Страсний тиждень і вихід з посту: з користю для душі та тіла

З точки зору медицини, одно- або дводенне утримання від їжі є позитивним стресом, який мобілізує захисні сили організму, акти­візує імунну та ендокринну системи, особливо діяльність наднирників, стимулюючи вироблення гормонів глюкокортикостероїдів. Це зменшує запалення та алергії, посилює оновлення тканин, знижує інтенсивність обміну речовин та стимулює організм використовувати жирові запаси. А відмова від червоного м’яса, насичених жирів, жирних страв та соусів, вживання овочів та фруктів, багатих клітковиною, нормалізує обмін речовин, зокрема знижує рівень «поганого» холестерину.

Але не варто сприймати піст як жорстку дієту, оскільки метою його є духовне загартування та фізичне оновлення. Недаремно колись казали: «Постись духом, а не лише брюхом».

Страсний тиждень. В останній тиждень Великого посту вживаються сирі і напівсирі овочі — зварені, приготовлені на пару, грилі, запечені у фользі. У дні повного утримання від їжі бажано пити багато рідини (півтора-два літри з медом чи лимонним соком), щоб покращити процес обміну речовин.

У Страсну п’ятницю і суботу бажано утриматися від вживання їжі, але якщо несила, то можна з’їсти сирих овочів без олії вдень або трохи сірого, висівкового чи зернового хліба з водою ввечері.

Не дотримуватися посту можуть люди похилого віку, хворі, маленькі діти, вагітні жінки, молоді матері та подорожуючі.

Як урізноманітнити пісне меню? Велика кількість продуктів рослинного походження — грибних, рибних страв, зернових, бобових, овочів, коренеплодів, трав, ягід, сухофруктів, горіхів та насіння — дозволяють зробити харчування у піст різноманітним, смачним і корисним.

Рафінована, очищена та часто неприродна їжа, яка агресивно уві­р­валася в наше життя, затьмарила собою безліч забутих національних страв, що збагачують раціон корисною клітковиною, мінералами, вітамінами та відновлюють організм.

Яких правил дотримуватися для безпечного виходу з посту? За сім тижнів посту організм пристосовується до роботи в економному режимі, тому і до звичного харчування потрібно переходити плавно. Якщо ж, повернувшись додому після святкової літургії, ви будете слідувати приказці «наївся, як на Великдень» і перетворите ритуал розговіння на об’їдалівку, світле свято може бути зіпсоване викликом лікаря. Тому варто вживати їжу невеликими порціями, за принципом «не їж, лиш понадкушуй». Виробництво травних ферментів за час посту суттєво зменшилося, тому і порції мають бути невеликими, щоб вся їжа змогла обробитися ними та засвоїтися.

Якщо ви посвятили великодній кошик вночі, після божественної літургії, з’їжте крашанку та лягайте спати, бо вночі ваш травний тракт готується до сну, а не до перетравлювання їжі. У народі вважалося, що до заутрені не бажано їсти, «бо сатана у рота скочить і всі кишки виїсть». Якщо ж ваше розговіння припадає на ранок, то, сівши за святковий стіл, з’їжте з насолодою посвячену крашанку і скуштуйте по шматочку святкової та сирної пасок і ковбаски.

Незважаючи на великоднє розмаїття скоромних страв, максимальна порція м’яса не має перевищувати 200 грамів (перевагу варто надати нежирним сортам), одного яйця, 250 грамів паски і при цьому слід суттєво зменшити присутність жирних соусів, зокрема майонезу, які навантажують печінку та підшлункову залозу.

Меню має складатися з рибних, овочевих, фруктових та злакових страв — відварених, запечених, але не смажених. Рослинна їжа, окрім вмісту корисних мікроелементів та вітамінів, містить харчові волокна, належна кількість яких забезпечує повноцінну роботу органів травлення та попереджує розвиток багатьох небезпечних захворювань.

З напоїв ідеально підходять чай з м’яти та імбиру, узвар, кисіль із сухофруктів та рідкі фруктово-ягідні суміші.

Ввечері можна з’їсти ще одну крашанку, по шматочку пасок і випити склянку кисломолочного напою.

Якщо ви відчуваєте важкість у животі, то краще утримайтеся від їжі і випийте лише чаю з ромашки, який знімає спазми.

Недаремно кажуть: «алкоголь та ковбаска — невесела зв’язка». Щодо алкогольних напоїв, то до їх прийому потрібно підходити з обережністю: лише символічні кілька ковтків червоного сухого вина (максимум 100 грамів), бо в народі колись казали: «як уп’єшся на розговинах, то цілий рік будеш ходити немов у півсні, так тебе Бог покарає». Алкоголь взагалі не повинен вживатися без їжі, і його кількість після посту слід зменшити.

Якщо великодні страви ваблять, немов магнітом, до столу і не дають змоги ні на чому іншому сконцентруватися, лише на їжі, то випийте теплого нежирного курячого бульйону, який додасть вам сил. І зупиніться. На 3—4 години. Поспілкуйтеся з близькими вам людьми, насолодіться прогулянкою, сходіть у гості, вітайте одне одного, бо «на Великдень навіть крашанки цілуються!»

Не сидіть весь день біля столу. Не намагайтеся спустошити вміст всього великоднього кошика, розділіть цю радість на кілька днів. Пам’ятаймо слова Василія Великого: «Піст завжди корисний для того, хто його з радістю приймає!»

Оксана СКИТАЛІНСЬКА,
лікар-дієтолог.

Джерело: http://100rokiv.com.