшли на заклик лікарів районної лікарні (напередодні на електричних опорах по місту були розвішані листівки) підтримати їх і громадою виступити проти переведення райлікарні у Велику Михайлівку, відстояти право роздільнянців на лікування за місцем проживання.
Ситуація виявилася не такою однозначною, як здавалося на перший погляд. Поступово коло протестувальників збільшувалося, хоча медичних працівників серед присутніх майже не було. Дехто вголос почав обурюватися тим, що лікарі підставили людей. Хтось пояснив: «Вчора їх залякали звільненням з роботи, якщо вони прийдуть на мітинг. От вони і не прийшли».
Квартирні шури-мури
Уявіть собі таку ситуацію: прокидаєтеся ви вранці в доброму настрої у своїй оселі, де проживаєте тривалий час, а десь під обід приходять до вас люди, вимагають її негайно звільнити, бо вона передана іншій громадянці. Причому являється перед ваші очі сам очільник місцевої влади — селищний голова.
Що вам тут робити? Правильно, насамперед з’ясувати, на якій підставі, який на те виселення є документ, звідки й чому він узявся. Але таких документів вам не показують, лише усно заявляють, мовляв, є рішення суду і селищного виконкому, про що ви сном-духом не відаєте.
Саме таке сталося з нашою односільчанкою пенсіонеркою Долорес Іванівною Карпевською, котра проживає по вулиці Гвардійській. Про це чиновницьке свавілля у Раухівці дізналися ми, ініціативна група з розслідування, як і кому розподіляється житло в нашому селищі.
ОМКФ-2013: надія не згасне
Вже четвертий рік поспіль Одеський міжнародний кінофестиваль збирає глядачів та всіх, хто для них старається, — акторів, режисерів, сценаристів, продюсерів, кінокритиків — з різних куточків світу. Кажучи жартома, але пам’ятаючи, що у кожному жарті є частка правди: фільми-відкриття фестивалю характеризують етапи його становлення та розвитку. Судіть самі за назвами — «Серцеїд» (2010), «Артист» (2011), «Реальність» (2012), «Надія не згасне» (2013). Анекдотично символічно, еге ж?
Ні слова
про Ейзенштейна
Спочатку фестиваль був у всіх на вустах, але тепер надія, що за допомогою фестивального пітчингу справді розвиватиметься український кінематограф, як обіцяють організатори, хіба що жевріє. Так само, як не згасає надія роззяв побачити справді іменитих зірок на червоній доріжці під час помпезних церемоній кінофестивалю. Цього року його відкривали разом з Олександром Роднянським, Тимуром Бекмамбетовим, Гошею Куценком, Валерієм Тодоровським, Роджером Корманом, Іржі Менцелем, Кірою Муратовою, Йосом Стелінгом та Еміром Кустуріцею. Останньому вручили нагороду «За внесок у кіномистецтво», що справедливо, і це він прокоментував зі сцени Оперного театру так: «…радий нарешті відвідати місто, про яке писав Бабель». Отакої! І це — з вуст кінорежисера! Ні слова про Потьомкінські сходи Ейзенштейна, де пізніше відомий кінодебошир дав концерт зі своїм не менш відомим гуртом «No smoking orchestra»…
Розчарування високим урожаєм
Попри складність посівної кампанії, аналітики прогнозували Україні чудовий урожай зернових. Його з нетерпінням очікували як аграрії, так і трейдери. Для перших за високими показниками продуктивності з’являлася надія повернути вкладені оборотні кошти з хорошими відсотками. Другі енергійно потирали руки, передчуваючи довгоочікувані заробітки від зерноторгівлі. Ставку на рекордний урожай при оцінці ВВП зробив і уряд — за словами прем’єра М.Азарова, у 2013 р. ВВП очікується десь 3%.
Однак рекордний урожай-2013 може принести розчарування кожній зі згаданих сторін. А українські сільгоспвиробники у 2013—2014 маркетинговому році можуть недоотримати 15 млрд грн через низькі закупівельні ціни.
Наші кури навіть в Африці
Починаючи з 2000-го вітчизняне птахівництво демонструє активний розвиток. За перше півріччя нинішнього року м’яса птиці вироблено 571 тис. тонн, що на 14,1% більше торішнього показника.
Щорічно вводяться у дію або реконструюються птахофабрики на найвищому технологічному рівні, що забезпечує постійне зростання обсягів виробництва м’яса птиці (у 2012-у — 1066 тис. тонн, що на 51% більше рівня 1990-го). Станом на 1 липня 2013-го поголів’я птиці зросло майже на 6% порівняно з минулим роком і досягло рекордної позначки 264 млн голів.
Лабораторії-контролери ГМО
У Великобританії підтримали створення в Україні мережі дослідних лабораторій для визначення вмісту ГМО.
Лабораторії для визначення вмісту генно-модифікованих продуктів не лише захищатимуть українських споживачів, а й убезпечать національне землеробство від генно-модифікованих агрокультур та сприятимуть розвитку генної науки.
Один австрійський чиновник, що п’ятеро українських
Громада самотужки|
контролює бюджет міста
В Австрії про свій соціальний захист мало хто з людей хвилюється.
— Українці так само захищені за кордоном, як і будь-який австрієць. Якщо в тебе є дозвіл на роботу, тоді в тебе є абсолютно такі ж права, як і в будь-якого жителя Австрії, — каже Оксана Твердохліб. — Можу провести паралелі, що є в Австрії, а чого нема в нас. Мій батько важко працював 40 років в Україні. Коли приїхав до Австрії, він не хотів брати австрійське громадянство через свій патріотизм. Тоді йому сказали в Україні: «Ти там живеш і пенсію ми тобі не даватимемо. Якщо хочеш її отримувати, то живи в Україні». Батько розчарувався: «А навіщо ж мені для цього обов’язково проживати в Україні, якщо я вже пенсіонер?». «Нам однаково», — приблизно так відповіли чиновники. А щоб отримувати австрійську пенсію, потрібно відпрацювати як мінімум 15 років.
Техногенна катастрофа в мозку і француженка з... бородою
В Одесі побував один з найкреативніших мандрівників України Максим Кідрук — уже визнаний і досить популярний 29-річний письменник із Рівненщини. Цього разу — з презентацією своєї нової книги — першим українським технотрилером «Бот».
За визначенням, «технотрилер» — це жанр художньої літератури, що досліджує взаємодію людини з реально існуючими технологіями, а насамперед — фатальні помилки у цій взаємодії, що призводять до техногенних катастроф. Тобто «Бот» — це розповідь про катастрофи майбутнього, ті, які з’являться з невідомого й з якими людство не знатиме, як боротися. Письменник розповів, що батьком «технотрилеру» є Майкл Крайтон, автор «Парку Юрського періоду», і що після нього цю нішу так ніхто і не зайняв. Але не надовго, адже є Макс. «Я вважаю, що моє технічне минуле з двома успішно покинутими аспірантурами і мої подорожі дають мені право створювати книги такого жанру та в майбутньому зайняти цю нішу», — запевнив одеситів Кідрук.
На морі, в небі й на землі
Раннє дозрівання баштанних культур цього року б’є всі рекорди. Вже в кінці червня вулиці, ринки, магазинчики і супермаркети були завалені динями і кавунами. 16 липня в Україні відзначали, мабуть, одне з найсмачніших свят — День дині.
Продавець на ринку дядько Василь розповів, як обрати смачного кавуна:
— Коли у кавуна сухий хвостик, це означає, що він спілий. Щодо динь, то найсмачніша та, яка найшороховатіша.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206