Переглядів: 870

То й повернімо правду історії!

Не знаю, як кого, а мене вельми дратує на тиражованих білбордах у нашому місті та й на його околицях хвалькуватий напис: «Мы вернули правду истории». Одразу виникає запитання: хто ж це повернув і яку саме правду? Затверджену в колишньому Союзі його кадебістами? Ними санкціоновану?

Та облиште, панове-«правдисти», накидати нам стару полуду на очі. Я розповім правду, свідком якої був сам та яку чув з достеменних вуст. Її сьогоднішні «правдисти», звісно, не розкажуть.

Дитинство моє пройшло на Волині. Коли почалася війна, мені було п’ять років. Тож війну я добре па­м’ятаю.

Жили ми на відстані сорока кілометрів від кордону, а батьків товариш Іван Герман ще ближче — за двадцять кілометрів. Радянська влада з метою профілактики проводила перед війною «чистку» в двадцятикілометровій зоні. Нещасний Іван Герман потрапив у число підозрілих. Його з дружиною (добре, що не мали дітей) вивезли до Сибіру. Там лиха жінка злигалася з енкаведистом. А Іван з двома товаришами, такими ж нещасниками — поляком і євреєм — вирішили тікати. Ось так і почалася епопея їхньої втечі.

Йшли переважно пішки. На жаль, серед людей водилося чимало донощиків, тож втікачів почала переслідувати міліція. Належало змінити тактику — йшли вночі, а вдень відпочивали. В основному пробиралися пішки, часом — на товарняках: залазили на невеличких станціях, де не було міліції. При переході через Уральські гори поляк-побратим зірвався зі скелі й загинув. А Іван з іншим товаришем дісталися таки Москви, де в ті часи мешкало багато євреїв, й останній швидко налагодив з ними контакти, знайомства. Гроші, що в нього залишилися, віддав Іванові, який так прагнув повернутися в свою Україну.

Вивіреним способом втікач добрався до Західної України. В сусідньому селі Маньків колишнього Затурцівського району Волині жила його теща з дочками, де він і зупинився. Та біда — не мав Іван ніяких документів. Тож невдовзі його арештували. Так опинився у луцькій тюрмі.

А вже йшов 1941 рік: 22 червня розпочалася війна. Гадаєте, що вчинила радянська влада з тими нещасними в’язнями? Вона їх розстрілювала. «Несокрушимая и легендарная» так втікала, що було не догнати.

Німці вже 23 червня, після обі­ду, з’явилися у селі. Й ось що розповідав нам Іван Герман.

Третього дня війни вранці всіх засуджених випустили з камер і вишикували у дворі тюрми. Там уже стояли налаштовані кулемети. Почався розстріл. Падали ті, в кого влучали кулі, і ті, кого проминали. Коли всі падали, кілька разів подавалася команда «Встати, хто живий!». І знову лунала кулеметна черга, і так кілька разів.

Іван, у котрого куля не влучила, лежав нерухомо, не піднімався. Так діяв не тільки він. Кілька разів кати-енкаведисти надривалися командою «Встати!», бо підозрювали, що серед в’язнів є ще живі. Тоді в гору трупів почали кидати гранати. Люди змушені були вставати. Їх зібрали всіх докупи, відвели трохи вбік і тільки налаштувалися стріляти, як наскочили німецькі мотоциклісти. Енкаведистів одразу ж на місці розстріляли. А в’язнів, їх залишилося в живих менше сотні, відпустили додому.

Іван прийшов до своєї тещі. Ми жили неподалік на хуторі. Багато людей знали Івана. Ще при німцях на місці злочину встановили пам’ятник розстріляним в’язням. У 1944 році «освободітєлі» його зруйнували.

Останній раз ми бачили Івана Германа в 1947 році. Він одружився і жив у Луцьку. В 1948-у наша сім’я змушена була від переслідувань енкаведистів виїхати в іншу область. Не відаю, чи за роки незалежності відновили той пам’ятник. Правду про той страшний злочин треба повернути людям.

Володимир КОТОВИЧ.
Овідіопольський район.

PS. Передплачую «Чорноморські новини» («Чорноморську комуну») понад сорок років. Дуже люблю газету і ні копійки гонорару мені не потрібно.

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net