Україна і Росія в оцінках їх громадян

У цьому матеріалі ми спробуємо зробити огляд результатів опитувань громадської думки, які давали б підставу виявити масові настрої у сприйнятті міждержавних та міжлюдських відносин між Україною і Росією, використовуючи дослідження таких українських і ро­сійських соціологічних інститутів, центрів та фондів, як «Всероссийский центр изучения общественного мнения — ВЦИОМ», «Левада-Центр», московський «Фонд общественного мнения» і його українська філія «ФОМ — Україна», Інститут соціології НАН України, Київський міжнародний інститут соціології, «R&B Group», Український центр економічних і політичних досліджень імені О. Разумкова, соціологічна служба Національного інституту стратегічних досліджень та інші. Щоб мати уявлення про динаміку взаємного сприйняття українцями і росіянами подій в обох державах, в цьому огляді використовуються дослідження, проведені протягом останніх 5—8 років.

Згідно з результатами опитувань майже половина росіян постійно спостерігає за розвитком ситуації в Україні, її внутрішньо- й зовнішньополітичними проблемами. За даними опитування «Левада-Центру», у грудні 2004-го майже половина росіян (45%) вважали Росію більш демократичною, ніж Україну, 12% дотримувалися протилежної думки, а 25% причисляли обидві країни до розряду недемократичних. Кожен третій росіянин (34%) бачив у масових виступах українців боротьбу різних кланів за владу, 28% опитаних визнавали джерелом невдоволення громадян корумпованість влади й численні порушення під час голосування, а 22% були впевнені у втручанні зовнішніх сил. Лише у 9% російських громадян події Помаранчевої революції викликали захоплення та схвалення, тоді як 18% переживали подив й нерозуміння, така ж частка відчувала обурення, а 13% — роздратування. Симпатії росіян були переважно на боці претендента В. Януковича. У тому, що його обрання більше відповідає інтересам Росії, були переконані 51% респондентів, тоді як про

В. Ющенка так вважали лише 10%. У січні 2005 року 54% російських громадян висловлювали думку, що перемога В. Ющенка — це результат підтасування підсумків виборів, а 36% очікували, що політика України стосовно Росії стане менш сприятливою.

Пік негативних оцінок росіян щодо стану українсько-російських відносин припадає на березень 2006-го — саме таким чином російська громадськість підсумувала перший рік діяльності «помаранчевої команди» щодо Росії. За даними «Левада-Центру», 31% росіян бажав повернення Криму Російській Федерації, а 68% вважали, що Севастополь має належати РФ.

Серед причин, які ускладнюють українсько-російські міждержавні відносини, найчастіше росіяни називали вплив США на політику України, намагання вступити в НАТО, недружнє ставлення керівництва України до Росії, нерозв’язаність проблем оплати за газ та базування Чорноморського флоту у Севастополі, підтримку Грузії у конфлікті в Південній Осетії.

Коли у 2007 році «Всероссийский центр изучения общественного мнения» запропонував вибрати між «демократією по-українськи» та «демократією по-ро­сійськи», 42% росіян віддали перевагу «своїй» демо­кратії, лише 2% схилилися до думки, що українська демократія краща від російської, а 35% опитаних зачислили обидві країни до розряду недемократичних.

Матеріали соціологічних опитувань дозволяють говорити про те, що в громадській думці Росії одночасно присутні принаймні три стереотипні уявлення про Україну. По-перше, переважно негативне уявлення, носієм якого є 35—50% населення. По-друге, позитивно-нейтральне з часткою носіїв 25—30%. По-третє, критичне уявлення щодо функціонування основних демократичних інститутів в обох країнах — 15—25 %.

Згідно з більшістю опитувань, які проводилися впродовж останніх 10 років, росіяни завжди визнають, що українці є «братнім народом» або навіть єдиним з ними народом, який має жити одній державі зі столицею у Москві або Києві. При цьому, більшість росіян сприйма­ють українську мову як прикре історичне непорозуміння, що сформувалося під впливом Польщі і Литви.

Значне місце в опитуваннях громадської думки в Росії посідає питання про можливе об’єднання Росії та України. Згідно з дослідженнями «Левада-Центру», проведеного у вересні 2005 року, 71% респондентів підтримав ідею об’єднання двох держав і 24% — поставилися до цього негативно. У 2006-у під час опитування фонду «Громадська думка» 32% росіян виступили на підтримку того, щоб дві незалежні держави були сусідами без віз і митниць, 20% ви­знали оптимальним варіантом наявність повноцінного кордону між Росією та Україною. При цьому більшість росіян (58%) вважали, що українці загалом нічим не відрізняються від росіян.

На думку 36% респондентів, відмінності між двома народами все ж існують. Відповідно до опитування, проведеного ВЦИОМ у 2007 році, кожен другий росіянин (48%) проголосував би за об’єднання Росії й України в єдину державу зі спільним кордоном, спільними парламентом та урядом, єдиною валютою, якби такий референдум проводився. Проти такого об’єднання висловилися б 29% опитаних громадян РФ. Не брали б участі у референдумі 13% респондентів, ще 11% не визначилися в цьому питанні. У 2010 році більше 30% росіян хотіли б бачити Україну під політичним та економічним контролем Росії.

Росія в оцінках українців

Загальновизнаним є факт існування в Україні трьох великих категорій громадян, одна з яких налаштована проросійськи, друга — нейтрально і третя — антиро­сійськи. Кожна з них має свій образ Росії, своє бачення міждержавних відносин та бажаних перспектив їх розвитку. За різними соціологічними дослідженнями, близько половини громадян України більш-менш уважно слідкують за суспільно-політичними, культурними та економічними подіями в Росії. У червні 2003 року 59% українців говорили про відносини Росії та України як про «нестабільні» та «погані». У квітні 2005-го таку думку висловлювали 64%, а в опитуванні, що проводилося у травні 2006-го, таких було вже 93%.

Більшість українців (52%) бачила Росію як державу, що прагне домінувати на пострадянському політичному й економічному просторі, тоді як майже кожен третій (30%) вважала, що у своїй зовнішньополітичній стратегії Росія проводить політику рівноправних відносин. У жовтні 2006 року 72% українців негативно відповіли на запитання про те, чи існує загроза для України з боку Росії. Факт такої загрози підтвердили 18% опитаних.

Оцінка якості міждержавних відносин українцями відрізняється від оцінок росіян більшим акцентуванням на позитив. В Україні громадська думка є більш стабільною і менш залежною від ситуативних обставин. За інформацією «Левада-Центру», у липні 2008 року 42% опитаних громадян України назвали україн­сько-російські відносини «прохолодними, неприязними, ворожими», 23% — «дружніми, братніми» і 12% — партнерськими. Впродовж останніх кількох років частка українців, які позитивно ставляться до Росії, коливалася в межах 70% опитаних. У Росії ж «дружніми» українсько-російські відносини називають 3% опитаних, а 82% — «напруженими, ворожими». В особистісному ставленні українців до Росії, а росіян до України також спостерігаються глибокі відмінності. Дев’ять з десяти респондентів в Україні добре і дуже добре ставляться до Росії, тоді як у Росії так ставляться до України лише двоє із п’яти опитаних.

Згідно з дослідженням, проведеним компанією Research&Branding Group у період з 10 по 20 лютого 2012 року, більшість українців (57%) загалом позитивно сприймають Росію: 20% опитаних вважають її братньою країною, 23% — дружньою і 14% — стратегічним партнером. Близько чверті респондентів (24%) спри­ймають Росію просто як сусідню державу, 41% оцінює українсько-російські міждержавні відносини як напружені і нестабільні. Ставлення українців до Росії цілком позитивне: добре ставляться до неї 93% опитаних і тільки 4% — погано.

За даними Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) та «Левада-Центру», в період 2009—2010 року добре ставлення українців до Росії складало 90—93%. Проте у 2011-у почалося суттєве зниження цього показника — до 80%. За регіональним розподілом, як і раніше, більшість позитивно налаштованих до Росії українців сконцентрована у Південному (94%) та Східному (92%) регіонах, найменше їх у Західному регіоні (65%). У Центральному регіоні позитивно ставляться до Росії 89%. Порівняно з 2011 роком, помітно збільшилася кількість позитивно налаштованих до Росії у Західному (з 55% до 65%), Південному (з 89% до 95%) та Центральному (з 78% до 89%) регіонах. Зменшилася кількість позитивно налаштованих до Росії лише серед мешканців Східного регіону (з 96% до 92%)

Таким чином, українці ставляться до Росії прихильніше, ніж росіяни до України, а їхні настрої в цьому сенсі стабільніші. Асиметрія у взаємній доброзичливості українців і росіян пояснюється, зокрема, тією обставиною, що російські ЗМІ, які створюють певні стереотипи щодо України, домінують в інформаційному просторі не тільки своєї країни, а й України. Тоді як українські (не проросійські) ЗМІ практично відсутні в інформаційному просторі РФ.

Переважна більшість етнічних українців Центру, Півдня і Сходу України сприймають росіян як вихідців із Київської Русі, отже, людей, що мають спільну з українцями історію і походження. З іншого боку, значна частина українців, особливо ті, які мають родинні стосунки (спільні шлюби з росіянами), сприймають Росію як другу батьківщину. Водночас, зважаючи на загальне посилення національної самосвідомості та ідентифікації українців, росіяни дедалі менше спри­ймаються українцями як «старші брати», а натомість — як братній народ, з яким українців поєднує схожий менталітет, мова, релігія, культура, спільна історія і суспільна інтеграція. Цікавим виявився результат опитування ставлення українців до Росії як до «закордону»: лише 40% респондентів сприймають так сусідню країну, тоді як 58% не згодні з таким визначенням.

Згідно з опитуванням, проведеним компанією Research&Вrаnding Group у кінці березня 2012 року, на запитання до українських респондентів «Якби ви були громадянином Росії, кого б ви хотіли бачити наступним президентом РФ?» 29% відповіли, що Володимира Путіна, а кожен п’ятий (19%) — альтернативного кандидата. Індиферентно до цього питання поставилися понад 40% опитаних. Останній показник свідчить про те, що значна частина українців вважає: від зміни особистостей на чолі Російської Федерації її політика щодо України принципово не зміниться.

Дані щодо українців, які бажають об’єднатися з Росією в одній державі, значно різняться. Так, згідно з результатами соціологічного дослідження агентства «Євразійський монітор», проведеного у 2006 році, 56% опитаних в Україні респондентів висловилися за об’єд­нання з Росією, при цьому 36% підтримували й об’єд­нання з Білоруссю, а 21% — з Європейським Союзом. А от за даними «Левада-Центру», у 2009-у частка населення України, яка бажала б об’єднатися в одну державу з Росією, склала лише 23%, а більшість українців (68%) виступила за те, щоб Росія й Україна були незалежними, але дружніми державами. За даними того ж «Левада-Центру», але вже на січень 2012-го об’єднатися в одну державу протягом останніх років хотіло більше українців, ніж росіян, зараз ці відсотки збіглися — об’єднатися в єдину державу прагнуть 16% українців і 16% росіян.

Не можна виключати, що різні політичні сили замовляють соціологічним дослідницьким центрам такі результати опитувань, які вони хотіли б бачити. Тому до всіх даних соціологічних опитувань слід ставитися досить критично. На наш погляд, мільйони українців і росіян оцінюють і пізнають одне одного не тільки за сухими і часто сумнівними цифрами соціологічних досліджень, а в результаті безпосереднього спілкування в процесі туристичних обмінів, взаємних візитів, спільної роботи в різних структурах, навчання у ВНЗ України і Росії тощо. Без сумніву, подібне спілкування збагачує культурно і світоглядно обидва братні народи, створює дружню атмосферу, яка обмежує спекуляції деяких українських і російських політиків на тимчасових ускладненнях і труднощах у відносинах між керівництвом України та Росії.

Олексій ВОЛОВИЧ.