Переглядів: 775

У багатомовній гармонії

В Український дім, що на Катерининській, 77, гостинна його господиня Наталя Чайчук запросила за «круглий стіл» очільників місцевих національно-культурних товариств з нагоди Міжнародного дня рідної мови.

Йшлося про діяльність, здобутки і плани цих громадських осередків, труднощі, з якими доводиться стикатися, а це, передусім, брак мовного середовища, копітка нелегка робота, аби зацікавити, повернути до своїх національних витоків насамперед молоде покоління, показати, якою багатою і самобутньою є мова їхньої прабатьківщини, культура, історія, традиції, як належить усе це берегти, цінувати. Це важливо для кожного і для світу загалом. Бо не буде розмаїття мов — щезнуть і нації, стане безликим людство.

Одна з приємних деталей: учасники «круглого столу» здебільшого спілкувалися українською. А керівник Одеського відділення Спілки поляків України ім. Адама Міцкевича Тадеуш Завадський назвався українським патріотом, зізнався у щирій любові до української мови, якою послуговується. Для національно-культурних товариств постає головне завдання: зберегти на новій батьківщині свою національну мову. Звертаючись до присутніх, Тадеуш Завадський доречно нагадав, що культура кожного народу починається з мови. І не тільки культура. Не маєш мови — не маєш власної держави. Тож і закликав колег показати українцям, що вони поважають державу, в котрій живуть, шанують її мову. Йому особисто нерідко стає прикро, коли до нього звертається українець не своєю мовою. Який же він тоді українець?! Невже не розуміють такі люди, що мова — об’єднуюча підвалина нації?

Звісно, кожній мові можна і треба співати осанну. Кожна має свою барву, свою мелодію. Учасники «круглого столу» ділилися досвідом про те, як повертаються до національного коріння. Скажімо, в «Чеській родині», як розповідала її керівник Надія Морозова, мало хто говорив чеською. Інтерес до мови, її вивчення зростав поступово. Неабияк посприяло тут пізнання історії національного костюма. Досліджувати його неповторність, особливості, притаманні певним регіонам країни, допомогли пісні, танці, які там побутують. Саме так, одночасно, і традиції пізнавали, і народне вбрання шили, і мову опановували. Відтак почали спілкуватися нею.

Представники національно-культурних товариств були єдині в тому, що повернення до витоків, коріння кожного народу сприяє внутрішній гармонії і, якщо хочете, благотворно впливає на фізіологію, бо все народне, близьке викликає у душі, думках особливі позитивні почуття.

Про діяльність громадської організації «Греки Одеси» розповіла присутнім її очільник Єлизавета Кузьминська. Звісно, йдеться, насамперед, про фестивалі, творчі конкурси, відзначення славетних дат грецького народу. Але є серед справ спільноти й особливо важлива місія — зберегти, не віддати в забуття і п’ять грецьких діалектів, які на історичній батьківщині вже зникли. А до них великий інтерес мовознавців, істориків.

До речі, і до болгар Одещини приїздять науковці з історичної батьківщини — Болгарії, вивчають тутешню староболгарську мову. Дивуються, як на наших теренах і досі зберегли в ужитку давно забуті слова.

Говорили на зібранні і про таке поняття, як титульна нація, що у певної категорії населення викликає неприйняття, а то й спротив. Дійшли висновку: нікому тут не варто ображатися, нема ніякого приниження. Бо титульна — це нація, яка дає титул, назву державі. У Франції — це французи, Німеччині — німці, Туреччині — турки і так далі. В Україні, природно, це — українці.

Домовилися також відродити традицію щорічного випуску одеського календаря національно-культурних товариств. У наступному випуску, погодилися, доречно познайомити громаду Одещини з видатними особистостями, представниками різних народів, які залишили свій яскравий слід у нашому краї.

* * *

На свято «Подорож у країну рідної мови» запросив голова національно-культурного товариства «Білорусь» Федір Ковалевич.

Читальний зал бібліотеки ім. М. Грушевського, де проходив захід, був заповнений вщерть. Під час тієї «подорожі» лунали вірші, пісні білоруською, польською, російською, молдовською, українською мовами; самодіяльні колективи виконували національні танці. Гідне пошанування мовам народів, що населяють наш край, відобразилося і в підготовленій співробітниками бібліотеки книжково-ілюстративній виставці, на якій представлені літературно-художні твори авторів різних національностей.

І знову пролунав заклик представників національних меншин: поважати, знати українську мову, державу, де вони сьогодні живуть. Це ж бо нині — їхня Батьківщина.

Варто б до цього прислухатися і декому з українців.

Оксана ПОЛІЩУК.

 

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net