Переглядів: 901

Рудий Софрон

Жив у нашому селі один затятий холостяк. Звали його Софрон, а оскільки він мав незвичайний колір волосся, якийсь золотаво-рудий, то й нарекли його Рудий Софрон.

З Софроном пов’язана одна подія, що увічнила його ім’я в селі в народному прислів’ї. Трапилося це у 1922 році, коли село вимирало від голоду цілими сім’ями. Софрон на той час був уже дорослим хлопцем. Розповідають, що тоді асоціація робітників Америки (АРА) допомогала нашим селянам. У селі так і прозвали ту допомогу — «арою». Сільська громада вирішила варити ту «ару» в одному котлі і ділити на їдока.

Тим, хто працював у полі, варили там же, окремо. Для виснажених голодом організмів та «ара» виявилася справжнім випробуванням, люди занедужали. У котлі ще залишилася значна кількість варива. Софрон доїв залишок та спокійно взявся до роботи.

З того часу у нашому селі народилося прислів’я: «О, у нього голова варить, як у Софрона живіт». Втім, як з’ясувалося пізніше, у Софрона добре варив не тільки живіт.

Війну 1941—1945 років Софрон пройшов, як кажуть, від дзвінка до дзвінка і повернувся додому, тоді як чоловіче населення нашого маленького (120 хат) села загинуло майже повністю. Крім Софрона, повернулося ще двоє тяжко поранених.

Дівчата, які вже перед війною були «на порі», втративши наречених, не мали жодної надії на сімейне щастя, материнство. Софрон міг вибрати найкращу з них, але не поспішав одружуватися. Зате у сусідніх селах стали з’являтися руденькі хлопчики і дівчатка, нічим не обтяжуючи біологічного батька своєю появою на світ.

У нашому селі дівчата не хотіли порушувати традиції, бо до позашлюбних дітей ставилися вкрай негативно.

Олена — одна із багатьох, яких у селі злі язики звали «сороковками». Її наречений загинув у перші дні війни у Бресті. Втративши всяку надію, Олена вирішила будь-що мати дитину. Відтак на 42-у році життя у неї народилася чудова дівчинка із золотистим, як сонце, волоссям. Вона так і називала її — «моє сонечко». Взяти офіційно шлюб з Софроном Олена категорично відмовилася.

Дівчинка росла розумницею, добре вчилася, успішно закінчила школу й інститут, згодом порадувала маму двома онуками. Разом з чоловіком працювали вчителями. Олена допомогала доньці ростити хлопчиків, вела домашнє господарство, прожила довге життя. Була щаслива тим, що її «древо» не засохло марно, як кажуть, на пні, що нові паростки з покоління в покоління житимуть на цьому світі і її нива рясно колоситиметься нащадками.

Ніна БАБУР.
м. Одеса.

 

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua