Чотири дні міжсезоння: Крим медичний

Ще на Міжнародному туристичному ярмарку кримським чиновникам закидали, мовляв, «відпочинок у вас занадто дорогий, Туреччина дешевше обійдеться». У дечому скептики праві: за словами міністра курортів і туризму Автономної Республіки Крим Олександра Лієва, цього року слід очікувати стрибок цін на кримські тури до 20 відсотків. Найбільше підніметься ціна у 5—4-зіркових готелях (як пояснив міністр, це пов’язано із розширенням асортименту послуг). «Але, поглядаючи на «здешевілу» Туреччину, не варто обманювати себе, — зауважив Олександр Лієв. — Якщо ви хочете безкоштовних делікатесів та алкоголю зі «шведського столу», то можете їхати на той бік моря, але якщо прагнете підлікуватися — вибирайте Крим».

Погоджується з посадовцем і професор Єжов: «Туреччина — то для розваг і байдикування, лише в Криму по-справжньому зможете відпочити й поправити здоров’я. Поєднання сухого гірського і насиченого йодом морського повітря, велика кількість хвойних і цілющих рослин, з їхніми корисними речовинами, — ось що дозволяє відновити здоров’я у найскладніших хворих», — запевнив Володимир Володимирович. Але не думайте, що для того, аби вилікуватися, достатньо просто приїхати до Криму. Треба спочатку проконсультуватися з лікарем, визначити, які у вас хвороби і в яку пору року приїздити. Найправильніше зробити це восени та навесні — саме тоді природа найбільше працює на людину. «Але консультація лікаря буде вирішальною: якщо, наприклад, у вас виявлять алергію, весняні поїздки лише ускладнять її», — попереджає професор. Можна приїхати до Криму і взимку: прохолодні місяці лікарі вважають особливо сприятливими для відновлення здоров’я при нервових і серцевих захворюваннях. Дуже популярні холодної пори року різні банні процедури та СПА (шкіра тіла найкраще відновлюється на холоді).

Першим помітив цілющий вплив кримського повітря на людський організм ще російський лікар-терапевт Сергій Петрович Боткін. Саме в Криму він проклав свої знамениті «боткінські стежки здоров’я» (їх називають ще «хвойні легені»), якими вилікував сухоти в імператора Олександра III (тоді ж стежки отримали ще одну назву — «царська стежка»). Завдяки успіху в лікуванні серед аристократів Російської імперії стежки стали популярними: наприкінці XIX — на початку XX століть знать до Криму повалила юрбою. Це посприяло будівництву розкішних палаців на Кримському узбережжі, найвідоміші з яких — Лівадійський, Масандрівський, Воронцовський, Юсупівський та Дюльбер. Усі вони вже давно пам’ятники архітектури, хоч це не завадило, щоправда, перетворити їх на розкішні готелі та приватні садиби.

Коли ж у Європі з’явилися нові курорти для лікування хвороб легенів (Ніцца та швейцарські), пацієнти перемістилися туди, а унікальне диво Криму просто забули. «Крим залишався оздоровницею і в радянські часи, але акценти змістила пропаганда — наші люди приїздили сюди влітку, не знаючи, що користі для здоров’я такий відпочинок не принесе», — зазначив професор Єжов. За його словами, аби вилікуватися під час відпустки, замало приїхати до Криму — треба повністю довіритися лікарям. «Один із найважливіших принципів відновлювальної медицини — системний вплив. Відновлює здоров’я не окремо взята процедура, дієта чи вправа, а спе­ціально розроблена фахівцями програма, якої слід чітко дотримуватися», — зауважив Володимир Володимирович. Саме професор Єжов виступає зараз популяризатором кримських курортів як оази здоров’я. Найздоровіший сезон (його так і називають — «сезон здоров’я»), за словами фахівця, триває з жовтня по квітень.

І ще одне: як з’ясувалося, кримчани на своїх курортах не лікуються — всі вони їдуть до Моршина. «Причина не в якості, — каже Володимир Єжов, — справа у повітрі: надмірність цілющого теж може зашкодити».

Іванна ДЕРЕВ’ЯНКО.

Одеса — АР Крим — Одеса.