№ 31 (21399) субота 13 квітня 2013 року

У селі Кірове Комінтернівського району продовжується війна за чорноземи. В «Чорноморських новинах» за 2 березня ми вже повідомляли про те, як успішне господарство намагається відбитися від рейдерів і, як показує час, поки що безуспішно — «наїзди» лише посилюються.

Нагадаємо, працівники ТОВ «Хлібодарське», яке ефективно працює в селах Кірове та Нова Дофінівка з 2004 року, відчувають тиск з боку районної влади, а також змушені боротися з розповсюдженням серед пайовиків відвертої неправди. Справа в тому, що на землі, які орендує товариство, претендують фірми «Агро Південь-1» та «Агро Південь-2». Причому, бідкаються селяни, новоспечені аграрії не нехтують навіть такими засобами впливу як наклепи і шантаж. Директор «Хлібодарського» Ірина Малиш розповідала, що їй пропонували гроші, залякували і навіть потай стежили. Відчула, каже, на собі й адміністративний тиск. Зараз у селі активно розповсюджуються чутки, що прокуратура відкрила на Ірину Костянтинівну кілька кримінальних справ. «У таких умовах працювати непросто, та ми продовжуємо обробляти землі і готуватися до збирання врожаю», — зазначила вона.

Ілона Довгань: Оскільки у вас зараз змінена основна частина, тобто відмінено покарання, те, що ви маєте бути ув’язненими, але ви не можете займати керівні посади, ви не можете балотуватися ні в народні депутати і так далі…

Юрій Луценко: Бог милував! Я й не збираюся. Якби в мене сьогодні була можливість балотуватися в народні депутати, я відмовився б категорично. Річ у тому, що сьогодні політика робиться не у Верховній Раді і навіть не в АП.

Ілона Довгань: А, наприклад, на посаду міського голови Києва?

Юрій Луценко: Я би подумав. Але я так бачу, що у нас і там немає можливостей, бо і виборів нема. Я впевнений, що сьогодні політика по врятуванню Києва, знову ж таки, пов’язана не з виборами мера Києва — тим більше, з нинішніми повноваженнями, які як собаці кістку кинули нещасному меру, якого насправді немає… Насправді сьогодні політика буде робитися людьми, які мають відмовитися від радянської матриці перекладання своєї відповідальності на один раз обраних політиків.

Спеціалісти стверджують, що весна вже запізнилася на три тижні. А це означає, що з настанням тепла польові роботи доведеться проводити у вкрай стислі терміни. Чи готові до такого сценарію українські сільгоспвиробники? Це питання обговорювалося на недавньому засіданні Національного прес-клубу з аграрних та земельних питань.

Оптимістичну позицію в цьому питанні посів директор департаменту фінансово-кредитної політики Міністерства аграрної політики та продовольства Баграт Ахіджанов. За його даними, сільгоспвиробники забезпечені мінеральними добривами на 114%. Достатньою мірою запаслися й засобами захисту рослин: за потреби 29 тисяч тонн вони закупили їх уже понад 25 тисяч тонн. Станом на середину березня аграрії були забезпечені насінням на 102%. При цьому насінням пшениці — на 103%, ячменю — на 101%, гречки — на 106%.

На Горі у Балті, де колись були землі Феодосійського монастиря, й досі родять посаджені ченцями щедрі виноградники. З осені тут заливають у бочівки пахуче біле та рубіново-темне вино. Тут кринична вода добувається з глибоких надр, а вся земля дихає історією і таїною.

Ця частина Балти зветься Молдаванкою. Тут сформувався не лише особливий колорит, а й особливий менталітет. Упродовж багатьох десятиліть у цій частині міста чути три мови — українську, російську та молдавську. Якщо навіть не досконало, та по кількадесят слів і речень з іншої мови знає тут представник кожної національності: молдавани — з російської та української, українці — з російської та молдавської, росіяни — з української та молдавської.

Лукавого, про якого я буду писати, у нас, в Україні, в різні часи називали по-різному. Часто — дияволом, а Одарка з опери Гулака-Артемовського — нечистим. У старовинних апокрифах має ймення сатанайло (сатана), а в Святому письмі він — ворог душ людських.

Особливо лукавий посилив тиск на Україну після здобуття нею Незалежності. Ось і недавно, десь зо два тижні тому, в Іллічівську з’явилися на білбордах зображення російського царя Миколи ІІ (він ще — Ніколай Палкін).

Я давня шанувальниця «Чорноморки». На пенсію не розженешся, тож передплачую цього року тільки суботній номер газети. Щоправда, добрі люди пообіцяли, що допоможуть. Сподіватимусь. Та хочу написати про інше.

У нас поштарка — молода жіночка. Я їй кажу: «Наталко, якщо там, у вас на пошті, завалюються якісь газети, принось мені, я все читатиму». То вона тепер і заносить той непотріб. Серед них — чимало місцевих провладних газет. Щиро кажучи, деякі просто читати бридко. Що вони носяться зі своєю російською мовою, хто її у нас ущемляє? Є така міні-газетка «Русская правда». І не соромно її господарям експлуатувати слово «правда»? Насправді ж, у ній суцільна злоба, нахабна брехня. В Одесі, бачте, «фашізм», «прітєсняют рускій язик», тож  закликає «собіратся в групи, виходіть с плакатами» і т.п.

Закінчення. Початок у номері за 6 квітня.

Без борошна і дріжджів

— Отже, вихід — у споживанні зернопродуктів, у складі яких не лише максимально збережена оболонка і зародок цілого зерна, а й, по можливості, виготовлене без високої температури?

— Світові рекомендації наголошують саме на цьому. Але на це питання є ще одна відповідь, яка на перший план виводить пророщене зерно. Його харчова цінність порівняно з білим рафінованим борошном і навіть з цілим непророслим зерном незрівнянно вища.

При виготовленні хліба пророщене зерно легко переробляється на спеціальних місилках у гомогенну масу і використовується замість традиційного борошна. До цієї маси додають молочнокислі закваски, корицю, різні натуральні смакові добавки залежно від рецептури та індивідуальних смаків. Заміс залишають на певний час для ферментації і потім випікають.

Замість зірок — кукурудзяні зерна, замість неба — підлога сцени. І це тільки замальовка до вистави «Крик півня» французької театральної компанії «La Cie Raiemanta»…

На порожній сцені Українського театру протягом години працювала лише одна акторка — Ліз Потон. Вона, француженка, зверталася до глядачів універсальною мовою — мовою тіла: спектакль повністю побудований на акробатичних етюдах, еквілібристиці та жестах. Про що мовилося? Вийшовши по завершенню вистави до глядачів на уклін, мадам Ліз з посмішкою відповіла: «Інтерпретуйте побачене, як хочете. Вигадувати не забороняється!»

Що ж, спробуємо…

26 — 27 квітня Одеський обласний центр Української культури запрошує всіх до Ізмаїла на II обласний фестиваль-конкурс аматорського мистецтва «Театральна весна».

Захід, а проходитиме він в Ізмаїльському палаці культури ім. Т.Г. Шевченка, покликаний сприяти розвитку та популяризації аматорського театрального мистецтва, встановленню контактів між колективами з різних районів та міст Одещини, зростанню творчого рівня аматорських колективів, налагодженню зв’язків з професійними театрами з метою запозичення та застосування їх досвіду і можливого стажування найталановитіших акторів-аматорів у професійних трупах.

Найголовнішим для кожної людини є її здоров’я. Так думаю не лише я, а й ті жителі Теплодара, які прийшли на доброчинну акцію, щоб зібрати кошти для інвалідів нашого міста.

Благодійний концерт проходив під патронатом людини, яка звикла творити добро. І сьогодні ми висловлюємо щиру подяку приватному підприємцеві, директору департаменту зв’язків з південними областями Малої академії літератури і журналістики у Теплодарі, депутатові Одеської обласної ради Михайлові Васильовичу Жовніру за те, що проявляє таку турботу про замляків. Він не тільки допомагає інвалідам, багатодітним, малозабезпеченим, а й сприяє творчому розвитку талановитій молоді.

Чи знайдеться людина, яка не займалася мережевим маркетингом? Якщо не сама, то її мати, батько, подруга, тітка… Адже цей спосіб заробітку не потребує якихось високоінтелектуальних здібностей, великих капіталовкладень, багато часу. Принаймні, так стверджують ті, хто пропонує заробляти стільки, аби вистачало відпочивати на островах, їздити на дорогих авто й навчати дітей у найпрестижніших закладах.

Мережевий маркетинг (що походить від англійського multilevel marketing — МLM, тобто багаторівневий маркетинг) заснований на створенні структури незалежних дистриб’юторів (агентів зі збуту), кожен з яких, крім продажу продукції, володіє правом на залучення партнерів, що мають аналогічні права. При цьому дохід кожного учасника мережі складається з комісійних за реалізацію продукції та додаткових винагород (бонусів), що залежать від обсягу продажів їх збутових агентів.

Торік Одесі присудили перше місце за найкращий благоустрій серед міст-мільйоників. Вулиці та площі прикрасили лавочками, урнами, стильними зупинками, огорожами… Проекти Кримського бульвару, парку Космонавтів, гідропарку «Лузанівка» — змусили чиновників з інших міст про Одесу говорити. Посунути претендентів більшою мірою вдалося саме завдяки масштабній піар-кампанії «Міськзелентресту»: зелені фігури птахів, слонів, черепах на повен зріст людини — привабили й здивували, висадження молодих дерев на алеях — зацікавило, а різного роду акції, спрямовані на збереження зелених легень — змусили замислитися (найкраще це проявилося у новорічні свята: деякі родини надали перевагу не зрубаній лісовій красуні, а ялинці у горщику).

Цього року, пообіцяли «зелені господарі міста», діятимуть у тому ж напрямку. Ставку збираються зробити на людський ресурс, на звичайних одеситів.