Щоб наше слово не вмирало...

Відомий  аварський поет Расул Гамзатов про мову свого маленького народу висловився так: «Моя рідна аварська мово! Ти моє багатство, скарб, що зберігається про чорний день, ліки від усіх недуг… Ти за руку, як хлопчика, вивела мене з аулу у великий світ до людей, і я розповідаю їм про свою землю».

Російський письменник Костянтин Паустовський підкреслював: «Людина, байдужа до рідної мови, — дикун. Вона шкідлива своїм єством уже тому, що байдужість до мови пояснюється цілковитою байдужістю до минулого, теперішнього і майбутнього народу».

Німецький педагог і філософ Йоган Готфрід Гердер зауважував: «Хто не любить рідної мови, солодких святих звуків свого дитинства, не заслуговує на ім’я людини».

У свою чергу французький письменник-філософ Вольтер наголошував, що за шість років можна вивчити всі європейські мови, але треба вчити все життя рідну мову, бо то невичерпна глибочінь.

Доля української мови непокоїла всіх українських класиків, зокрема основоположника нової української літературної мови — Великого Кобзаря. Повертаючись із заслання, Тарас Шевченко пише вірш, присвячений Маркові Вовчку:

Недавно я поза Уралом

Блукав і Господа благав,

Щоб наша правда не пропала,

Щоб наше слово не вмирало.

І вже наш сучасник Дмитро Павличко закликає українську мову не заснути, як у труні, в самих книжках, благаючи її: «Дзвени в моїм і правнуковім домі».

Українська мова надзвичайно багата своїм словниковим складом, вона поетична, мелодійна, красива і співуча. Про її багатство, розвинуту синоніміку прекрасно написав поет Олександр Підсуха у вірші «Рідна мова»:

Ой яка чудова українська мова!

Де береться все це, звідкіля і як?..

Є в ній ліс — лісок-лісочок, пуща,

                                  гай, діброва,

Бір, перелісок, чорноліс.

                               Є іще й байрак.

І така ж розкішна і гнучка, як мрія.

Можна «звідкіля» і «звідки»,

                           можна і «звідкіль».

Є в ній хурделиця, віхола, завія,

Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.

Вже за доброю традицією з 20 по 27 лютого в ОННБ ім. М. Горького пройшов Тиждень мови. На презентації книжково-ілюстративної виставки «Мова — доля народу», з вітальним словом виступила начальник відділу національностей та релігій управління культури і туризму, національностей та релігій Одеської облдержадміністрації О.В. Петрова. Про цікавий процес роботи над книгою «Українська мова — мова єднання» розповів голова Одеської регіональної організації Національної спілки журналістів України Ю. А. Работін. Не залишили байдужими присутніх виступи культуролога, доброго друга бібліотеки Т. П. Ананченко та директора Всеукраїнського болгарського центру Д. Ф. Терзі. Про зв’язки між національно-культурними товариствами Одещини та, зокрема, про самобутність грузинської мови як невід’ємної часточки прекрасного суцвіття мов нашого краю розповіли представник грузинського культурно-просвітницького центру «Іверія» Д.В. Мінджорая та викладач школи «Анабана» Х. Г. Сичинава. Приємно відзначити активну участь у заході викладачів та студентів Одеського художнього училища ім. М. Б. Грекова.

Книжкова експозиція, представлена у рамках Тижня мови, складалася з таких розділів: «Українська мова — мова єднання», «…щоб наше слово не вмирало…», «Незрівнянна багатоголоса Одещина». Серед представлених матеріалів — нові видання з мовознавства: Вознюк Г.Л. Українська мова: навчальний посібник-практикум. — Львів, 2011, Мозер М. Причинки до історії української мови: Монографія. — Вінниця: Нова книга, 2011, Чабаненко В.А. Питання української діалектології — Запоріжжя: ЗНУ, 2011, Слободинська Т.С. Таксис в українській мові: універсальні характеристики і специфічні риси: Монографія. — Вінниця: ПП Балюк І.Б., 2011, Дубенко О.Ю. Порівняльна стилістика англійської і української мов. — Вінниця: Нова книга, 2011 та інші. Також на виставці представлені періодичні наукові видання, серед яких — «Дивослово», «Українська мова», «Науковий вісник з питань філології», «Записки з українського мовознавства», «Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства» тощо.

Хочеться вірити, що вивчення рідної мови для кожного з нас не завершиться Тижнем мови, а спонукатиме до копіткої праці з літературою, і в цьому книжкова скарбниця ОННБ ім. М. Горького буде щирим другом і порадником для читачів.

Валентина КОЛЕСНИКОВА,
провідний бібліотекар відділу зв’язків з громадськістю
і реклами ОННБ ім. М. Горького.