Юрієва роса краща од вівса

Вважається, що цього дня починає співати соловей і кувати зозуля. Святий Юрій відмикає небо й землю, випускає на волю росу й рослини. У народній творчості Юрій — уособлення весни — протиставляється святому Дмитрові — уособленню зими.

Роса в цей день має надзвичайні цілющі властивості: старі люди кажуть, що вона може сліпому зір повернути, дівчині красу подарувати, а якщо зібраною до сходу сонця росою окропити свійську птицю, то добре плодитиметься. За повір’ям, природа цього дня наповнюється плодючою силою, тому за звичаєм молодь качалася по зелених сходах жита, аби окропитися цілющою Юрієвою росою і набратися життєдайних сил. Кожен намагався умитися цілющою росою. Недарма виникло прислів’я «Юрієва роса краща од вівса» — ніби в знак того, що навіть для коней роса цього дня корисніша за овес, а про людей годі й казати.

Вважалося, що святий Юрій впливає на зміни Місяця. Він начебто має завісу, котру то опускає, то піднімає, від того Місяця стає більше або менше. У цей день вшановували змій, які вперше виповзають зі своїх гнізд після зимового сну.

За часів язичництва Юріїв день був великим святом у народі. Воно завершувало цілу низку аграрно-магічних обрядів, пов’язаних із заклинанням родючості природи.

Зустріч весни, перша оранка під ярові, посів ярових, перший вигін худоби — ось комплекс весняних обрядів, пов’язаних з іменами богині Всесвіту Лади та її доньки Лелі.

У деяких місцевостях у день святого Юрія листям і квітами заквітчували молодого юнака. В одній руці він тримав запалений факел, у другій — пиріг. У супроводі дівчат, які виконували обрядові пісні, виходили на хлібні поля. Там запалювали хмиз, розкладений колом, а посередині клали пиріг.

У цей день за старих часів по всій Україні люди влаштовували обхід полів. Робити це звичай велів усією громадою, на полі правили службу Божу, молилися за врожай. Обходини мають проводитися до сходу сонця. За народними повір’ями позитивно вплине на врожай закопана крашанка, що залишилася після Великодня. Потім кожна родина повертається додому й сідає до обіднього столу.

У деяких регіонах України обідати прийнято прямо в полі. Після обіду починаються розваги дітей і молоді. Вважається, якщо дитина покачається по озимих посівах, то буде здоровою та сильною. Поки дівчата водять хороводи, хлопці намагаються підстрибнути якнайвище: начебто наскільки високо підстрибнеш, настільки й пшениця підніметься. Дослідники народних традицій схиляються до думки, що обід у полі — це залишок обряду весняного жертвоприношення більшості народів Європи.

Одне з найважливіших дійств цього дня — вигін худоби на росу. Бажано поганяти свійських тварин свяченою вербою.

О. Партицький приєднується до думки А. Фамінцина, що святого Юрія з давніх-давен слов’яни вшановували десь на рівні бога світла Білобога, а святий Георгій як переможець дракона є якоюсь мірою Геркулесом із християнським забарвленням. Хоча інші дослідники мають дані, що язичницький Юрій також убивав списом «гадів і гадинь і сливнів». У народних казках святий Юрій — герой-воїн. Саме з казок і легенд він потрапив до розряду християнських святих. У мистецтво України образ Юрія-воїна прийшов із Візантії. У домонгольський період (XI—XII ст.) ікона святого Юрія належала до великокняжого середовища.

У перших століттях нашої ери острів Хортиця називали островом святого Георгія. На теренах Запо­ріжжя були широко відомі: некрополь скіфських царів — Геррос, безмежжя дніпровських плавнів — Гілея, а пізніше — сповнене неза­гнузданої сили й звитяги Дике Поле і, звичайно, козацька республіка Запорізька Січ.

Вона вперше заснувалася тут, у Хортицьких урочищах. А до того Хортиця всі століття була пантеоном язичницької віри, знаменитим своїми дубами-велетнями. Одним з таких гігантів був священний Хортицький дуб. Оракули і віщуни спілкувалися під ним з Хорсом, Дажбогом, Перуном. Сюди доходили і далекі віщування Дельфійської піфії, котрі прибували на острів з грецькими трієрами, навантаженими граціозними амфорами з оливою і вином. На думку греків, цей священний дуб ріс на острові святого Георгія завжди.

Джерело: http://xutir-savky.com.ua.