Перш ніж плакати...

Мільйони людей мріють бути здоровими… на жаль, тоді, коли здоров’я втрачають, і значно менше тих, хто докладає зусиль для його збереження. Махатма Ганді казав: «Хочеш змінити світ — почни із себе». Не сподіваймося, що до нас завітає дільнична лікарка і переконає приймати контрастний душ, робити зарядку, кинути курити і снідати вівсянкою з горіхами.

Уже сьогодні покращити наше життя можуть шість простих кроків до здоров’я.

Харчування

Здавалося б, що неясного? Усе є, і все доступне. Але більшість робить свій вибір, наївно довіряючи яскравим обгорткам та рекламі. І даремно, бо причиною багатьох захворювань є вживання глибоко переробленої, висококалорійної їжі, з надміром насичених та транс-жирів, солі, консервантів, барвників, підсилювачів смаку та інших хімічних компонентів, доданих у їжу для покращення смаку та збільшення доходів виробників.

Регулярне вживання штучної їжі змінює обмін речовин, викликає глибокі порушення на клітинному рівні, мутації клітин, послаблює системи імунного та антиоксидантного захисту. Тому, щоб максимально убезпечити себе і своїх дітей від «бомби сповільненої дії», потрібно вживати лише ту їжу, яка існує у природі (навіть якщо вона із супермаркету).

Це — максимально різноманітні овочі (особливо зелені листкові), фрукти, ягоди, горіхи та насіння, зернові, яйця, кисломолочні продукти, риба, птиця (зрідка — червоне м’ясо).

Перевагу надавати здоровій термічній обробці — варінню, запіканню, тушкуванню.

І солодощі вибирати не лише смачні, а й корисні — чорний шоколад, сухофрукти, ягоди, випічку з фруктовими начинками.

Напої

Після молока матері другим природним напоєм для всього живого є вода. І тут, здавалося б, що незрозумілого? Але, очевидно, незрозумілого таки немало, бо жертв реклами ловлять на «гачки» на зразок «а що там, під кришечкою?», «не дай собі засохнути», «живи на повну» і т.д. А під кришечкою — міні-хімлабораторія для тривалого експерименту, оскільки дія бага­тьох компонентів на організм людини остаточно не встановлена.

Чи ми дихаємо, чи їмо, чи думаємо — всі ці функції безпосередньо залежать від води: 1/2 нашого тіла, 1/4 кісток і 1/3 мозку становить саме вода.

Клітинам не потрібні «живчики», «пепсі», «лонгери» чи їм подібні — ці напої потрапляють у печінку, де очищуються до чистої води. І печінка, поки молода, якось справляється. Хоча й «сигналить» організ­му втомлюваністю, дратівливістю і схильністю до зайвих кілограмів.

Вода, зелений чай, натуральна кава, трав’яні чаї, нецукровані компоти, свіжі соки та кисломолочні напої — ось життєдайні рідини. Все інше — від лукавого.

Активний рух

Протягом тисячолітньої еволюції людина використовувала 96% своїх м’язів, бо для виживання потрібно було багато рухатися. Навіть у радянські часи всіх регулярно зобо­в’язували здавати норми ГПО, що в перекладі на нормальну мову означало «готовий до праці й оборони».

Страшно й подумати, до чого готовий сучасний українець, який майже постійно сидить або рухається лише від офісу до дому, супермаркету, холодильника та туалету…

Всесвітня організація охорони здоров’я радить 30 хвилин помірних вправ п’ять разів на тиждень та 30 хвилин силових вправ двічі на тиждень для попередження захворювань.

Регулярний рух сповільнює старіння та згасання розумових здібностей, покращує обмін речовин, захищає серце, попереджує рак (у жінок, які ведуть сидячий спосіб життя, імовірність раку вдвічі вища, статевої сфери — у 2,5 раза, повідомляють вчені Гарвардського університету), зменшує стрес (40 хвилин фізичної активності знижує рівень стресу на 3 години, а період відпочинку і релаксації — на 20).

Для збереження здоров’я потрібно рухатися, тобто все майже так, як у казці Керрола «Аліса в країні чудес»: «Щоб бути на місці, потрібно бігти».

Зменшення впливу токсинів

Із 80 тисяч хімікатів, які використовує сучасна людина і реакцію яких на її організм ще до кінця не вивчена, є, принаймні, три групи, що мають шкідливий вплив: фталати, пестициди та ртуть.

Перша група зустрічається майже всюди — у пластикових упаковках у супермаркеті, лаках для нігтів, внутрішній оббивці автомобілів і навіть у системах для переливання крові.

Тому найбезпечніше зберігати продукти у натуральній тарі — глиняному, скляному та емальованому посуді (перекладати після приходу із супермаркету, купувати соуси та кетчути у скляних баночках, не пити гарячі чай та каву із пластикових стаканчиків).

Представники другої групи, в основному, містяться в овочах, фруктах, ягодах і продуктах тваринництва.

При виборі коренеплодів варто вибирати дрібніші, від верхніх листків капусти та качана позбуватися; відрізати кінчики огірків на ширину пальця, овочі ретельно мити (на 20% зменшується вміст нітратів), витримувати у холодній воді (ще мінус 20—30%).

Остання група токсичних речовин — ртуть — часто потрапляє в організм при вживанні риби, яка довго живе (акула, щука, кит), вдиханні запаху фарб після ремонту приміщень та життя із зубними амальгамами у пломбах.

Тому потрібно надавати перевагу рибі та морепродуктам дрібним і з коротким віком: креветкам, сьомзі, сайрі. Не в’їжджати відразу у приміщення після ремонту. І позбутися всіх амальгамних пломб.

Вміння долати стреси

Майже кожен з нас щодня зіштовхується з певними формами стресу. Короткий стрес корисний, він мобілізує захисні сили організму, але стрес хронічний руйнує їх. Саме хронічний стрес пов’язаний з усіма головними причинами смерті, включаючи захворювання серця і судин, рак, цироз, хвороби легенів, нещасні випадки та суїциди.

43% дорослого населення страждає від хронічного стресу, причинами якого можуть бути тривале недосипання, незбалансоване харчування, зокрема переїдання та вживання великої кількості солодощів, запальні процеси, депресії, одночасне вирішення великої кількості завдань, споживання великих доз алкоголю тощо.

Тому достатній сон, розслаблюючі техніки (йога, медитація, масаж), збереження позитивного настрою, раціональний розподіл часу та, по можливості, якнайчастіше перебування на свіжому повітрі відновлять наші сили.

Ірвін Ялом, професор психіатрії Стенфордського університету, сказав: «Людина не вибирає свою хворобу, але вона вибирає стрес — і саме стрес вибирає хворобу».

Парадокс здоров’я в тому, що коли воно з нами, здається, що так буде завжди. І найбільше цінують здоров’я ті, у кого його мало.

Недавно мене вразив один випадок, який трапився в «Артеку», де Український фонд «Здоров’я» спільно із лікарями невідкладної допомоги навчав дітей надавати першу допомогу. Того дня заняття відбувалися у групі дітей з вадами розвитку. Лікарка-інструктор, яка всяке перебачила за свою практику, ледве стримувала сльози, коли один із братів-близнюків сказав: «А у нас з братом уже були клінічні смерті і тому батьки на день наро­дження нам подарували дефібрилятор, який завжди з нами, бо ми дуже хочемо жити».

«Що маємо — не бережемо, втративши — плачемо», — каже народна мудрість. Це сповна стосується і здоров’я. Кожному з нас під силу зробити щось корисне для нього, бо життя того варте.

Оксана СКИТАЛІНСЬКА,
лікар-дієтолог.
Джерело:100rokiv.com.

* У статті використані дані дослідження Центру імені Разумкова, проведеного на кошти Світового банку та Українського медичного союзу (УМС).